Функціональна діагностика

Метод функціональної діагностики,  який використовується для встановлення функціонального стану головного мозку, діагностики епілепсії, визначення причин втрати свідомості, виявлення  вогнищевих  та дифузних уражень мозку, подразнення та дисфункції  його серединних структур.  Для цього застосовується комп’ютерний 19-канальний діагностичний комплекс „DX-NT Standart. При епілепсії, черепно-мозкових травмах, нейроінфекціях, об’ємних процесах проводиться дослідження як фонової кривої, так і електроенцефалографія при провокаційних пробах з гіпервентиляцією та  фотостимуляціею.

Метод обстеження функціонального стану скелетних м’язів, оснований на реєстрації виникаючих в них електричних біопотенціалів. За допомогою цього методу можливо обстежити функціональний стан м’язів при різних фізіологічних і патологічних змінах,  також отримати інформацію про стан і збереження енервації на різних рівнях. Обстеження проводиться на апараті „Нейро-Стат” Російського виробництва.

Проводиться за допомогою апарата „Сономед – 15” Російського виробництва, дозволяє виявити зміщення серединних структур мозку при об’ємних процесах та внутрішньочерепних гематомах, стан третього та бокових шлуночків при гіпертензивному лікворному синдромі.

Дослідження мозкового кровообігу, стану судин головного мозку проводиться на комп’ютерному комплексі „Regina” вітчизняного виробництва. Обстеження необхідне для призначення лікування при вегето-судинної дистонії, гіпертонічній хворобі, арахноїдиті, залишкових явищах при черепно-мозкових травмах, мігрені, атеросклерозі судин головного мозку.

проводиться апаратами „MicroLab” (Англія) та комп’ютерного комплексу „Спіро-Спектр” вітчизняного виробництва. Зміни спірографічних показників дозволяють диференціювати рестриктивні та обструктивні типи порушень функції зовнішнього дихання, а проведення проб з бронхолітиками дозволяє виявити динамічну обструкцію бронхів. Виконання обстеження потребують хворі з бронхіальною астмою, обструктивним бронхітом, сколіозами , деформаціями грудної клітини, хворобою Бехтерєва, системним червоним вовчаком, системною склеродермією.

Для діагностики серцевої патології, крім загальноприйнятих 12 відведень, проводиться реєстрація додаткових відведень. За допомогою електрокардіографії (ЕКГ).

Виявляють порушення ритму та провідності серця, блокади ніжок пучку Гіса, ознаки гіпертрофії міокарду. Найбільшу інформацію дає ЕКГ при інфаркті міокарду.

Ультразвуковий метод дослідження серця. Допомагає оцінити анатомічні властивості серця, його клапанний апарат, визначити розміри камер серця, товщину міокарда шлуночків, оцінити систолічну (насосну) функцію шлуночків серця, виявити і класифікувати ступінь діастолічної дисфункції серця, виміряти тиск в легеневій артерії і визначити ступінь легеневої гіпертензі,; діагностувати захворювання перикарда, наявність внутрішньосерцевих утворень, вивчити кровотік у великих судинах. Виконання обстеження рекомендується при болях за грудиною, появі задишкі, набряків, підвищенні артеріального тиску, порушеннях серцевого ритму.

Різновид проби з дозованим фізичним навантаженням , який допомагає виявити приховану серцеву недостатність, визначити функціональний клас стенокардії та толерантність до фізичного навантаження, діагностувати порушення ритму, провести діференціальну діагностику неспецифічних змін на ЕКГ на фоні атипічного больового синдрому, оцінити ефективність лікування з захворюваннями кровообігу, оцінити реакцію артеріального тиску на навантаження, вирішити питання працездатності хворих.