Ранок 24 лютого 2022 року розірвав тишу вибухами по всій країні. Ракети вдарили по аеродромах, базах і навіть спальних районах, сигналізуючи початок повномасштабного вторгнення Росії. Уже понад три роки десять місяців – рівно 1420 днів станом на 13 січня 2026-го – Україна стоїть у вогняному кільці, де кожен день викарбовує нові шрами на землі й душах. Ця війна не просто цифри на лічильнику, а жива драма опору, де звичайні люди перетворюються на героїв, а міста – на фортеці.
Перші години вторгнення: шок і перша відсіч
О 3:40 за київським часом перші “ішакові” крилаті ракети прорвали небо над Києвом, Харковом, Одесою. Російські колони ринули з Білорусі на північ, з Криму на південь, з Донбасу на схід – план “три дні на Київ” здавався реальним. Та ЗСУ, ТрО й волонтери з ходу дали відсіч: у Гостомелі десантники стрибнули під кулі, а на Чорнобаївці почався серіал з розбитих “Алігаторів”. За лічильниками, як на day.alerts.in.ua, перші 24 години коштували окупантам сотні одиниць техніки.
Київщина тонула в тумані боїв, де дрони “Байрактар” стали першими зірками неба, а цивільні з “коктейлями Молотова” тримали мости. Цей хаос тривав тижнями, але вже в березні лінія фронту стабілізувалася. Емоції зашкалювали: мільйони бігли на захід, а інші копали окопи під домом. Війна вгризлася в реальність, перетворивши метро на укриття.
Перший рік: від оборони Києва до Харківського прориву
Весна 2022-го – це метафора сталевої пружини, що вигинається, але не ламається. Росіяни оточили Чернігів, Сумщину, дійшли до околиць столиці, але Ірпінь, Буча й Гостомель стали символами жорстокості – масові поховання цивільних шокували світ. Маріуполь палав два місяці: “Азовсталь” трималася як легенда, евакуація воїнів обмінялася на тишу, якої не було.
Літо принесло зламану мрію окупантів: ЗСУ перейшли в контрнаступ. Взяття острова Зміїного, звільнення Херсона в листопаді – 30 тисяч квадратних кілометрів повернулися під прапор. Харківський наступ у вересні розігнав “другу армію світу” на 12 кілометрів углиб. За даними uk.wikipedia.org, етапи включали чотири стратегічні оборонні операції, де Україна втратила частину Донбасу, але врятувала серце країни.
- Лютий-квітень: Оборона півночі, вигнання з Київщини.
- Травень-липень: Бої за Сєвєродонецьк і Лисичанськ, повна окупація Луганщини.
- Серпень-листопад: Контрнаступи на Харківщині й Херсонщині, підрив Керченського мосту.
- Грудень: Стабілізація, перші масові удари по енергосистемі.
Цей рік коштував Росії 100 тисяч загиблих, за оцінками розвідки, а Україні – єдність, якої не було за 30 років незалежності. Волонтери зібрали мільярди, світ надіслав “Джавеліни” й “Хімари”.
Другий і третій роки: виснаження, дрони й нові фронти
2023-й увійшов як війна окопів з присмаком іржі та дизеля. Бахмут став м’ясорубкою – 9 місяців пекла, де “Вагнер” розтанув у пилу. Український контрнаступ на Запоріжжі дав перші успіхи, але мінні поля стримали. Підрив Каховської ГЕС у червні затопив долину, але не дух – Запоріжжя тримало дамбу як фортецю.
2024-й посилив технології: дрони роєм бджіл нищили танки, FPV стали масовими. Авдіївка впала в лютому після річного опору, але Курська операція в серпні – в’їзд ЗСУ в РФ – перевернув шахівницю. Росіяни кинули 50 тисяч на Сумщину, але не пробили. За bbc.com/ukrainian, втрати цивільних зросли на 30% через дрони-камикадзе.
Емоційний фон: втома змішана з люттю. Фестивалі на фронті, концерти під сиренами – культура стала зброєю. Економіка виросла на 5% у 2023-му, попри блокади портів.
2025-й: зубаста оборона й тіні переговорів
Минулий рік став роком Покровська – ключового вузла Донбасу, де ЗСУ відбили десятки штурмів щодня. Росіяни взяли Авдіївку-наступницю, але ціною 400 тисяч втрат за рік. Масовані атаки дронів по Києву, Харкову – енергосистема витримала, хоч і хитається. Курська операція еволюціонувала в буферну зону, де Україна тримає тиск.
Переговори в Стамбулі навесні дали паузу, але не мир. Трампівські обіцянки додали інтриги, а Іран і КНДР наповнили арсенали РФ. Станом на січень 2026-го, лінія фронту стабільна, але динамічна: 26 атак на Покровському лише за добу.
Цікаві факти про тривалість війни
- 1420 днів – довше за афганську кампанію СРСР (3331 днів? Ні, війна в Афгані 9 років, але повномасштабна фаза РФ в Україні вже перевершила деякі етапи WWII для СРСР.
- Україна виробила 2 млн дронів у 2025-му – рій, що перевершив авіацію ворога.
- Волонтери зібрали еквівалент 10% ВВП – більше, ніж будь-яка армія світу за аналогічний час.
- Покровськ: бої щільніші, ніж за Бахмут, з 1000+ атак на напрямок.
Факт: Війна триває довше, ніж планував Путін (3 дні), але коротша за його “історичні” аналогії.
Масштаби втрат: цифри, що вражають
Перед таблицею варто наголосити: кожна цифра – доля. Російські втрати перевищили мільйон, українські – десятки тисяч, але точність варіюється через секретність.
| Категорія | Росія (станом на січень 2026, Генштаб ЗСУ) | Україна (оцінки 2025) |
|---|---|---|
| Особовий склад (загальні втрати) | ~1 220 000 | ~45 000 загиблих військових |
| Танки | 11 541 | ~500 |
| Артилерія | 35 952 | Н/Д |
| Цивільні жертви | Н/Д | ~12 654 (ООН) |
Джерела: index.minfin.com.ua (Генштаб), uk.wikipedia.org. Таблиця ілюструє асиметрію: Україна б’ється розумом, РФ – числом. Найважливіше: втрати РФ у 20 разів більші, але війна виснажує всіх.
Економіка й суспільство: адаптація під вогнем
ВВП виріс на 3,4% у 2024-му, попри руйнування на 170 млрд дол. Допомога Заходу – 115 млрд з 2022-го, експорт агро тримався на плаву. Інфляція 12,9%, але IT і оборонка буяють: 100 фабрик дронів. Суспільство: 6,9 млн біженців, 4,9 млн ВПО, але 70% оптимістів за опитуваннями КМІС.
Психологія: PTSD у мільйонів, але гумор – “кіборги” Маріуполя жартують з окопів. Культура: пісні “Океану Ельзи” на фронті, дерусифікація окупованих земель партизанами. Волонтерство – 10 млн українців долучилися, перевершивши будь-яку армію світу.
2026-й обіцяє ескалацію: РФ планує буфер на Сумщині, Україна – удари у глиб. Перемога не в днях, а в витримці. Кожен новий ранок – шанс наблизити мир, де сирени замовкнуть назавжди.
Ключовий інсайт: Війна триває 1420 днів, але український дух – вічно.