Запорізька АЕС, з її шістьма блоками по тисячу мегават кожен, видає колосальні 6000 МВт – це найбільша електростанція не лише в Україні, а й у всій Європі. Вона годує мільйони домівок, але з 2022 року окупована, перетворившись на символ напруги в енергетичній системі країни. Далі йдуть Південноукраїнська АЕС з 3000 МВт і Рівненська з 2835 МВт – справжні опори стабільності, що тримають мережу в напружені часи. Ці велетні визначають ритм української енергетики, де атомні гіганти генерують понад половину електрики.
Тепер глибше зануримося в їхню суть. Атомні станції не просто виробляють струм – вони пульсують ядерною силою, перетворюючи уран на енергію, яка освітлює міста від Львова до Харкова. Але війна змінила все: удари по підстанціях змушують інші АЕС маневрувати потужністю, а ЗАЕС залишається “замороженою” загрозою.
Атомні фортеці: Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницька АЕС
Запорізька АЕС у Енергодарі – це енергоімперія з шести реакторів ВВЕР-1000, запущених у 1980-1995 роках. Кожен блок генерує до 1000 МВт, а загалом станція могла б живити половину Європи. Будівництво тривало понад 15 років, з першим блоком у 1984-му. Сьогодні, під окупацією, персонал НАЕК “Енергоатом” бореться за безпеку, а МАГАТЕ фіксує нормальний радіаційний фон (energoatom.com.ua). Виробництво впало, але потенціал лишається: у мирний час – до 50 млрд кВт·год щороку.
Південноукраїнська АЕС у Миколаївській області стоїть на третьому місці з 3000 МВт – три блоки по 1000 МВт, з 1978-го. Тут унікальна комбінація з Ташлицькою ГАЕС, що накопичує енергію для піків. У 2025-му блоки працювали стабільно, попри обстріли, генеруючи ключову базову потужність. Рівненська АЕС у Вараші, Рівненщина, має два блоки ВВЕР-440 (по 440 МВт) і два ВВЕР-1000 – сума 2835 МВт. Запущена з 1980-х, вона витримала ремонти й продовжує термін експлуатації. Хмельницька в Нетішині – 2000 МВт з двох блоків, з планами на нові AP1000 по 1100 МВт кожний.
- Переваги атомних гігантів: Постійна генерація 24/7, низька собівартість (близько 0,3 грн/кВт·год), мінімальні викиди CO2.
- Виклики: Залежність від імпорту урану, довгий цикл ремонтів (до 200 днів на блок), ризики через війну – у 2025-му РАЕС і ХАЕС тимчасово знижували потужність після ударів.
- Майбутнє: “Енергоатом” планує нові блоки, модернізацію для 55% енергобалансу до 2030-го.
Ці станції – як надійні вартові, що не дають мережеві впасти, навіть коли ТЕС хитаються від браку вугілля.
Теплові дракони: Бурштинська, Зміївська та інші ТЕС
Бурштинська ТЕС в Івано-Франківщині – королева заходу з 2400 МВт, 12 блоків по 200 МВт, працює на газі й вугіллі з 1960-х. Вона годує “енергоострів” для Європи через ENTSO-E, експортуючи до 2 ГВт. У 2025-му пережила удари, але лишається ключовою – генерує 10-12 млрд кВт·год щороку. Зміївська ТЕС на Харківщині (2175 МВт) – вугільний гігант DTEK, чотири блоки, що витримали облогу. Криворізька ТЕС (2820 МВт) біля Зеленодольська годує металургію, Ладижинська (1800 МВт) на Вінниччині – резерв для центру.
Запорізька ТЕС (3600 МВт проектна, 1200 електрична) окупована поруч з АЕС, Трипільська (1800 МВт) біля Києва – газова надія. Багато ТЕС пошкоджені: Ладижинська постраждала в березні 2024-го, Бурштинська – у червні 2025-го. Вони спалюють вугілля з Донбасу (до війни 70%), але тепер імпорт з Польщі рятує.
| Назва | Потужність, МВт | Тип | Локація | Статус (2026) |
|---|---|---|---|---|
| Запорізька АЕС | 6000 | АЕС | Енергодар | Окупована |
| Південноукраїнська АЕС | 3000 | АЕС | Південноукраїнськ | Дійуча |
| Рівненська АЕС | 2835 | АЕС | Вараш | Дійуча |
| Криворізька ТЕС | 2820 | ТЕС | Зеленодольськ | Дійуча |
| Хмельницька АЕС | 2000 | АЕС | Нетішин | Дійуча |
| Бурштинська ТЕС | 2400 | ТЕС | Бурштин | Дійуча (пошкоджена) |
| Зміївська ТЕС | 2175 | ТЕС | Слобожанське | Дійуча |
| Ладижинська ТЕС | 1800 | ТЕС | Ладижин | Пошкоджена |
| Дніпровська ГЕС | 1578 | ГЕС | Запоріжжя | Зупинена (uk.wikipedia.org) |
| Дністровська ГАЕС | 972 | ГАЕС | Дністровськ | Дійуча |
Таблиця базується на даних uk.wikipedia.org станом на 2026 рік. ТЕС дають маневреність – швидко реагують на піки, але екологічно “гарячі”: Бурштинська лідер викидів SO2 в Європі, хоч модернізація зменшує шкоду.
Гідроенергетичні ріки сили: Дніпровська ГЕС та каскад
Дніпровська ГЕС у Запоріжжі – перлина каскаду з 1578 МВт (після модернізації 1610), 10 агрегатів. Побудована в 1932-му американцями, підірвана в 1941-му, відроджена в 1947-му. Щороку – 4 млрд кВт·год, але з 2022-го зупинена через удари по греблі та підстанції. Київська ГЕС (408 МВт) на Київському морі – серце столиці, Кременчуцька (692 МВт) – промисловий резерв. Дністровська ГЕС-1 (702 МВт) і ГАЕС (972 МВт) – унікальний комплекс для стабілізації.
- Історія каскаду: Від ДніпроГЕС Леніна до сучасних турбін ANDRITZ.
- Екологічний баланс: Гідро – чисте, але змінює річки, створює водосховища.
- Відновлення: Плани на двоярусну греблю для транспорту й енергії.
ГЕС як ріки крові енергосистеми – течуть, коли потрібно, але війна перекрила потоки.
Відновлювані перлини: сонце, вітер і сонячні гіганти
Хоч ВДЕ менші, вони ростуть: Покровська СЕС (323 МВт) на Дніпропетровщині – сонячна королева, Нікопольська (246 МВт) DTEK. Ботієвська ВЕС (200 МВт) біля Приморська дує свіжістю. У 2025-му ВДЕ дали 10% генерації, сонце – 6 ГВт загалом. Плани: Kernel будує 250 МВт на Буковині – топ заходу.
Ці станції децентралізовані, стійкі до ударів – домашні СЕС на дахах рятують громади.
Аналіз трендів: від вугілля до зеленої хвилі
У 2025-му енергобаланс: АЕС 50-55%, ТЕС 15-20% (падіння через війну), ГЕС/ГАЕС 6-10%, ВДЕ 10-12%. Тренд – декарбонізація: газові пікові ТЕЦ ростуть (762 МВт нової у 2025), ВДЕ +1 ГВт розподіленої. До 2030-го – 27% ВДЕ, нові АЕС-блоки. Війна прискорила розподілену генерацію: СЕС на складах окупаються за 4-5 років. Зелені аукціони 2026-го обіцяють 2 ГВт сонця й вітру. Енергетика оживає, як фенікс – стійкіша, чистіша.
Тренди шепочуть про гібриди: ГАЕС + сонце, акумулятори для нічних піків. Україна йде до енергонезалежності, попри шторм.
Кожна з цих станцій – історія подолання: від радянських гігантів до зелених паростків. Вони тримають світло в наших оселях, навіть коли небо темніє від дронів. А попереду – нові блоки, вітряки на степах, сонячні поля, що хапають кожен промінь.