Кожен день соцмережі кишать фразами на кшталт «неможна курити» чи «неможна вагітним». Ці рядки, ніби гострі голки, колють око мовознавцям, бо ховають просту, але підступну помилку. Слово оживає неправильно, перетворюючись на монстра, який краде чистоту української. Розберемося, чому так стається і як виправити раз назавжди.
Правило ховається в серці українського правопису, де частка «не» танцює з прислівниками особливим па. Для «можна» – незмінюваного присудкового слова, що виражає дозвіл чи заборону, – заперечення завжди йде окремо. Це не примха, а логіка мови: «можна» стоїть самостійно, а «не» лише заперечує його, ніби ставить бар’єр перед дією. Уявіть річку, що тече спокійно, доки камінь не блокує потік – ось і «не можна».
Основне правило: «не» з прислівниками в українському правописі
Український правопис 2019 року чітко окреслює межі в §44: частку «не» з підсилювальними прислівниками та незмінюваними присудковими словами пишемо окремо. «Не можна», «не треба», «не дуже» – ось класичні приклади, де заперечення не зливається з основою. Чому? Бо ці слова не утворюють нового лексичного цілого, на відміну від префіксальних форм.
Розгляньмо таблицю для наочності. Перед нею коротко: правила ділять написання на три табори – разом, окремо чи з дефісом. Ось порівняння типових прислівників з «не».
| Написання | Приклади | Пояснення | Джерело |
|---|---|---|---|
| Разом | недалеко, негайно, невгамовно, недбало | «Не» – префікс, утворює нове значення; слово без «не» не існує або синонім без нього (близько, миттєво) | §44, п.2 Український правопис 2019 |
| Окремо | не можна, не дуже, не зразу, не скрізь | Заперечення присудка чи підсилювача; між ними можна вставити «є» (не є можна) | §44, п.1,7 |
| З дефісом | не-аби-як, по-не-нашому | Складні форми з частками чи для підкреслення | §44, п.7 |
Після таблиці додамо нюанси: якщо прислівник має залежне слово, «не» йде окремо обов’язково – не дуже далеко. Це правило рятує від плутанини з прикметниками, де «недорогий» пишеться разом. Логіка проста, як свіжий хліб: заперечуємо ознаку, а не створюємо нову.
Чому саме «можна» поводиться так примхливо?
«Можна» – не просто прислівник, а модальне слово, що стоїть на межі граматики, ніби місток між думкою і дією. Воно незмінюване, не відмінюється, виражає можливість чи дозвіл. Заперечна частка «не» тут лише блокує, не зливаючись: не можна йти, бо дощ. У корпусах мови, як на slovnyk.ua, тисячі прикладів підтверджують – разом пишуть лише в русизмах.
- Правильно: Дітям не можна грати з вогнем. (Заперечуємо дозвіл)
- Неправильно: Неможна грати з вогнем. (Звучить як характеристика, ніби «неможлива гра»)
- Ще приклад: Тут не можна палити – знак чітко попереджає.
- В медіа: Вагітним не можна пити каву – порада лікаря оживає правильно.
- У повсякденні: Не можна так говорити про друзів, бо ранить.
Ці приклади показують, як правило оживає в реальному житті. Воно не суха теорія, а щит від русизмів, де «нельзя» злилося в одне слово. Українська зберігає подих свободи – окремо, чітко, по-своєму.
Типові помилки з «не можна»
Найпоширеніша пастка – плутанина з «неможний»: «На дворі стояла неможна бабуся» замість «не можна». Це каламбур, але в текстах – фейл.
- Русизм: «Неможна курити» – бо «нельзя». Виправ: не можна.
- Залежне слово: «Неможна вагітним їсти сир» – ні, не можна вагітним.
- У соцмережах: «Неможна таке пропустити!» – стає «не можна пропустити».
- Професійний трап: У новинах «неможна» замість «не можна» – втрата авторитету.
- Гуморний: «Неможна не сміятися» – звучить абсурдно, бо «не можна не сміятися».
Ці помилки крадуть балів на НМТ, де правопис «не» – часта перевірка. Пам’ятайте: модальне – окремо!
Приклади з літератури: як класики писали правильно
Твори Шевченка пронизані фразами на кшталт «не можна мовчати», де мова пульсує правдою. У Франка «не можна зрадити» звучить як заклик душі, окремо, потужне. Сучасні автори, як Андрухович, тримають традицію: «Не можна так жити» – ритм речення не зламується злиттям.
У поезії Тиччини: не можна забути біль народу – слова летять вільно. Навіть у драмах Карпенка-Карого селяни кажуть «не можна так чинити», бо мова народу – жива криниця норм. Ці рядки доводять: правило не нове, воно корениться в традиції, ніби дуб у землі.
Порівняння з іншими слов’янськими мовами
Російська злила «нельзя» разом – компактно, але без нюансів. Польська тримається окремо: «nie można», як українська, зберігаючи частку. Чеська «nedá se» – префікс, але модальне окреме. Ця мозаїка показує: українська ближча до західних слов’ян, де заперечення дихає вільно.
- Російська: нельзя (разом, незмінне).
- Польська: nie można (окремо, логічно).
- Білоруська: ня можна (окремо, споріднена).
- Украінська: не можна – баланс форми й сенсу.
Такі паралелі допомагають зрозуміти: наша норма не виняток, а спадщина, що вирізняє мову серед сестер.
Поради для школярів та абітурієнтів: як не попастися на НМТ
На тестах помилки з «не» крадуть до 5 балів – перевірте програми НМТ 2025. Тренуйтеся: вставляйте «є» між «не» і словом. Якщо речення звучить – окремо. Використовуйте онлайн-коректори, як LanguageTool, але довіряйте правопису mova.gov.ua.
Практика: перепишіть 10 речень з помилками. Читайте класику – мова вбереться в кров. У есе НМТ пишіть «не можна ігнорувати культуру» – і бал додасться. Це не механіка, а ритм, що робить текст живим.
Еволюція правопису від 1933-го через репресії до 2019-го показує стійкість норм. «Не можна» вистояло, бо мова – живий організм, що бореться за чистоту. У сучасних текстах, блогах і новинах ця норма сяє, ніби сонце над степом.
Запам’ятайте: правильний правопис – ключ до переконливості слів. Поділіться прикладами помилок у коментарях – разом удосконалимо мову!