Петрушка прокидається від сну насіння при температурі ґрунту +3–5°C, тому навесні її сіють у квітні–травні, а під зиму — у жовтні–листопаді, коли земля охолола до +2–4°C. Ця невибаглива зелень витримує приморозки до -9°C, даючи перші пучки вже в травні чи березні відповідно. Городники з досвідом знають: правильний момент посіву множить урожай удвічі, перетворюючи скромну грядку на джерело аромату та вітамінів.
Листові сорти, як Фест чи Гігантела, радують пишною зеленню ціле літо, а кореневі, на кшталт Пікантної, накопичують солодкувату м’якоть під землею. Уявіть: хрусткі листочки, що шарудять під пальцями, наповнюють кухню свіжим подихом саду. Але ключ — у термінах, бо поспішите чи запізнитеся, і сходи затримаються на тижні.
У північних регіонах Києва чи Львова чекайте стабільного тепла з середини квітня, на півдні Одеси — з кінця березня. Підзимовий посів дарує зелень на місяць раніше, ніби природа сама підкидає бонус для нетерплячих. Тепер розберемося, як не прогадати з датами та зробити грядку ідеальною.
Біологічні особливості петрушки: чому терміни такі примхливі
Петрушка — дворічна рослина з родини зонтичних, де насіння ховається під твердою оболонкою ефірних олій, що гальмує проростання до 20 днів. Корені проникають углиб на 1,5 м, шукаючи вологу, а листя тягнеться до сонця, але мириться з напівтіні. Холодостійкість робить її піонером весни: сходи витримують -7°C, дорослі рослини — до -10°C під снігом.
Листові форми компактні, з розеткою до 60 см заввишки, кореневі виростають до 80 см з довгим конусоподібним коренем вагою 100–200 г. За даними агрономів, оптимальна температура росту — +18–22°C вдень, +12–15°C вночі. Перепади стимулюють сокорух, роблячи зелень соковитішою, ніби після дощу.
Сорти адаптовані до України: Врожайна дає до 3 кг/м² листя за сезон, Пікантна — корені до 25 см довжиною. Вибір залежить від мети: зелень для салатів чи запас на зиму з коренів.
Навесні у відкритий ґрунт: коли саме братися за справу
Початок посіву — коли ґрунт стабільно прогріється до +5°C на глибині 10 см, зазвичай середина квітня в середній смузі. Ранні терміни, з кінця березня на півдні, дають урожай у червні, пізні — розтягують збір до осені. Норма висіву — 4–6 г/м² для листя, 2–3 г для коренів.
Робіть борозни глибиною 1–2 см, відстань між рослинами 4–5 см, рядками 20 см. Засипте сухим піском зверху — це запобігає вимиванню. Перші паростки з’являться за 14–18 днів, якщо не поскупитеся на підготовку насіння.
- Перевірте дату: уникайте днів з прогнозом заморозків нижче -5°C.
- Виберіть сонячне чи легкозатінене місце — петрушка не терпить палючого сонця.
- Зволожте борозни теплою водою перед посівом, але не заливайте.
Після сходів прорідіть густі місця, залишаючи сильні сіянці. Такий підхід гарантує пишну розетку без боротьби за простір.
Посів на розсаду: для тих, хто не терпить чекання
Якщо хочете зелень у квітні, сійте розсаду в лютому–березні в кімнатних умовах чи теплиці. Насіння на вологу серветку при +20–25°C сходить за 10–12 днів. Пікіруйте в торф’яні горщечки через 2 тижні, загартовуйте на балконі за тиждень до висадки.
Висаджуйте за схемою 6×20 см у травні, коли нічна температура не опускається нижче +8°C. Розсада прискорює сезон на 3 тижні, ідеально для листкових сортів як Гігантела. Головне — не перегодовуйте азотом, бо листя грубішає.
У контейнерах на підвіконні петрушка дає 5–7 урожаїв за рік: зрізайте верхівки, і нові пагони вибухають зеленню, ніби феєрверк.
Підзимовий посів: рання зелень без розсади
Коли нічні морози сягають -2–3°C, а ґрунт вкривається скоринкою — сигнал до дії, зазвичай кінець жовтня – початок листопада. Сухе насіння сипте в борозни 2–3 см глибиною, засипте землею чи торфом на 2 см зверху. Воно “засне” до весни, прокинувшись першим.
Перевага — сходи в березні, коли сусідські грядки ще голі. Норма висіву вища — 8 г/м², бо частина не перезимує. Накрийте агроволокном для захисту від мишей та минаючих дощів.
У 2026 році сприятливі дні за місячним календарем: 1, 2, 8, 14, 17, 20, 30 листопада (soncesad.com). Такий посів окупається сторицею — перша зелень на столі, коли сніг ще не танув.
Підготовка ґрунту та насіння: фундамент успіху
Ідеальний ґрунт — супіщаний чи легкосуглинковий, pH 6–7, збагачений компостом (5 кг/м²). Перекопайте на 25 см восени чи за 2 тижні до посіву, додайте суперфосфат 20 г/м². Попередники — картопля, томати, огірки; уникайте зонтичних, щоб не привабити морквяну муху.
Насіння петрушки — вперте: замочіть на 24–48 годин у теплій воді (+40°C), міняючи її двічі, або в стимуляторі “Епін” для 12 годин. Для підзимового — сухе! Стратифікація в холодильнику 7–10 днів при +2°C прискорює сходи вдвічі.
- Обробіть у слабкому розчині марганцівки проти грибків.
- Змішайте з піском 1:3 для рівномірного посіву.
- Просушіть перед сівбою, щоб не злипалося.
Ці кроки перетворюють довгий процес на швидкий спринт — сходи за 10 днів замість трьох тижнів.
Регіональні особливості посіву в Україні
Клімат варіюється: на півночі холодніші весни, на півдні — посуха. Ось таблиця з рекомендованими термінами, складена на основі агрономічних даних станом на 2026 рік.
| Регіон | Навесні (відкритий ґрунт) | Під зиму | Темп. ґрунту |
|---|---|---|---|
| Північ (Київ, Львів) | 15 квітня – 10 травня | 15–25 жовтня | +4–6°C |
| Центр (Полтава, Вінниця) | 5–25 квітня | 20 жовтня – 5 листопада | +3–5°C |
| Південь (Одеса, Херсон) | 25 березня – 15 квітня | 1–15 листопада | +5–7°C |
Джерела: agronomy.com.ua, unian.ua. Адаптуйте під локальний прогноз — метеостанції чи додатки типу “Погода UA” стануть вашими союзниками.
Типові помилки садівників і як їх уникнути
Багато хто сіє петрушку без підготовки — і чекає місяць даремно. Або заливає водою під зиму, перетворюючи насіння на кашу. Ось найпоширеніші пастки.
- Поспіх навесні: Сіяти при +1°C — сходи гинуть. Чекайте стабільних +5°C, перевірених термометром.
- Густота посіву: Насіння одне на одне призводить до слабких рослин. Проріджуйте вчасно, даючи простір.
- Ігнор шкідників: Морквяна муха любить зонтичні — чергайте з томатами та поливайте настоєм цибулі.
- Перегодівля: Надлишок азоту — листя жорстке. Балансуйте з фосфором для смаку.
- Пізній підзимовий посів: Після стійких морозів насіння не проростає. Орієнтуйтеся на першу скоринку льоду.
Уникайте цих гріхів — і грядка віддячить рясністю, ніби дякує за турботу.
Догляд після сходів: від паростка до пучка на столі
Сходи поливайте теплою відстояною водою раз на 5–7 днів, у посуху — частіше, але без калюж. Прополюйте вручну, розпушуйте міжряддя граблями — корені дихають. Підживлення: через 20 днів після сходів — розчином курячого посліду 1:20, потім кожні 3 тижні калійними добривами для аромату.
Збирайте листя селективно: зрізати зовнішні пагони, залишаючи центр — розетка відростає 3–4 рази за сезон. Корені викопуйте восени, обтрушуючи землю, зберігайте в піску при 0°C до весни. Урожайність: 2–4 кг/м² листя, 3–5 кг коренів — цифри, що надихають на нові грядки.
Боротьба з хворобами проста: борошниста роса — обприскуйте молочною сироваткою, іржа — видаляйте уражені листки. Уникайте монокультури — чергування з буряком чи салатом тримає ґрунт здоровим.
Експериментуйте з повторними посівами кожні 20 днів — зелень на столі від травня до жовтня. Петрушка віддячить не лише смаком, а й міццю: додайте до борщу чи салату, і страва засяє новими барвами. Готуйте інструменти — сезон кличе!