Метрит – це запальне ураження м’язового шару стінки матки. Найчастіше дана патологія поєднується із ендометритом (запаленням внутрішнього слизового шару матки) або запаленням маткових труб і яєчників (придатків матки) у зв’язку з їх близьким розташуванням.
Причини
Найчастіше запалення матки викликають мікроорганізми, що потрапляють в її порожнину висхідним шляхом із зовнішніх статевих шляхів. Збудниками можуть бути і віруси, і бактерії специфічної мікрофлори ( хламідії і гонокок за даними ВООЗ є причиною 2/3 всіх запальних захворювань матки) і неспецифічної (кишкова паличка, стафілокок, стрептокок, протей).
Інфікуванню стінки матки можуть сприяти такі фактори:
- Аборт;
- Вишкрібання стінок порожнини матки;
- Пологи (особливо патологічні), кесарів розтин;
- Внутрішньоматкова спіраль;
- Аномальний розвиток матки;
- Часті або хронічні запальні захворювання органів малого тазу;
- Переохолодження.
Класифікація:
- Гострий, розвивається протягом 10 діб після внутрішньоматкової маніпуляції та має виражену клінічну картину;
- Хронічний, розвивається повільно, як правило на фоні запальних захворювань органів малого тазу.
Симптоми:
- Біль внизу живота;
- Висока температура тіла;
- Кров’янисті або гнійні виділення з піхви;
- Болісне сечовипускання;
- Загальна слабкість;
- Порушення менструального циклу.
Діагностика
Діагностика проводиться зважуючи скарги (лихоманка, загальна слабкість, біль внизу живота), що виникли після провокуючих чинників. При об’єктивному обстеженні лікарем хвора відзначає біль внизу живота при натисканні (пальпації). При огляді на гінекологічному кріслі доктор оцінює характер виділень з піхви, їхню кількість.
Для підтвердження метриту використовують ряд досліджень:
- загальний аналіз крові – визначаються запальні зміни у вигляді збільшення ШОЕ, збільшення кількості лейкоцитів, підвищення С-реактивного білку як ознака будь-якого запалення;
- загальний аналіз сечі – через близьке розташування органів сечовидільної системи запалення сечового міхура може іноді давати схожу картину, в такому випадку в сечі з’являються лейкоцити, можливо – еритроцити;
- дослідження мазків з піхви, шийки матки на гонорею, трихомоніаз і ступінь чистоти піхви допомагає визначити збудника;
- для візуалізації процесів в порожнині малого тазу використовують УЗД, при якому видно локалізацію вогнища запалення, ступінь поширеності процесу. Це дослідження допомагає виключити інші захворювання зі схожою симптоматикою (позаматкова вагітність, перекрут кісти яєчника).
Лікування
Лікування метриту має бути комплексним та підбиратися індивідуально. Призначається постільний режим та холодні компреси на низ живота. Медикаментозне лікування включає інфузійну, антибактеріальну та протизапальну терапію, призначаються утеротоніки. Також проводиться симптоматична терапія (знеболюючі, жарознижуючі).
Якщо в порожнині матки визначаються залишки плодового міхура, то перед медикаментозним лікуванням проводиться вишкрібання порожнини матки.
При порушенні менструального циклу призначаються оральні контрацептиви.
Профілактика
Профілактичні заходи включають:
- запобігання захворювань, що передаються статевим шляхом;
- проходження скринінгу на урогенітальні інфекції, лікування статевих партнерів;
- профілактика абортів.
Відновлення репродуктивної функції
При своєчасному та адекватному лікуванні прогноз для життя і репродуктивної функції сприятливий.
Протягом перших 6 місяців реабілітації після гострого періоду не можна використовувати внутрішньоматкову спіраль, тому рекомендовано застосування комбіновованих оральних контрацептивів.