Коли в результатах аналізу крові цифра навпроти нейтрофілів опускається нижче позначки 1,5 × 10⁹/л, це не просто рядок у таблиці – це тривожний дзвінок для імунної системи. Нейтрофіли, ці відважні солдати організму, першими кидаються в бій проти бактерій і грибків, і їх нестача, відома як нейтропенія, розкриває двері для інфекцій. У здорової дорослої людини абсолютна кількість нейтрофілів (АКН) тримається в межах 1,5–8,0 × 10⁹/л, а відсоток від лейкоцитів – 40–70%. Зниження нижче цих меж підвищує ризик лихоманки, абсцесів чи навіть сепсису, особливо якщо показник падає до критичних 0,5 × 10⁹/л.
Ця проблема торкається мільйонів: від онкопацієнтів на хіміотерапії, де нейтропенія виникає у 20–80% випадків, до дітей з вірусними інфекціями чи дорослих з аутоімунними недугами. Але хороша новина: розуміння причин і вчасне втручання повертають цих воїнів на поле бою. Розберемося крок за кроком, чому нейтрофіли йдуть у відставку і як їх мобілізувати назад.
Хто такі нейтрофіли: фронтова еліта імунної армії
Уявіть кров як бурхливу річку, де нейтрофіли – це швидкі патрульні човни, озброєні ферментами для знищення ворогів. Ці гранулоцити, що народжуються в кістковому мозку, становлять левову частку лейкоцитів – до 70%. Вони ковтають бактерії фагоцитозом, виділяють супероксид і пероксид водню в “респіраторному вибуху”, руйнуючи патогени. За добу організм виробляє мільярди таких клітин, бо вони живуть у крові лише 8–12 годин, а потім мігрують у тканини.
Їх поділяють на зрілих сегментоядерних (47–72%) і молодих паличкоядерних (1–6%). Коли нейтрофіли знижені, імунний щит тріщить: звичайні застуди перетворюються на пневмонію, а подряпини – на абсцеси. У дітей цей механізм ще чутливіший через незрілу систему, де лімфоцити домінують, а нейтрофіли лише набирають обертів.
Цікаво, що в африканських етносах норма нижча через генетичну адаптацію до малярії – це так звана етнічна нейтропенія, безпечна і безсимптомна. Але в інших випадках дефіцит кричить про проблеми.
Норми нейтрофілів у крові: таблиця за віком і класифікація відхилень
Щоб зрозуміти, чи справді нейтрофіли знижені, дивіться не лише на відсоток, а на абсолютну кількість – АКН. Вона коливається залежно від віку, статі та навіть доби. Ось орієнтовна таблиця норм, складена на основі даних лабораторій.
| Вік | АКН (×10⁹/л) | Відсоток від лейкоцитів (%) |
|---|---|---|
| Новонароджені (1 доба) | 7,8–14,5 | 60–70 |
| Діти 1–4 тижні | 1,5–7,0 | 30–50 |
| Діти 1–4 роки | 1,5–8,0 | 30–55 |
| Діти 4–12 років | 1,8–8,0 | 40–60 |
| Дорослі (18–60 років) | 1,8–7,7 | 47–72 (сегментоядерні) |
| Літні (>60 років) | 1,5–7,0 | 40–70 |
Джерела даних: MSD Manuals та українські лабораторії типу ДІЛА. Нейтропенію класифікують за ступенем: легка (1,0–1,5 ×10⁹/л), помірна (0,5–1,0), тяжка (<0,5). Критична <0,2 – коли навіть ендогенна флора стає загрозою. Повторний аналіз через 24–48 годин уточнює картину, бо стрес чи їжа можуть тимчасово збити показники.
У дітей норма вища в абсолютних цифрах на старті життя, але % нейтрофілів нижчий через лімфоцитоз. Якщо АКН падає нижче норми, не панікуйте одразу – це може бути реакція на вірус.
Причини знижених нейтрофілів: від повсякденних до критичних
Нейтрофіли не зникають просто так – їх або не виробляють достатньо, або руйнують, або “ховають” у селезінці. Найпоширеніші винуватці ховаються в повсякденні, але іноді сигналізують про серйозне.
- Інфекції як головний каталізатор: Віруси (грип, ВІЛ, гепатити, кір) пригнічують кістковий мозок, викликаючи транзиторну нейтропенію на 3–7 днів. Бактерії (тиф, бруцельоз) чи сепсис “зжирають” нейтрофіли на фронті. У дітей поствірусна нейтропенія – норма після ГРВІ.
- Ліки та терапія: Хіміотерапія блокує проліферацію в мозку – пік на 7–14 день циклу. Антибіотики (пеніциліни), анальгетики (парацетамол у високих дозах), антидепресанти чи радіація роблять те саме. У 2025–2026 роках нові таргетні препарати менш токсичні, але контроль АКН обов’язковий.
- Аутоімунні та генетичні пастки: Антитіла атакують нейтрофіли (аутоімунна нейтропенія, СЧВ). Вроджені форми: синдром Костмана (АКН <0,2 з народження), циклічна (колись на 21 день) чи етнічна. Апластична анемія чи мієлодисплазія – коли мозок “лінується”.
- Дефіцити та хроніка: Брак B12, фолієвої кислоти чи міді сповільнює синтез. Гіперспленізм “захоплює” клітини в селезінці, рак інфільтрує мозок.
У дорослих домінують ліки та онкологія, у дітей – інфекції. Рідко, але драматично: після COVID-19 спостерігали тривалі нейтропенії через аутоімунітет. Розрізнити причини допомагає анамнез і пункція мозку.
Симптоми нейтропенії: тиха загроза, що вибухає інфекціями
Легка форма мовчить, ховаючись за повсякденністю. Але коли АКН падає нижче 1,0, з’являється лихоманка без ясної причини – фебрильна нейтропенія, що трапляється у 10–20% онкопацієнтів. Рот наповнюється виразками, ясна кровоточать, подряпини гноїються, з’являються абсцеси на шкірі чи періректальні запалення.
У важких випадках: сепсис без класичних ознак (бо немає нейтрофілів для запалення), пневмонії, отити чи кандидози. Діти скаржаться на біль у горлі, часті ГРВІ; дорослі помічають втому від анемії в комплексі. Лихоманка понад 38°C при відомій нейтропенії – привід для негайної госпіталізації.
Циклічна нейтропенія вражає ритмічно: 3–5 днів болю в роті, потім ремісія. Емоційно це виснажує – постійний страх інфекції стає супутником.
Діагностика знижених нейтрофілів: від аналізу до глибокого занурення
Все починається з розгорнутого ЗАК з лейкоцитарною формулою – двічі для підтвердження. Розраховують АКН: лейкоцити × % нейтрофілів /100. Далі: біохімія (B12, фолат), антитіла до нейтрофілів, УЗД селезінки.
- Якщо підозра на інфекцію – посіви крові, сечі, мазки з порожнини рота.
- Хронічна форма – пункція кісткового мозку: гіпо- чи гіперподавання гранулопоезу?
- Генетика: тести на ELANE для вроджених.
Диференціал з лімфоцитозом чи моноцитопенією уточнює. Сучасні флоуцитометри дають точність до 1%.
Лікування нейтропенії: повертаємо солдатів на службу
Ключ – усунути причину: скасувати ліки, вилікувати інфекцію чи дефіцит. При фебрильній – емпіричні антибіотики (цефепім + ванкоміцин), потім за чутливістю. Грибки? Добавляють флуконазол чи ехінокандин.
Зірка терапії – G-CSF (філграстим, Неупоген): 5 мкг/кг підшкірно, піднімає АКН за 24 години. Пегфілграстим – раз на цикл. У 2026 році в Україні доступні біосиміляри, ефективні для онко. Аутоімунна? Кортикостероїди чи ритуксимаб. Вроджена тяжка – трансплантація стовбурових клітин.
Профілактика на хіміо: G-CSF при ризику >20%. Статистика вражає: фактори росту скорочують госпіталізації на 50% (MSD Manuals).
Типові помилки при знижених нейтрофілах
- Ігнорувати легку нейтропенію: думаєте “пройде саме”? Ні, моніторте – завтра може бути сепсис.
- Самолікування антибіотиками: без посіву розводите резистентність, а нейтрофіли не відновлює.
- Забувати гігієну: сире м’ясо чи брудні овочі – прямий шлях до інфекції при АКН <1,0.
- Пропускати G-CSF: лікарі бояться “залежності”, але при ризику це рятує життя.
- Не щеплюватися: пневмококова вакцина – must-have перед терапією.
Ці промахи коштують дорого. Навчіться уникати – і імунітет скаже дякую.
Поради для життя з ризиком нейтропенії: міцний щит щодня
Гігієна – ваш найкращий друг: мийте руки з милом 20 секунд, уникайте скупчень, готуйте їжу при 74°C. Дієта багата B12 (м’ясо, яйця), фолатом (зелень), цинком (горіхи). Уникайте свіжих соків чи салатів під час кризу – пастеризуйте все.
Фізактивність помірна, сон 8 годин, стрес під контроль – медитація підвищує імунітет. Для онкопацієнтів: щоденний моніторинг температури, ротовий догляд (хлоргексидин). Діти? Ізоляція від садка при АКН <1,0.
З G-CSF і розумінням нейтропенія стає керованим ворогом. Регулярні аналізи, довіра до гематолога – і ви повернетеся до повноцінного життя, де нейтрофіли марширують гордо.