Скільки разів можна продовжувати воєнний стан в Україні

Коли сирени завивають над містами, а вулиці оживають з першими променями сонця під звуки віддалених вибухів, воєнний стан стає не просто юридичним терміном, а реальністю, що пронизує кожен день українців. Цей режим, введений 24 лютого 2022 року о 5:30 ранку Указом Президента №64/2022, уже пережив вісімнадцять продовжень, перетворившись на довготривалу опору перед загрозою повномасштабної агресії. Станом на січень 2026 року його дія триває до 4 травня, але питання про межі таких пролонгацій турбує мільйони – від фронтовиків до цивільних у тилу.

Воєнний стан не є хаотичним рішенням, а чітко врегульованим механізмом, що дозволяє державі мобілізувати всі сили для захисту. Він накладає обмеження, але й дає інструменти для виживання в екстремальних умовах, де звичайні правила здаються розмитими туманом війни.

Що ховається за терміном “воєнний стан”: визначення та підстави

Згідно з Законом України “Про правовий режим воєнного стану” від 12 травня 2015 року №389-VIII, це особливий режим, який активується у разі збройної агресії чи загрози нападу. Він надає органам влади, військовому командуванню та адміністраціям розширені повноваження для відсічі ворогу, з тимчасовим обмеженням прав громадян – від комендантської години до перевірки документів. Територія застосування – вся країна чи окремі регіони, залежно від указу.

Підстави прості й жорсткі: небезпека незалежності, цілісності чи суверенітету. РНБО пропонує, Президент видає указ, Верховна Рада затверджує за 48 годин. Без цього кроку режим не запускається. На практиці це означає, що кожен указ – як ланцюг у міцному ланцюзі оборони, де слабке кільце може коштувати дорого.

Порівняйте з надзвичайним станом: той обмежений 30 днями з продовженням на такі ж терміни, але воєнний гнучкіший, бо війна не питає календаря.

Законодавча основа: розбір ключових статей

Серцевина – статті 5-7 Закону. Стаття 5 описує порядок: Президент видає указ, звертається до парламенту, той збирається блискавично. Указ фіксує обґрунтування, територію, строк, завдання та обмеження прав – від свободи пересування до заборони мітингів. Стаття 6 деталізує зміст документа, а стаття 7 – припинення: автоматично після строку чи достроково, якщо загроза минула.

Ключове: закон не диктує максимальний строк одного указу, на відміну від чуток про “30 днів”. Перші продовження були на 30 діб, але з травня 2022-го – стабільно 90. Це практика, узгоджена з реаліями тривалої війни, без законодавчих заборон (rada.gov.ua).

• Обґрунтування необхідності: завжди посилається на агресію РФ.
• Межі території: вся підконтрольна Україна з 2022-го.
• Обмеження прав: комендантська година, заборона зібрань, перевірки, цензура в медіа.
• Завдання: мобілізація, цивільний захист, економічна стабільність.

Після списку виникає питання: чому не скасовують? Бо загроза не зникла, а укази – це пульс держави в бою.

Процедура продовження: від ідеї до голосування

Процес нагадує естафету в окопах: РНБО аналізує ситуацію, радить Президенту. Той видає новий указ за тиждень до кінця попереднього. Парламент голосує – зазвичай одностайно, з 300+ голосами. Оголошення через ЗМІ, набрання чинності – миттєве.

1. Моніторинг загрози РНБО.
2. Указ Президента з проектом закону.
3. Збір ВР за 48 годин.
4. Голосування та оприлюднення.
5. Повідомлення ООН про зміни.

Цей ланцюг спрацював 18 разів, демонструючи стійкість системи. Кожен етап – нагадування, що демократія тримається навіть під обстрілами.

Повна хронологія: таблиця всіх продовжень з 2022-го

Щоб розібратися в масштабах, ось структурована таблиця періодів. Дані з офіційних указів та постанов ВР, що відображають еволюцію від коротких 30 днів до квартальних 90.

Джерела даних: zakon.rada.gov.ua, uk.wikipedia.org. Таблиця показує перехід до 90-денних циклів – логічний хід для стратегічного планування в умовах затяжного конфлікту.

Чи існує ліміт на кількість продовжень: пряма відповідь

Закон не встановлює жодних обмежень на кількість разів продовження воєнного стану. Юристи, як Олександр Моргун, підкреслюють: режим діє, доки є загроза (fakty.com.ua). Кожне продовження – новий указ, затверджений ВР, без “стелі”. Вісімнадцять разів – рекорд, але не межа.

Це відрізняється від конституцій інших країн, де фіксують, скажімо, 6 місяців макс. В Україні гнучкість – перевага в асиметричній війні.

Вплив тривалого воєнного стану на повсякденне життя

Комендантська година змушує лягати спати під звуки нічних дронів, перевірки на блокпостах стали рутиною, а заборона масових заходів заглушила концерти. Економіка адаптувалася: бізнес працює під обмеженнями, але з пільгами для оборонки. Суспільство загартувалося – волонтерство розквітло, як квітка в асфальті.

Плюси: посилений контроль кордонів, прискорена мобілізація, стабільність. Мінуси: стрес, обмеження свободи. Але без нього хаос був би більшим – уявіть порожні полиці без військових адміністрацій.

Міжнародний досвід: уроки від сусідів і далеких

У Грузії 2008-го воєнний стан тривав 3 місяці з продовженнями. Ізраїль живе в “стандартному” режимі оборони роками без формального воєнного. Польща під час Другої світової мала нескінченні пролонгації. Україна – унікальний кейс: найдовший у сучасній Європі, але з демократичним контролем.

Ці приклади шепочуть: тривалість залежить від ворога, не від календаря.

Що чекає попереду: реалії та адаптація

До травня 2026-го – черговий цикл, але з контрнаступами ЗСУ ситуація може змінитися. Експерти пророкують продовження, доки РФ не відступить. Для українців порада: тримайте документи при собі, підтримуйте армію, готуйтеся до змін. Війна – марафон, і воєнний стан – наш щит у ньому.

Кожен указ – крок до перемоги, де напруга змішується з надією на ранок без сирен.