Відділення ендоскопії

Підготовка до обстежень

Види досліджень

КОЛОНОСКОПІЯ є найбільш інформативним і найбільш достовірним методом у діагностиці доброякісних та злоякісних новоутворень, неспецифічних запальних захворювань товстої кишки (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона та ін.) і в 90% випадків дозволяє оглянути кишку на всьому протязі.

Після сорока років ми рекомендуємо проходити колоноскопію з частотою один раз в 2 роки, а при сімейному анамнезі(Якщо у родичів були поліпи або пухлини товстої кишки) навіть раніше за показами.

Під час проведення відеоколоноскопічного дослідження або маніпуляції пацієнт разом з лікарем має можливість спостерігати за ходом всього процесу на екрані, та, при необхідності, отримати відеозапис проведеного обстеження на будь-якому носії інформації.

Колоноскопія може нести як суто діагностичну мету (візуальна оцінка стану слизової оболонки кишки, хромоколоноскопія, ендосонографія, біопсія, пункції підозрілих ділянок і утворень), так і бути самостійним способом ендоскопічного лікування (поліпектомія, туморектомія, мукозектомія, зупинка кровотеч, вилучення сторонніх тіл, товстокишкове стентування тощо).

Показання:

1. Наявність тривожних клінічних симптомів:

• Виділення крові з прямої кишки;
• Виділення слизу з прямої кишки;
• Порушення випорожнення (проноси або закрепи);
• Біль у животі, здуття живота;
• Невмотивоване підвищення температури тіла, слабкість, стомлюваність.

2. Наявність тривожних результатів лабораторно-інструментальних досліджень:

• Зміни при рентгенологічному дослідженні, КТ, УЗД, капсульній ендоскопії;
• Зміни в аналізі крові (зниження гемоглобіну, підвищення ШОЕ);
• Підвищення специфічних онкомаркерів;
• Лабораторне виявлення прихованої крові в калі.

3. Для виключення пухлини товстої кишки при:

• Поліпах шлунка;
• Поліпах прямої кишки;
• При підготовці до гінекологічної операції (ендометріоз, пухлини яєчників, матки та ін.).

4. Якщо пацієнт відноситься до групи ризику (планове спостереження, проводиться щорічно):

• Неспецифічний виразковий коліт або хвороба Крона;
• Перенесена операція на товстій кишці (онкологічне захворювання);
• Якщо раніше виявлялися або видалялися поліпи товстої кишки;
• Якщо у родичів були поліпи або пухлини товстої кишки.

КАПСУЛЬНА ЕНДОСКОПІЯ ФІРМИ OMOM – це найкращий сучасний метод дослідження тонкого кишківника. Завдяки капсульній ендоскопії діагностується 60% захворювань стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки.

Відеокапсула є одноразовою та стерильною, що унеможливлює інфікування хворого.

Проведення капсульної ендоскопії не призводить до виникнення болю або дискомфорту та не потребує знеболення.

Показання:

• Анемії або шлунково-кишкові кровотечі
• Підозра на пухлини тонкого кишківника
• Виражена діарея та втрата ваги
• Інші

ЕРХПГ (ретроградна холангіопанкреатографія) – комбінований інструментальний метод дослідження жовчовивідних шляхів, жовчного міхура і проток підшлункової залози за допомогою ендоскопічного і рентгенологічного обладнання.

Показання:

• жовчокам’яна хвороба з підозрою на каміння у протоках;
• рецидивуючий панкреатит;
• запальні захворювання жовчовивідних шляхів та протоків підшлункової залози, панкреатичні свищі;
• виявлення прихованого онкологічного процесу панкреатодуоденальної ділянки.

ГАСТОРОСКОПІЯ – це метод дослідження стінок стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки. Процедура проводиться за допомогою ендоскопічного інструменту – гастроскопу. Це гнучка трубка, яка вводиться в травний тракт. В середині гастроскопу знаходиться оптична система, яка передає зображення на монітор, за допомогою якого лікар оцінює стан органів травлення в режимі реального часу.

Найрозповсюджені захворювання – виразка шлунку та дванадцятипалої кишки та гастрит, дискінезія стравоходу та гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (вміст шлунку періодично потрапляє у стравохід). Часом вони можуть давати ускладнення або переходити в більш важку форму: стравохід Барретта (передраковий стан), перфорація виразки та кишкова непрохідність.

Щоб виявити хворобу, лікарю не достатньо розпитати пацієнта та вивчити результати аналізу крові, калу та сечі. Тому для діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту лікарі призначають один з найбільш інформативних методів – гастроскопію.

Показання:

• болі в верхній частині живота;
• печія;
• нудота та блювання;
• відсутність апетиту;
• швидке настання відчуття насичення;
• втрата ваги;
• анемія;
• підозра на внутрішню кровотечу;
• розширення вен стравоходу.

У 99% випадків гастроскопія переноситься добре та безболісно. Обстеження можна проходити під місцевою анестезією ( спрей Лідокаїн) або під медикаментозним сном. Під контролем лікарів та медсестер загроза для здоров’я та життя пацієнта мінімальна.

ЕНТЕРОСКОПІЯ – ендоскопічний метод обстеження тонкої кишки з можливістю детального огляду тонкої кишки та проведення ендоскопічних маніпуляцій та оперецій на тонкому кишківнику.

Проводиться ентероскопія під знеболенням. Перед обстеженням обов’язкова консультація лікаря, що виконуватиме обстеження. Ентероскопію призначають при підозрі на пухлини, поліпи, чужорідні тіла і кровотечі в тонкому кишківнику. Наприклад, якщо хворий страждає на тривалу діарею невідомого походження, болями в животі, прогресивно втрачає вагу або схильний до непритомних станів, цей метод допоможе з’ясувати причину недуги.

Езофаго-рН-моніторинг — метод функціонального дослідження стравоходу, який дозволяє визначити наявність або відсутність гастроезофагеальних рефлюксів. Вважається «золотим стандартом» діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Провідним симптомом является печія та відрижка.

До респіраторних проявів ГЕРХ належать:

• бронхіальна астма,
• рецидивуючі пневмонії,
• хронічний кашель.

Отоларингологічні прояви ГЕРХ:

• дисфонія,
• оталгія,
• хворобливість при ковтанні,
• охриплість голосу (71% випадків),
• підвищене слизоутворення (42%),
• латеральний біль у шиї,
• хронічне покахикування (51%),
• афонія.