Андрій Смолій: біографія політичного експерта та захисника української мови

Київські вулиці, де виріс Андрій Смолій, завжди пульсували інтелектуальним ритмом. Народжений 20 грудня 1991 року в столиці України, він з дитинства вбирав атмосферу родини, просякнуту любов’ю до історії та культури. Батько, Валерій Андрійович Смолій, видатний історик і директор Інституту історії України НАН України, став першим учителем патріотизму. А бабуся з боку батька, Раїса Петрівна Іванченко, лауреатка Шевченківської премії, письменниця та публіцистка, додавала казкових барв у його світосприйняття. Ця родинна спадщина, ніби міцний фундамент старовинного дому, визначила траєкторію життя молодого киянина.

Раннє дитинство Андрія пройшло в оточенні книг і гарячих дискусій за сімейним столом. Валерій Смолій, доктор історичних наук і колишній віце-прем’єр з гуманітарних питань, не просто розповідав сину про минуле України – він вчив бачити в ньому ключ до майбутнього. Бабуся Раїса, пережила Голодомор і Другу світову, ділилася спогадами про незламність нації, що формувало в онукові гострий сенс справедливості. Ця родина не просто жила – вона творила історію, роблячи Андрія спадкоємцем потужної інтелектуальної династії. У школі №155 у Києві, де він закінчив навчання 2009 року, хлопець уже вирізнявся лідерськими якостями, беручи участь у дебатах і культурних заходах.

Освіта: від шкільних лав до докторського ступеня

Вступ до Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2009 році став логічним кроком для амбітного юриста. Спеціальність “Міжнародне право” зачарувала Андрія можливістю поєднати теорію з практикою глобальних змін. 2013 року він отримав диплом бакалавра, демонструючи неабияку допитливість у вивченні норм, що регулюють відносини між державами. Лекції про міжнародні договори, права людини та конфлікти розпалювали в ньому вогонь реформатора.

Магістратура, завершена 2015 року з червоним дипломом, відкрила двері до аспірантури того ж університету. Тут Андрій заглибився в тонкощі наукових досліджень. Захист дисертації 2018 року приніс ступінь кандидата юридичних наук. Тема – «Міжнародно-правове регулювання статусу особи, яка зазнала міжнародного правопорушення» – відображала його фокус на захисті прав у світі агресії та несправедливості. Ця робота, спираючись на аналіз прецедентів ЄСПЛ та ООН, пропонувала нові підходи до компенсацій жертвам воєнних злочинів. Дисертація не просто науковий твір – це маніфест справедливості, натхненний сучасними викликами України.

Освіта Смолія – це не сухі дипломи, а жива платформа для дій. Він поєднував навчання з волонтерством, що робило його студентські роки динамічними, наче ріка Дніпро в повінь.

Наукова кар’єра: викладач і дослідник

Ще до захисту дисертації Андрій почав викладати в рідному Інституті міжнародних відносин як асистент кафедри міжнародного приватного права. Його лекції, сповнені реальних кейсів з Гаазького трибуналу та справ щодо агресії РФ, зачаровували студентів. У 2019 році він приєднався до Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, де продовжує дослідження правових механізмів протидії гібридним війнам.

Публікації Смолія в наукових журналах, таких як nbuv.gov.ua, фокусуються на міжнародному гуманітарному праві. Він аналізує, як норми Женевських конвенцій застосовуються до окупації Криму, пропонуючи стратегії для України в МКС. Ця робота – не кабінетна, а бойова: Андрій часто цитує сучасні події, роблячи теорію зброєю проти агресора.

Викладацька діяльність доповнює його експертність. Студенти згадують його як ментора, що мотивує до активної громадянськості, ніби строгий, але справедливий тренер на футбольному полі.

Громадська активність: від мови до національного відродження

2017 рік став поворотним: Андрій очолив координацію ініціативи «Геть від Москви», яка деколонізовувала культурний простір Києва. Від заборони російських фільмів до кампаній проти РПЦ – його проекти набирали обертів. Як заступник голови Громадської спілки «За українськомовний Київ» з вересня 2017-го, він домагався 100% україномовності в рекламі та послугах.

У жовтні 2018-го Смолій заснував ГО «Українська Україна», де координує боротьбу за державну мову. Він – член Національної кампанії «За Закон про державну мову», співавтор правок до законопроєкту. 22 квітня 2019-го з’явилася ініціатива «Українці 25», що об’єднала понад 22 тисячі патріотів для де-русифікації. У 2024–2025 роках Андрій активно протидіяв російській концепції Бабиного Яру, створивши рух опору в Києві.

Його кампанії – це не протести, а стратегічні удари: петиції, суди, медіа-атаки. Смолій довів, що мова – це зброя, гостріша за танк. Ці зусилля вплинули на ухвалення мовного закону та локальні перемоги.

Політична арена: крок до парламенту

Політичний дебют Андрія припав на 2019 рік. Як кандидат №47 від «Європейської солідарності» до Верховної Ради, він агітував за сильну Україну без московського впливу. Хоча мандат не дістався, кампанія розкрила його як харизматичного лідера з чітким баченням: деокупація, українізація, євроінтеграція.

За даними chesno.org, Смолій безпартійний, але близький до правих патріотів. Його декларації прозорі, акценти – на громадських проектах. Політика для нього – не посада, а місія, де кожен крок вимірюється внеском у націю.

Медіа-зірка: голос Еспресо

З квітня 2024-го Андрій – ведучий на «Еспресо ТВ». Спочатку в «Суботньому політклубі» з Віталієм Портниковим, де розбирають геополітику, а з червня – у новій прайм-тайм програмі з Христиною Яцків. Теми: війна, Трамп, НАТО, удари по РФ. Його ефіри – динамічні дуелі думок, де факти летять, як снаряди.

Блогер з 126 тисячами фоловерів на Facebook та 433 тисячами в Telegram, Смолій коментує тривоги, дрони, санкції. Його стиль – гострий, іронічний, з гумором над ворогом. Медіа зробили його голосом покоління, що не мовчить.

Особисте життя: баланс сили та тепла

Родина – скеля для Андрія. Дружина Катерина Смолій, з якою разом з 2013 року, підтримує в шаленому графіку. Їхні стосунки – приклад партнерства, де любов переплітається з спільною місією. Батько Валерій, з мачухою Наталією (дипломатом) та молодшим братом Валерієм (2017 р.н.), – джерело натхнення.

Андрій уникає зайвої публічності в особистому, але його пости про родину випромінюють щирість. У часи війни родина стала ще міцнішою, нагадуючи, що за великими справами стоїть проста людська теплота.

Джерела даних: everybodywiki.com, chesno.org.

Андрій Смолій продовжує свій шлях, де кожен день – нова битва за Україну. Його енергія надихає тисячі, а бачення веде вперед, ніби маяк у бурхливому морі подій.