Кондиломи являють собою епітеліальні нарости на шкірі і слизових оболонках ротової порожнини, статевих органів, біля ануса, викликані вірусом папіломи людини (ВПЛ). За зовнішнім виглядом вони можуть бути тонкими загостреними, у вигляді бородавки, або розростатися у вигляді цвітної капусти. Вони м’які, колір може варіювати від світло-бежевого до темно-коричневого. Кондиломи можуть рости на ніжці над поверхнею шкіри (зовнішній ріст) або всередині шкіри/слизової оболонки (вглиб і вшир) у вигляді щільних плям.
Причини
Захворювання викликають певні штами (6 і 11) вірусу папіломи людини, які провокують розростання епітелію в зоні ураження.
Вірус передається при безпосередньому контакті шкіри і слизової оболонки від носія вірусу або хворого до здорової людини під час статевого контакту. Механічний бар’єр зіткнення між шкірою і слизової (використання презервативів) значно зменшує ризик зараження інфекцією.
Як розвивається захворювання після зараження ВПЛ
Інкубаційний період, тобто період від зараження і до появи перших змін на шкірі, може тривати від кількох тижнів до кількох років. Після зараження кондиломи з’являються при сприятливих для цього обставинах: загальне нездужання, стрес або інші чинники, що ослаблюють захисні властивості організму, вагітність.
Носій ВПЛ заразний навіть тоді, коли у нього ще немає ніяких симптомів.
Вірус папіломи, потрапляючи в організм людини, сприяє неконтрольованому поділу уражених клітин, що призводить до характерних видимих змін на шкірі або слизових. Кондиломи – це доброякісні новоутворення, однак вони можуть перетворитись на злоякісні.
Симптоми
Першими симптомами захворювання є поява пухирців рожевого або тілесного кольору на шкірі або слизових оболонках статевих органів, ротової порожнини або ануса/прямої кишки, які потім набувають типовий вигляд м’якого наросту на тонкій ніжці.
Кондиломи викликають дискомфорт через відчуття чужорідного тіла, можливої травматизації, кровотечі, болі в разі травми, іноді свербіння в області ураження. Але ці нарости можуть існувати тривалий час і не викликати жодних неприємних відчуттів.
Елементи висипань можуть бути одиничними або множинними. Їх поява, збільшення в кількості і розмірі або, навпаки, регрес безпосередньо залежать від загального стану організму і проведеної терапії.
Діагностика
Для встановлення діагнозу кондилом проводиться:
- Огляд області ураження, іноді для цього додатково використовується дерматоскопія (для шкірних покривів), кольпоскопія (для слизової піхви і шийки матки) і ректороманоскопія (для слизової прямої кишки). При огляді можливе додаткове фарбування візуально незмінених ділянок розчином оцтової кислоти або Люголя для визначення малопомітних поразок;
- ПАП-тест (цитологічне дослідження клітин піхви);
- Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) використовується для визначення наявності фрагментів ДНК вірусу папіломи людини в організмі і уточнення штаму, що дозволяє відразу припустити ймовірність злоякісного переродження процесу;
- Забір гістологічного матеріалу для уточнення наявності/відсутності атипових клітин в зоні ураження.
Лікування
До початку лікувальних заходів важливо провести діагностику захворювань, що передаються статевим шляхом, так як вони значно уповільнюють одужання і знижують шанси на стійку ремісію.
Лікування кондилом включає прийом противірусних, протизапальних препаратів і хірургічного лікування.
Для хірургічного лікування зовнішніх кондилом використовуються наступні методи:
- кріодеструкція;
- електрокоагуляція;
- радіохвильовий метод.
Іноді може знадобитися кілька сеансів видалення наростів при великому ураженні. Сучасні методи лікування дозволяють провести ці маніпуляції без рубців на шкірі.
Метод знеболювання і необхідність післяопераційного спостереження підбирає лікар, узгоджуючи їх з пацієнтом в залежності від потреб хворого, медичних показань і можливостей в кожному конкретному випадку. Локальна терапія проводиться в амбулаторних умовах або в стаціонарі, спостереження може бути необхідно протягом 1-3 днів після видалення кондилом. Повне загоєння відбувається протягом 2-4 тижнів.
Рекомендовані наступні профілактичні візити до лікаря через 1 і 3 місяці після операції, щоб упевнитися в видаленні всього обсягу змінених тканин, так як на момент первинного звернення не всі заражені ділянки могли бути візуально помітні і перетворитися в типовий вигляд наростів за цей час.
На жаль, повне вилікування від ВПЛ неможливо, тому завжди зберігається ймовірність рецидиву захворювання. При появі нових елементів ураження шкіри і слизових необхідний повторний курс лікування.
Профілактика
Насьогодні використовується вакцинація для створення імунітету проти ВПЛ найпоширеніших штамів (6,11,16,18). Вакцина здатна захистити від зараження при первинному контакті з вірусом, тому доцільно проводити її до початку статевого життя. Можливість вакцинації дорослих людей необхідно уточнювати у лікаря в залежності від конкретних показань, протипоказань та ризиків.
Правила профілактики кондилом зводяться до:
- використання бар’єрних методів контрацепції (презервативів);
- своєчасному лікуванню захворювань, що передаються статевим шляхом;
- проходженню щорічних скринінгових оглядів у гінеколог /уролога;
- усунення чинників, що негативно впливають на загальний стан організму і імунітет;
- у випадку наявного захворювання необхідно лікування обох партнерів для досягнення стійкої ремісії.