Політ балістичної ракети нагадує грандіозний стрибок каменя з велетенської пращі: спочатку вибуховий розгін, а потім некерована дуга через небо чи навіть космос, що завершується нищівним ударом. Ці снаряди, на відміну від крилатих ракет, які маневрують на низькій висоті, піднімаються на сотні кілометрів, набираючи швидкості до семи Махів, і падають майже вертикально. Саме така траєкторія робить їх складними цілями для ППО, перетворюючи на символ стратегічної сили.
Велика частина шляху ракети — чиста балістика, де править гравітація та інерція, з мінімальним керуванням після активної фази. Вони класифікуються за дальністю: від тактичних “короткожил” на 300 км до міжконтинентальних монстрів, здатних подолати океани. Уявіть: від “Іскандера”, що б’є по фронту, до “Сармата”, який загрожує цілим континентам.
Ця технологія еволюціонувала від нацистських “Фау-2” у 1944-му до solid-fuel гіганів 2026-го, як північнокорейський Hwasong-18. Вони несуть ядерні чи конвенційні заряди, визначаючи баланс сил у світі. А тепер розберемося, як це все працює на практиці.
Принцип роботи: від запуску до удару
Кожна балістична ракета ділить політ на три фази, ніби актор у драматичній п’єсі. Спочатку boost phase — двигун реве, ракета рветься вгору на 3-5 хвилин, досягаючи висоти 50-150 км і швидкості 4-7 км/с. Тут ще можна її збити, але час крихітний, а пуск часто прихований.
Далі midcourse phase — двигун вимикається, бойова частина входить у суборбітальний космос, де немає опору повітря. Вона летить по еліптичній параболі, як планета по орбіті, на висоті до 1200 км для ICBM. Сучасні моделі оснащені MIRV — кількома незалежними боєголовками, що розлітаються, ускладнюючи перехоплення.
Фінал — terminal phase, коли “вантаж” падає назад в атмосферу зі швидкістю 3-5 км/с, маневруючи для обману радарів. Аеродинамічний опір нагріває корпус до 2000°C, тому потрібні теплозахисні екрани. Ця фаза триває секунди, роблячи ракету майже невразливою для багатьох систем ППО.
Класифікація: від тактичних до міжконтинентальних
Балістичні ракети сортують за дальністю польоту, що визначає їхню роль — від фронтових ударів до глобального стримування. Стандартна градація НАТО та CSIS враховує максимальну відстань з повним навантаженням. Перед таблицею варто зазначити: твердопаливні моделі мобільніші й надійніші, рідинні — потужніші, але складніші в підготовці.
| Тип | Дальність, км | Приклади | Швидкість, Мах | Навантаження |
|---|---|---|---|---|
| SRBM (малої дальності) | <1000 | Іскандер-М (Росія), ATACMS (США) | 6-7 | До 700 кг |
| MRBM (середньої) | 1000-3000 | Shahab-3 (Іран), Prithvi (Індія) | 5-6 | До 1 т |
| IRBM (проміжної) | 3000-5500 | DF-26 (Китай), Agni-III (Індія) | 6-8 | До 2 т |
| ICBM (міжконтинентальні) | >5500 | RS-28 Sarmat (Росія), LGM-35 Sentinel (США) | 20+ на reentry | До 10 т, MIRV |
Джерела даних: Вікіпедія, CSIS Missile Threat. Ця таблиця показує еволюцію: SRBM як “Іскандер-М” (дальність 500 км, швидкість 2100 м/с, маневрування 20-30g) ідеальні для тактичних боїв, тоді як ICBM — для ядерного паритету. Після класифікації зрозуміло, чому договори як New START обмежують ICBM.
Історія: від “Фау-2” до космічної ери
Вернер фон Браун у 1944-му запустив першу балістичну ракету V-2 (A4) — 12 тонн, дальність 320 км, 3000 км/год. Нацисти випустили 3000 штук по Лондону й Антверпену, убивши тисячі, але це стала основою ракетної гонки. Фон Браун емігрував до США, створивши Saturn V для Аполлона.
СРСР відповів Р-1 (копія V-2), потім Р-7 — першою ICBM (1957), що вивела Сputnik. 1960-ті: США Minuteman, СРСР Р-36. Холодна війна народила 1000+ ракет, MIRV у 1970-х множили загрозу. Розпад СРСР скоротив арсенали, але 2020-ті повернули гонку.
Сьогодні базування різноманітне: шахтне (виживане), мобільне (TEL як Yars), підводне (SLBM Trident II, дальність 12 000 км). Еволюція від рідинного палива до твердого робить запуск швидшим — за хвилини, а не години.
Сучасні приклади: лідери 2026 року
Російський “Іскандер-М” — король SRBM: 500 км, quasi-балістична траєкторія з маневрами, ядерний опціон 50 кт. Використовувався в Україні, але Patriot збиває 70-90%. ICBM RS-28 Sarmat — “Сатана-2”, 208 тонн, 18 000 км, 10-15 MIRV по 750 кт кожна; фінальні тести у 2026-му, попри збої.
США модернізують: Minuteman III слугуватиме до 2029-го, Sentinel (LGM-35) — нова solid-fuel ICBM з цифровим наведенням, коштує мільярди, але restructure через перевищення бюджету. Китай DF-41 — мобільний ICBM, 12 000-15 000 км, 10 MIRV. КНДР Hwasong-18 — solid-fuel ICBM, тест 2023-2025, загрожує США.
Індія Agni-V (5000+ км), Іран Fateh-110 (SRBM). Тренд — гіперзвукові glide vehicles на балістичних носіях, як російський “Авангард”, що маневрує в атмосфері на Мах 20.
Чим відрізняються від крилатих ракет
Крилатих, як “Томагавк” чи Х-101, летять низько (50 м), маневрують, імітуючи літаки, на джет-двигунах. Балістичні — балістичний “парашут”: високо, швидко, прямолінійно після boost. Перевага балістичних — швидкість (Мах 5-20 vs 0.8), проникнення ППО; мінус — передбачувана траєкторія.
- Швидкість: Балістика — гіперзвук, крилата — дозвук/надзвук.
- Висота: До космосу vs рельєф.
- Наведення: Інерційне+GPS vs terrain-following.
- Збиття: Patriot/THAAD для балістики, NASAMS для крилатих.
У реальних боях, як в Україні, балістика ламає ППО швидкістю, але крилата — масовістю й обманом.
Протиракетна оборона: вічна гонка
Збити балістику — виклик: boost фаза коротка, midcourse — космос, terminal — блискавка. США Aegis, THAAD (MRBM/IRBM), GMD (ICBM). Україна Patriot PAC-3 збиває “Іскандер” на terminal, SAMP-T — частково. Ізраїль Arrow-3 перехоплює IRBM на 100 км висоті.
- Радари виявляють пуск за секунди.
- Перехоплювач летить назустріч (hit-to-kill).
- MIRV/decoys обманюють — потрібно 2-3 ракети на ціль.
Тренд 2026: лазери, AI-передбачення. Але гіперзвук ускладнює — ракети як “Кинджал” маневрують на Мах 10.
Цікаві факти про балістичні ракети
V-2 фон Брауна вивела людину в космос: Той самий інженер створив ракети для NASA.
- Найважча — Sarmat, 208 т, як 40 слонів.
- Hwasong-18 КНДР — перша solid-fuel ICBM Азії, тестувався 2023-2025.
- Minuteman III стріляє з “холодного” запуску — газ виштовхує перед запалом.
- У 2024 Іран випустив 200+ по Ізраїлю — 99% перехоплено Arrow.
- Перший космічний пуск: Р-7 з Сputnik 1957-го.
Ці перлини показують, як зброя стає технологією.
Геополітика 2026-го крутиться навколо цих велетнів: New START продовжено, але Китай росте. Технології проникають у космос — ракети-носії як Falcon базуються на балістиці. Світ тримає подих, чекаючи наступного тесту чи угоди.