На банкноті номіналом 10 гривень офіційно зображений гетьман Іван Мазепа — суворий, мудрий погляд, що пронизує крізь століття й нагадує про епоху козацької слави. Його портрет займає праву частину лицьового боку, а під ним чітко викарбуваний напис «ІВАН МАЗЕПА». Зворотний бік доповнює картину величним Успенським собором Києво-Печерської Лаври, який сам гетьман щедро відновлював і прикрашав золотом. Саме цей образ супроводжує українців у повсякденних розрахунках уже понад тридцять років.
Сьогодні, станом на березень 2026 року, паперові 10 гривень зразків 2004–2015 років перестають бути платіжним засобом і замінюються монетами з тим самим портретом. Але інтерес до купюри не згасає — адже вона не просто гроші, а живий уривок української історії. Дизайн еволюціонував від простих орнаментів 1918 року до складних захисних елементів третього покоління, а портрет Мазепи став символом незалежності й культурного розквіту.
Глибше занурення відкриває несподівані деталі: від суперечок про справжність обличчя до зв’язку з першою українською конституцією й мільйонних пожертв на храми. Купюра 10 гривень — це не просто папір з фарбою, а потужний носій національної пам’яті.
Історія появи портрета на 10 гривнях
Перші 10 гривень з’явилися ще в Українській Народній Республіці 1918 року. Тоді дизайн був простим і декоративним: номінал, тризуб, орнаменти натхненні книжковими гравюрами XVII століття. Автором став Георгій Нарбут. Купюру друкували в Берліні, але через слабкий захист вона швидко стала жертвою фальшивок і зникла після радянської окупації.
Сучасна історія починається з 1992 року, коли незалежна Україна готувала грошову реформу. Перша серія 10 гривень вийшла 1996-го — портрет Мазепи вже був на місці, але в менш детальному виконанні. Художники Василь Лопата та Борис Максимов створили образ, що поєднував історичну точність із сучасним захистом. З часом дизайн удосконалювали: менший розмір, нові кольори, посилена безпека.
Пік змін припав на 2004–2006 роки. Тоді з’явилася третя генерація — саме та, яку більшість українців тримають у руках. Портрет став сіро-коричневим, фон — насичено-малиновим, а зворотний бік змінився на чітке зображення Успенського собору. Кожна модифікація додавала нові захисні елементи, роблячи купюру стійкішою до підробок.
Іван Мазепа: гетьман, меценат і символ епохи
Іван Мазепа народився близько 1639 року в селі Мазепинці на Київщині. Освіту здобував у Києво-Могилянській колегії, пізніше — в Європі: Польща, Німеччина, Франція. Він володів кількома мовами, знав військову справу й дипломатію. Служив при дворі польського короля, а з 1687 року став гетьманом Лівобережної України.
Його правління — це період справжнього культурного вибуху. Мазепа побудував або відновив понад тридцять храмів і монастирів. На його кошти позолотили бані Успенського собору Києво-Печерської Лаври, звели оборонні мури навколо Лаври, реставрували Софійський собор і Михайлівський Золотоверхий монастир. Він підтримував школи, друкарні, літературу — саме за його доби розквітло «мазепинське бароко», стиль, що поєднував українські традиції з європейською пишністю.
Політична доля Мазепи склалася драматично. У 1708 році він уклав союз зі шведським королем Карлом XII проти Петра I. Мета була проста — незалежна Україна. Після поразки під Полтавою 1709 року гетьман пішов у вигнання, де й помер 1709-го в Бендерах. Російська пропаганда називала його зрадником, але для українців він залишився борцем за свободу. Портрет на 10 гривнях увічнює саме цей образ — сильного, освіченого лідера, який вірив у майбутнє своєї землі.
Детальний розбір дизайну банкноти
Лицьовий бік зустрічає поглядом Мазепи. Праворуч — портрет у темно-сірому тоні, ліворуч — малий державний герб у малиново-оливкових відтінках. Фон прикрашений гербом Мазепи «Курч» і сіткою з цифр «10». Напис «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ» і підпис голови банку додають офіційності. Для людей з послабленим зором — дві горизонтальні риски.
Зворотний бік — справжній витвір мистецтва. Центр займає Успенський собор, що символізує внесок Мазепи в духовну спадщину. Праворуч — художня композиція з атрибутами його епохи: книги, кобза, військові символи. Орнаменти переходять від сірого до бордового, а вертикальні написи «ДЕСЯТЬ ГРИВЕНЬ» додають динаміки. Наскрізний елемент — гривня часів Київської Русі, що збігається на обох боках проти світла.
Кольорова гама не випадкова: малиновий і сірий відтінки підкреслюють велич і серйозність. Розмір 66 × 124 мм робить купюру зручною для гаманця, а рельєфні елементи — портрет і написи — відчуваються на дотик.
Еволюція купюри від 1918 до 2026 року
Купюра пройшла три покоління. Перше (1992–1996) — великі розміри, простіші елементи захисту. Друге (1994–2000) — додали елемент для сліпих і невидимі волокна. Третє (з 2004) — найскладніше, з латентними зображеннями й полімерною стрічкою.
З 2018 року Національний банк почав заміну паперових 10 гривень на монети. Монета повторює портрет Мазепи, але тепер він у металі. Станом на березень 2026 року старі банкноти зразків 2003–2007 років повністю вилучені з обігу, але їх можна обміняти в банках без комісії до 2029 року в уповноважених установах.
| Зразок | Рік друку | Розмір | Колір портрета | Зворотний бік | Статус 2026 |
|---|---|---|---|---|---|
| 1992 | 1992 | 70×135 мм | Багатоколірний | Києво-Печерська Лавра | Вилучена |
| 2000 | 2000 | 66×133 мм | Коричневий | Києво-Печерська Лавра | Вилучена |
| 2004–2005 | 2004–2005 | 66×124 мм | Коричневий | Успенський собор | Вилучена з 02.03.2026 |
| 2006–2015 | 2006–2015 | 66×124 мм | Сірий | Успенський собор | Вилучена з 02.03.2026 |
Дані таблиці базуються на інформації офіційного сайту Національного банку України та uk.wikipedia.org. Кожна серія додавала нові шари захисту й історичної глибини.
Захисні елементи: як розпізнати справжню купюру
Сучасні 10 гривень — справжній фортеця проти підробок. Водяний знак повторює портрет Мазепи. Захисна стрічка з написом «10 ГРН» і тризубом світиться проти світла. Наскрізний елемент — давня гривня, що збігається на обох боках.
- Рельєфний друк: портрет і написи відчуваються пальцями — грубувата текстура.
- Мікротекст: «УКРАЇНА» і «10» у орнаментах, видимі під лупою.
- Латентне зображення: цифра «10» у гербі з’являється під кутом.
- Флуоресценція: під ультрафіолетом з’являються невидимі елементи й кольорові візерунки.
- Магнітні властивості: серійні номери реагують на спеціальні пристрої.
Ці деталі роблять купюру не просто грошима, а витвором інженерного мистецтва, що захищає національну валюту.
Цікаві факти про 10 гривень
Портрет Мазепи став причиною найгучнішої легенди в українській боністиці. Брати-художники Олександр і Сергій Харуки, автори дизайну 2004 року, зізналися, що серед ескізів випадково опинився портрет Пилипа Орлика — наступника Мазепи й автора першої Конституції 1710 року. Оскільки достовірних зображень Мазепи не збереглося, варіант затвердили. Але герб «Курч» і офіційна позиція Національного банку підтверджують: це саме Іван Мазепа.
Мазепа пожертвував на Лавру понад 20 тисяч золотих талярів — сума, за яку можна було утримувати цілу армію. Успенський собор на звороті — прямий наслідок його меценатства: позолота бань, фронтони, нові бічні нави.
Купюра третього покоління пережила рекордну кількість модифікацій — чотири дати друку за десять років. А з 2020 року портрет «переїхав» на монету, ставши найдовговічнішим зображенням на українських грошах.
Під час обговорення 1991 року Леонід Кравчук нібито сказав: «Не будемо дражнити гусей» — маючи на увазі російську реакцію на портрет Мазепи. Але образ затвердили, і він став символом незалежності.
Суперечки навколо портрета: Мазепа чи Орлик?
Легенда про Пилипа Орлика живе вже понад п’ятнадцять років. Деякі колекціонери порівнюють гравюри й стверджують: риси обличчя ближчі до Орлика. Але історики й Національний банк наполягають на Мазепі. Посмертні зображення обох гетьманів справді схожі, адже їх малювали за описами. Головний аргумент — герб «Курч» на купюрі належить саме Мазепі, а не Орлику.
Ця суперечка додає купюрі шарму. Вона нагадує, як мало ми знаємо про героїв минулого й наскільки важливо берегти офіційну історичну пам’ять.
Культурне значення портрета сьогодні
Портрет Мазепи на 10 гривнях — це не просто обличчя на грошах. Це щоденне нагадування про те, що Україна завжди боролася за свободу. У школах, музеях і навіть у сучасній музиці образ гетьмана надихає нове покоління. Коли монети повністю замінять банкноти, портрет залишиться в гаманцях — у металі, але з тією ж силою.
Для колекціонерів старі 10 гривень — справжній скарб. Особливо рідкісні модифікації 2005 року з підписом Стельмаха або «червоний Мазепа» 2004-го. Вони зберігають дух тієї епохи, коли гривня тільки народжувалася як символ незалежності.
Тримаючи в руках купюру 10 гривень, ви тримаєте частинку історії, де гетьман дивиться просто в очі й ніби каже: «Борітеся — поборете». Навіть після повного переходу на монети цей образ залишиться з нами — у пам’яті, у музеях і в серцях тих, хто цінує минуле.