Генерал-лейтенант Сергій Іванович Наєв – це ім’я, що стало символом непохитної стійкості Збройних Сил України. Народжений 30 квітня 1970 року в мальовничому Могилів-Подільському на Вінниччині, він пройшов шлях від командира взводу до командувача Об’єднаних сил, Героя України. Його стратегічні рішення на Південному напрямку у 2022 році врятували тисячі життів, а в 2025-му тактичні групи під його командуванням розгромили ворожі сили біля Вугледара. Цей воїн не просто виконував накази – він творив історію оборони.

Уявіть фронт, де кожна хвилина вирішує долю країни: саме там Наєв організовував вогневі мішки для окупантів на Харківщині, стримуючи навалу на Півдні та готуючи контрнаступи. Його кар’єра – це мозаїка з боїв за Донецький аеропорт, операцій Об’єднаних сил і свіжих звитяг 2025-го. Сьогодні, на початку 2026 року, Сергій Іванович продовжує служити, хоч і без публічної посади, демонструючи, що справжні лідери не зникають з поля зору.

Його історія починається не з блискучих медалей, а з скромного дитинства в родині військового. Батько Іван Костянтинович прищепив сину любов до дисципліни, а Вінницька область подарувала перші уроки патріотизму. Цей фундамент витримав випробування часом, перетворившись на фундамент для генеральських зірок.

Раннє життя та військова освіта: від суворівця до стратега

Шлях Сергія Наєва до погоонів розпочався в Калінінському суворовському училищі, де юний хлопець опанував ази військової справи. Закінчивши його, він вступив до Московського вищого загальновійськового командного училища – у 1987–1991 роках це було елітне місце для майбутніх офіцерів. Там, серед суворих муштр і теоретичних баталій, Наєв вирізнявся наполегливістю, що згодом стала його візитівкою.

Перші кроки в армії – служба командиром мотострілецького взводу в Західній групі військ у НДР. У 1991–1993 роках він брав участь у виведенні радянських військ з Німеччини, де навчився координувати складні маневри під тиском. Повернувшись в Україну з травня 1993-го, Сергій Іванович швидко піднявся: від взводу до роти, батальйону в 7-му механізованому полку 24-ї дивізії у Яворові. Кожен крок супроводжувався підвищеннями, бо Наєв поєднував тактичний хист з лідерськими якостями.

Освіта стала його козирною картою. У 2001 році – золота медаль Національної академії оборони України, кваліфікація офіцера оперативно-тактичного рівня. А в 2006–2007 роках – факультет оперативно-стратегічного рівня в Національному університеті оборони. Кращим випускником став сам Наєв, отримавши від руки британського посла унікальний Меч Королеви Великої Британії – символ визнання з Заходу. Ця нагорода не просто прикраса: вона підкреслює, як радянське коріння трансформувалося в український професіоналізм.

Сходження по кар’єрних сходах: від бригадира до корпусу

На початку 2000-х Наєв командував 820-м механізованим полком 128-ї дивізії в Мукачевому, а з 2003-го – 28-ю окремою механізованою бригадою в Чорноморському. Ці частини стали його бойовим університетом: тренування, реформи ЗСУ після розпаду Союзу. З 2007-го – керівні посади в 13-му армійському корпусі Сухопутних військ, де він відточував штабну роботу.

До 2014 року Сергій Іванович вже був досвідченим командиром, готовим до реальних викликів. Його стиль – комбінація жорсткої дисципліни й турботи про підлеглих – вирізняв серед багатьох. Бійці згадують: Наєв не просто віддавав накази, а пояснював, чому вони критичні, перетворюючи солдатів на свідомих захисників.

Цей період заклав основу для зіркового стрибка. Генерал-майор у 2013-му, лейтенант – у грудні 2016-го. Кожне звання – плата за безсонні ночі планувань і симуляцій.

Вогневе хрещення: сектор “Б” і бої за Донецький аеропорт

2014 рік став поворотним. Як керівник сектора “Б”, Наєв опинився в епіцентрі боїв за Донецький аеропорт – легендарну “кіборгівську” твердиню. Тут, під градом “Градами” й мінометів, він координував ротації, логістику й контратаки. Сектор “Б” тримав ключові підходи, не даючи ворогу оточити аеропорт.

Кожен день – це десятки втрат, але й неймовірна стійкість. Наєв особисто мотивував бійців, наголошуючи: “Ми тримаємо небо над Україною”. Оборона аеропорту увійшла в історію як подвиг, а його роль – як приклад тактичного генія. Після – начальник штабу ОК “Південь” (початок 2015-го), командувач ОК “Схід” (2015–2017), де стабілізував фронт на Донбасі.

Ці бої загартували Наєва. Він навчився передбачати ворожі ходи, будувати багатошарові оборони – навички, що врятували країну пізніше.

Командувач Об’єднаних сил: від АТО до ООС

У березні 2018-го – заступник начальника Генштабу, а з 16 березня – командувач Об’єднаних сил. Ця посада вимагала не лише військового хисту, а й політичної волі: перехід від АТО до ООС під його командуванням посилив координацію. До травня 2019-го Наєв провів десятки операцій, зменшивши втрати й покращивши розвідку.

Повернення в березні 2020-го – і чотири роки на чолі КОС ЗСУ до лютого 2024-го. Тут розкрилася його стратегічна глибина: мобільні вогневі групи ППО, інтеграція Нацгвардії, прикордонників. Бійці під його командуванням тримали лінію, відбиваючи атаки на Маріуполь, Бахмут, Авдіївку.

Вересень 2022-го: журнал NV включив Наєва до 25 найвпливовіших військових. Не дарма – його плани рятували життя.

Повномасштабне вторгнення: Південь і Харківщина під його щитом

24 лютого 2022-го Наєв, як командувач КОС, очолив оборону Південного напрямку. П’ять стратегічних операцій: оперативне розгортання, приведення армії в бойову готовність, збереження Чорного моря, утримання боєздатних частин, підготовка деокупації Харківщини. Вогневий мішок на Харківщині став класикою: окупанти влетіли в пастку, втративши тисячі.

На Півдні стримав навалу на Херсонщину, Херсон, Миколаїв. Його рішення – не відступати сліпо, а маневрувати – зберегли флотилію й порти. У квітні 2022-го ворог рвався з Ізюму на Барвінкове, але Наєв перегрупував сили, зупинивши просування.

Ці місяці – адреналін і розрахунок. Наєв згадував: бої за Чонгар відчувалися наближенням бурі, але ЗСУ вистояли.

2025 рік: тактичні групи “Велика Новосілка” та “Вугледар”

Після звільнення з КОС у лютому 2025-го – командир ТГ “Велика Новосілка”. Тут покращили положення, відбили атаки. З квітня по червень – ТГ “Вугледар” ОТУ “Донецьк”. Результати вражають: знищено 19 608 окупантів (9692 загиблі), 51 танк, 166 ББМ, 819 авто. Покращили тактику з антидроновими сітками, медевакуацією.

21 червня 2025-го залишив посаду, назвавши головним досягненням – недопущення прориву на Дніпропетровщину. Ці місяці – майстер-клас локальних контрнаступів.

На 2026 рік посада непублічна, але досвід Наєва – у резерві для нових битв.

Цікаві факти про Сергія Наєва

  • Меч Королеви Великої Британії – рідкісна нагорода, вручена послом у 2007-му за вершину академічних років.
  • Видав книгу “Стратегія протистояння” у 2025-му, де розкрив перші місяці повномасштабної війни.
  • Брат Максим живе в Сімферополі, працює в пенсфонд РФ, але Наєв запевняє: це не впливає на лояльність.
  • У деклараціях – скромність: Toyota RAV4 2015-го, кімната в Дніпрі.
  • Вшановує кіборгів: щороку біля Донецького аеропорту.

Ці деталі роблять генерала ближчим: не ікона, а людина з історіями.

Нагороди: визнання за подвиги

Перед початком списку нагород зазначимо: кожна – за конкретні заслуги. Ось ключові:

  • Герой України (Золота Зірка, 27.04.2022) – за мужність у захисті суверенітету (uk.wikipedia.org).
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (03.05.2019) – за обороноздатність.
  • Орден св. Юрія Переможця (26.04.2021).
  • Медалі МО: “За військову службу”, “10/15 років ЗСУ”, “Доблесть і честь”.

Ці відзнаки – не просто метал, а пам’ять про врятовані життя. Після списку: Наєв скромно носить їх, фокусуючись на справі.

Особисте життя: опора за тилом

Дружина Наталія Михайлівна – старша медсестра в Дніпрі, його тилова фортеця. Сини Дмитро та Владислав, дочка Євгенія – гордість. Родина пережила розлуки, але тримається купи. Брат у Криму – тема спекуляцій, та Наєв чітко: “За його вчинки не відповідаю”.

У інтерв’ю генерал говорить про сім’ю тепло: вони – мотивація тримати фронт.

Хронологія ключових посад

Для наочності – таблиця кар’єри (дані з esu.com.ua та uk.wikipedia.org):

Період Посада Досягнення
1991–1993 Командир взводу, НДР Виведення військ
2003–2006 Командир 28 ОМБр Реформи бригади
2014 Керівник сектора “Б” Оборона аеропорту
2018–2019, 2020–2024 Командувач КОС Стабілізація фронту
2025 Командир ТГ “Вугледар” 19k втрат ворогу

Таблиця ілюструє динаміку: від тактики до стратегії. А тепер подумайте, скільки ночей без сну коштувала кожна сходинка.

Сергій Наєв – живий приклад, як один генерал змінює хід війни. Його тактика надихає нові покоління, а внесок у перемогу – безцінний. Фронт чекає нових глав його історії.

Від Володимир Левчин

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *