Темрява грудня огортає село, а в хаті раптом оживає маленька дерев’яна скринька. З її верхнього ярусу лунає ніжний спів ангела, що сповіщає про народження Христа, а знизу чути гучний сміх цигана і виття чорта. Це вертеп — унікальне українське різдвяне дійство, де ляльковий театр переплітається з колядками, сатирою і глибоким духовним сенсом. Вертеп поєднує біблійну драму про Вифлеємську ніч з жартівливими сценками побуту, перетворюючи звичайний вечір на чарівну виставу для всієї родини.
Спочатку вертеп був пересувним ляльковим театром у формі двоповерхової скрині, де мандрівні студенти чи ремісники розігрували історії від Різдва до перемоги добра над злом. Сьогодні це часто живі виступи молодих колядників у масках, які ходять від хати до хати, несучи радість і побажання щастя. Вертеп не просто вистава — це жива традиція, що оживає щороку, нагадуючи про диво в скромній печері.
Його корені сягають барокової доби, коли Європа передавала нам ідею шопки, а українці додали гострого гумору й національного колориту. Від ляльок на дротах до вуличних перформансів — вертеп еволюціонував, але зберіг магію єднання поколінь під зорею Різдва.
Походження Вертепу: Від Італійської Шопки до Українських Скіринь
Слово “вертеп” прийшло зі старослов’янської мови й означало печеру чи ущелину — саме там, за Євангелієм, народився Ісус. Традиція вертепів народилася в Італії XIII століття, коли святий Франциск Ассизький у 1223 році влаштував першу живу шопку в печері Гречо. Францискани поширили її Європою: у Польщі з’явилася “szopka” в XV столітті, а до України вона дісталася через Галичину наприкінці XVI століття.
Перші згадки про українські вертепи датуються 1591 роком у Ставищах Київського воєводства, але масово вони поширилися в першій половині XVII століття. Бурсаки — студенти Києво-Могилянської академії — возили скриньки по селах, заробляючи на навчання. Іван Франко називав вертеп “першим народним театром”, де релігійна драма чергувалася з інтермедіями, сатирою на панів і москалів. За даними uk.wikipedia.org, вертеп став самобутнім явищем, бо українці наповнили його фольклором: колядками, побутовими жартами й навіть політичними натяками.
У XVIII столітті вертепи досягли розквіту. Найдавніший збережений — Сокиринський (Галаганівський) вертеп 1770 року з Полтавщини. Його бурсаки показали в маєтку Галаганів, а рукопис опублікував Григорій Галаган у 1882-му. Ця скринька з порцеляновими ляльками й механічними ефектами — справжній шедевр, що досі оживає на сценах.
Конструкція Вертепу: Маленький Театр з Великим Серцем
Класичний вертеп — це портативна скринька заввишки до 2 метрів і шириною близько 1 метра, зроблена з дерева чи картону, обклеєна тканиною чи хутром. Два яруси розділені драпіровкою: верхній імітує Вифлеємську печеру з яслами, зіркою й фігурами святій родини; нижній — світську сцену з троном Ірода чи хатою для комедій.
Ляльки — маріонетки на дротах — виводяться через прорізи в підлозі. Вертепник ховається за скринькою, керуючи ними однією рукою чи ногами для ефектів: коса Смерті сіпається, голова Ірода відлітає. Зірка на жердині з дзвіночком — обов’язковий атрибут, символ Віфлеємської зорі з парною кількістю променів. Обклеєна блискітками, вона мерехтить, оголошуючи початок.
Перехід від лялькового до живого вертепу стався в XIX столітті. Актори в масках і вишиванках розігрують сцени на вулиці, співаючи колядки під бандурку чи сопілку. Це робить дійство динамічнішим: чорт стрибає з вилами, а запорожець б’є жидівця шаблею з піни.
Персонажі Вертепу: Галерея Живих Архетипів
Вертепна вистава ділиться на дві дії: біблійну (20-30 хвилин) і світську (довшу, з імпровізаціями). Перша розповідає євангельську історію від Ангела до поразки Ірода; друга — сатиру на суспільство. До 40 персонажів оживають у діалогах, піснях і бійках.
Ось основні герої в таблиці для наочності. Перед таблицею варто зазначити: кожен образ несе символіку — від божественного світла до земного хаосу.
| Персонаж | Ярус/Роль | Символіка та Приклад Діалогу |
|---|---|---|
| Ангел | Верхній | Сповіщає радість. “Славіте Господа, бо народився Спаситель!” |
| Діва Марія, Йосип | Верхній | Свята родина в яслах. Тихо споглядають прихід волхвів. |
| Цар Ірод | Нижній | Тиран, наказує вбити немовля. Смерть відтинає голову: “Не уникнеш кари!” |
| Жид Мошко, Сура | Нижній | Скупі лихварі, крадуть гроші. “Ой, Суро, де мої дукати?” — “Вкрали козаки!” |
| Чорт, Смерть | Нижній | Зло й кара. Чорт хапає грішників, Смерть косить. |
| Запорожець | Нижній | Герой, б’є ворогів. Монолог про волю: “Не дамо панам панувати!” |
Джерела даних: vue.gov.ua та uk.wikipedia.org. Після таблиці додамо: ці діалоги імпровізувалися, але базувалися на фольклорних текстах, як у Сокиринському вертепі. Запорожець — символ сили, жид — сатира на лихварів, чорт комічно блукає, викликаючи регіт. Кожен персонаж — дзеркало суспільства, де добро тріумфує з гумором.
Регіональні Відмінності: Вертеп від Полісся до Галичини
Вертеп не однаковий скрізь — він вбирає місцеві барви. На Галичині, особливо в Львівщині, домінують живі вертепи з бурсацьким гумором: бурхливі бійки, довгі монологи запорожців, акцент на опришках. Тут вертеп — вуличний карнавал з масками й танцями.
На Полтавщині та Слобожанщині переважали лялькові скриньки з механікою, як Сокиринський. Полісся додавало містичності: більше чортів, вовкулак, повір’я про нечисту силу. На Поділлі — побутові інтермедії з сваривами сусідів, а на Закарпатті змішувалися з угорськими батлейками.
- Галичина: Живі групи по 15-20 осіб, фокус на релігії й сатирі на поляків.
- Слобожанщина: Лялькові з порцеляною, детальні механізми (Куп’янська скриня).
- Полісся: Містичні елементи, довгі колядки з хором.
- Наддніпрянщина: Перехідні форми, з козацькими мотивами.
Ці відмінності роблять вертеп мозаїкою української душі — від галицького запалу до слобожанської витонченості. Навіть у діаспорі, скажімо в Канаді, галичани зберігають традицію з локальними акцентами.
Вертеп у ХХ Столітті: Від Переслідувань до Відродження
У Російській імперії Петра I і Катерини II переслідували вертепи за “суперечність просвітительству”. Радянська влада добила їх у 1930-х: атеїстичні кампанії спалювали скриньки, колядників саджали. Та на Західній Україні, під Польщею, традиція жила — у Львові, Дрогобичі.
Відродження почалося в 1980-х з підпільних гуртів, а після 1991-го вибухнуло фестивалями. Сьогодні вертеп — символ опору: у 2014-2022 роках додавали воїнів ЗСУ, волонтерів, сатиру на окупантів. Ви не повірите, але чорт у сучасних виставах ловить “рашистів”!
Сучасні Фестивалі Вертепів: Жива Традиція 2026 Року
Вертеп не вмирає — він карнавалізується. У 2026-му “Вертепія” в Мшанці Львівщини зібрала сотні гуртів: карнавал з вогнями, танцями, допомогою ЗСУ. Фестиваль у Івано-Франківську (Університет Короля Данила) об’єднав маланки й вертепи з усієї України. У Дрогобичі “Різдвяна зірка” — традиція з колядками під зорями.
Онлайн-вертепи на YouTube, шкільні постановки — все це тримає вогонь. У воєнний час вертеп став сильнішим: додають героїв фронту, пісні про перемогу. Це не просто свято — це наша ідентичність, що мерехтить яскравіше за будь-яку зірку.
Поради: Як Організувати Вертеп Вдома
Зберіть родину чи друзів — 8-12 осіб вистачить. Почніть з простої картонної скриньки: верх — ясла з ляльками з глини чи пап’є-маше, низ — хата з тканини.
- Розподіліть ролі: діти — ангели й пастухи, дорослі — Ірод чи запорожець.
- Вивчіть колядки з pisni.org.ua: “Нова радість стала”, “Бог ся рожде”.
- Костюми: вишиванки, маски з картону (чорт з рогами, жид у кафтані).
- Зірка: жердина з фольгою й дзвіночком — нехай мерехтить!
- Сценарій: 15 хв біблійної драми + 20 хв комедії. Тренуйтеся, додавайте імпровізацію.
Виступіть для сусідів — і Різдво наповниться теплом. Головне — щирість: вертеп любить радість, а не досконалість.
Вертеп кличе в подорож від Вифлеєму до рідної хати, де кожна колядка — нитка в павутині поколінь. Він сміється над злом, славить диво і об’єднує — у цьому його вічна сила. А завтра, може, ваша скринька засяє новою зіркою?