Виявлення коронавіруса SARS-COV-2 методом ПЛР - 601,00 грн | Вакцинація від COVID-19

(044) 237-02-86

Контактний центр

Пн-пт: з 8:15 по 16:00

вул. Багговутівська, 1

м. Київ

 

ПЛР на інфекції, що передається статевим шляхом (ІПСШ)

КОКЛ  >  Енциклопедія  >  ПЛР на інфекції, що передається статевим шляхом (ІПСШ)

ПЛР (Полімеразна ланцюгова реакція) — це метод визначення фрагментів генетичного матеріалу (ДНК або РНК) в біологічному середовищі. Він є  одним з найбільш точних і швидких методів діагностики інфекційних захворювань, в тому числі інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).

ПЛР була відкрита в 1986 році американським біохіміком Кері Мюлліс. За це відкриття вчений отримав Нобелівську премію з хімії в 1993 році. Своє застосування метод знайшов в безлічі сфер біологічної і медичної практики.

Що таке ДНК і РНК?

ДНК — це макромолекула, яка в живому організмі забезпечує зберігання і передачу з покоління в покоління генетичної інформації.

РНК — макромолекула, яка забезпечує кодування, прочитання і прояв генів.

Генетична інформація мікроорганізмів може бути представлена ​​або у вигляді ДНК, або РНК.

ДНК і РНК представляють ряд нуклеотидів, кожен з яких містить фосфатну групу, цукор (різний для РНК і ДНК) і одне з чотирьох азотистих основ (аденін, гуанін, цитозін і тимін/урацил). РНК завжди одноланцюговий, а ДНК завжди існує у вигляді подвійної спіралі, де азотисті основи двох ланцюгів з’єднуються між собою водневими зв’язками, аденін з’єднується я з тиміном, а гуанін — тільки з цитозіном. Це називається комплементарністю.

Суть методу

Метод грунтується на багаторазовому збільшенні числа копій специфічної ділянки ДНК (спрямована ампліфікація ДНК) або РНК — генетичного матеріалу інфекційного агента. Саме за рахунок багаторазового копіювання рівень специфічної нуклеотидної послідовності в пробі виростає в 106-108 разів, що і забезпечує високий рівень чутливості методу. Для ампліфікації потрібен фермент ДНК-полімераза, отриманий з термофільних бактерій та стійкі до нагрівання праймери (молекули, які служать початковим пунктом для подвоєння нуклеїнових кислот), нуклеотиди (структурні одиниці ДНК), буферний розчин і прилад, що забезпечує потрібну температуру для реакції.

Спочатку дволанцюгову ДНК нагрівають до 94-96 ° С, що призводить до поділу ланцюгів один від одного (денатурації). Далі температуру знижують і праймери починають зв’язуватися з розщепленими ланцюгами ДНК. І після цього ДНК-полімераза починає подвоєння нуклеотидів, використовуючи праймер.

Віруси можуть мати генетичний матеріал, представлений не ДНК, а РНК. У таких випадках для діагностики використовують ПЛР зі зворотною транскрипцією. Метод відрізняється тим, що перед стандартними реакціями молекулу РНК за допомогою зворотної транскриптази перетворюють в комплементарний ланцюг ДНК.

Етапи діагностики

Діагностика методом ПЛР проводиться в кілька етапів:

  • Забір матеріалу
  • Транспортування і зберігання матеріалу
  • Виділення ДНК з матеріалу
  • Ампліфікація ДНК: проводиться за допомогою ампліфікаціонних сумішей в термостаті.
  • Інтерпретація результатів за допомогою електрофорезу в присутності бромистого етидію: при перегляді в ультрафіолетовому світлі ділянки, що світяться, свідчать про позитивний результат.

Також можливе проведення кількісної ПЛР. Проаналізувавши дані цієї реакції, лікар може оцінити ступінь активності процесу і призначити потрібне лікування.

Переваги методу

  • Висока чутливість — тест-системи дозволяють виявити патогенні для людини бактерії і віруси навіть тоді, коли іншими методами (серологічними, бактеріологічними, мікроскопічними) їх виявлення неможливе.
  • Висока специфічність — в досліджуваному матеріалі виявляється унікальна, характерна тільки для даного виду збудника частина ДНК. Таким чином вдається уникнути проблем з перехресно-реагуючими антигенами.
  • Швидкість отримання результатів.
  • Універсальність. Для ПЛР може використовуватися різний матеріал (кров, сеча, мазок, змив, зішкріб і т.і..).

Недоліки методу

  • Невелика можливість хибно позитивних і помилково негативні результати. Хибно позитивний результат може з’явитися внаслідок занадто високої чутливості методу. Найбільш незначні кількості генетичного матеріалу внаслідок багаторазового збільшення можуть представитися позитивним. Такий же помилковий результат може з’явитися внаслідок забруднення праймерів. А псевдонегативна реакція виникає внаслідок наявності в біологічному матеріалі або живильному середовищі різноманітних інгібіторів ПЛР (наприклад, гемоглобін).
  • Висока вартість.