У серці Івано-Франківщини, де карпатські вітри шепочуть старовинні легенди, 9 січня 1989 року з’явилася на світ Тетяна Василівна Бережна, уроджена Мацюк. Маленьке містечко Рогатин стало колискою для дівчини, яка згодом перетворить виклики війни на можливості для відродження української культури. Сьогодні, як віцепрем’єр-міністр з питань гуманітарної політики та міністр культури України, вона стоїть на чолі одного з найскладніших напрямків уряду, де кожен крок — це баланс між збереженням спадщини та творенням майбутнього.
Її шлях не був викладений трояндовими пелюстками елітних салонів. Навпаки, Тетяна обрала стежку наполегливої праці, де юридична точність переплітається з дипломатичним чуттям. З липня 2025-го як т.в.о., а з жовтня — повноцінна очільниця Мінкульту, Бережна вже встигла запустити гранти для креативних індустрій, підписати меморандум з ALIPH про Український фонд культурної спадщини та підготувати ґрунт для рекордного зростання фінансування культури на 45% у бюджеті 2026-го. Це не просто посади — це місія, яка пульсує в ритмі нації, що бореться за ідентичність.
Але давайте зануримося глибше, розплутуючи нитки її долі, ніби сторінки захопливого роману, де героїня долає бурхливі води бюрократії та геополітичних штормів.
Раннє життя в Рогатині: коріння, що живить амбіції
Рогатин — це не просто точка на карті. Тут, серед галицьких церков і зелених ланів, Тетяна виросла в атмосфері, де історія дихає крізь кожну цеглинку. Місто, відоме собором Святого Миколая XIV століття, навчило її шанувати спадщину з дитинства. Хоча деталі дитинства лишаються за завісою приватності, саме це середовище сформувало її чутливість до культурних скарбів, які сьогодні вона захищає від руйнувань війни.
Від Рогатина до Києва — стрибок, сповнений жаги знань. У 2006-му Тетяна вступила до Національного університету «Києво-Могилянська академія», де здобула бакалавра права у 2010-му, а магістра правознавства — у 2012-му. NaUKMA, з її атмосферою інтелектуальної свободи, стала трампліном. «Освіта — це фундамент, на якому будується держава», — ніби ехо її філософії, де кожна лекція була кроком до вершин.
Та Тетяна не зупинилася на дипломах. Стажування в Парламенті Канади за програмою CUPP відкрило двері до глобального мислення. Там, серед канадських парламентаріїв, вона опанувала тонкощі міжнародної дипломатії. Далі — Українська школа політичних студій, Aspen Institute Kyiv з фокусом на цінностях суспільства, Київська школа економіки за напрямом Government Relations. Кульмінація: Лондонська школа економіки (LSE) з програмою «Освіта для перемоги України» та 2025-го — Школа стратегічного архітектора KMBS з управлінням. Цей багаж робить її не просто чиновницею, а стратегом, який бачить культуру як зброю м’якої сили.
Юридичний старт: від фірми до визнання еліт
2011 рік — Тетяна ступає в юридичний світ, приєднуючись до команди «Василь Кісіль і Партнери», однієї з топових фірм України. Тут, у лабіринтах податкового права та спорів, вона загартувалася як фахівець з оподаткування. Уявіть: години за документами, де кожна кома вирішує долю клієнтів, а перемоги в судах — як трофеї воїна.
2017-го отримує адвокатське свідоцтво, і кар’єра сяє. Міжнародні рейтинги не брешуть: Best Lawyers визнала її провідним юристом у оподаткуванні 2021–2022, Legal 500 — 2018–2021, Chambers Europe — 2017–2021. Топ-10 найефективніших держслужбовців з юридичним бекграундом за «Юридичною газетою» 2025-го — вершина, що свідчить про її майстерність у податкових спорах. Ці роки навчили її не лише перемагати в судах, а й будувати мости з бізнесом, навичка, яка згодом знадобиться в уряді.
- Спеціалізація в оподаткуванні: Допомагала клієнтам у складних спорах з державою, демонструючи аналітичний розум.
- Міжнародне визнання: Рейтинги Chambers та Legal 500 підкреслювали її як рекомендованого експерта.
- Адвокатська практика: Незалежна робота, що розвинула лідерські якості.
Цей етап — фундамент. Без нього не було б тієї Тетяни Бережної, яка сьогодні курує мільярди на культуру. Перехід від приватного сектору до держави став логічним, ніби ріка, що впадає в океан можливостей.
Державна служба: реформи в Мінекономіки
17 червня 2022-го — призначення заступницею міністра економіки. У часи повномасштабної війни Тетяна взяла на себе найгостріше: політику праці, зайнятість, реформи трудової сфери. Ветерани, гендерний розрив в оплаті, повернення мігрантів — її поле бою.
Проєкт «єРобота» під її курируванням видав гранти на бізнес ветеранам: 16 млн грн лише на нові напрямки. Понад мільйон ветеранів планують інтегрувати в ринок праці, адаптуючи робочі місця під їхні потреби. Гендерний pay gap скоротився завдяки аналітиці та кампаніям, де вона наголошувала: ринок мусить еволюціонувати.
| Період | Посада/Досягнення | Ключові результати |
|---|---|---|
| 2022–2025 | Заступниця Мінекономіки | Гранти «єРобота» для ветеранів (16 млн грн), реформи зайнятості, інтеграція мігрантів |
| 2025 | Генеральний комісар Expo Osaka | Національний павільйон України з Bickerstaff.777 |
| Липень–жовтень 2025 | т.в.о. Мінкульт | Гранти креативним індустріям, ротація кадрів |
| З жовтня 2025 | Віцепрем–Мінкульт | Мемо ALIPH, бюджет +45% на 2026 |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, kmu.gov.ua. Ця таблиця ілюструє динаміку — від економіки до культури, де кожен етап додає шарів досвіду.
Expo 2025: глобальний дебют культури
2025-й — Тетяна як генеральний комісар від України на Всесвітній виставці в Осаці. Павільйон став символом стійкості: разом з бізнесом і агенцією Bickerstaff.777 вона представила Україну світу. У час, коли ракети ллються градом, це було твердження: культура не вмирає. Проєкт не лише презентував спадщину, а й залучив інвестиції, показавши креативний потенціал нації.
Очільниця Мінкульту: реформи в епіцентрі війни
28 липня 2025-го — т.в.о. Мінкульту, з жовтня — офіційно, 266 голосів ВР. Попередник Микола Точицький пішов, залишивши гіганта з 140 агенціями та 40% вакансій. Тетяна провела аудит, ротацію, запустила гранти для креативників. Вересень: мемо з ALIPH — Український фонд культурної спадщини для відновлення руїн від російських ударів.
Плани амбітні: виокремлення стратегічних комунікацій (Держкомтелерадіо, Укрінформ до окремого органу), 1000 годин українського контенту (4 млрд грн), відшкодування меценатам у 2026-му. Бюджет культури +45%, фокус на спадщині, креативі. Зустрічі з ЮНЕСКО — захист від атак, пріоритети 2026: охорона, інституції, міжнародна співпраця.
Цікаві факти з кар’єри Тетяни Бережної
- Перша з команди Свириденко, хто очолив Мінкульт — символ довіри в уряді.
- На Expo 2025 павільйон зібрав тисячі глядачів, попри війну, ставши хітом Японії.
- В Мінекономіки скоротила гендерний розрив оплати на 5% за 2023–2024, за даними моніторингу.
- У рейтингах юристів Chambers Europe — єдина з Галичини в топі оподаткування 2017–2021.
- 2026: презентувала Раду директорів UCHF дипломатам, залучаючи Данію, Польщу, Британію.
Ці перлини показують, як доля плете гобелен успіху з ниток наполегливості.
Виклики гуманітарної політики: спадщина під вогнем
Війна — найлютіший ворог культури. Російські ракети нищать музеї, театри, лаври. Тетяна Бережна координує захист: від Києво-Печерської до провінційних скарбів. Співпраця з донорами, гранти — це щит. «Культура пояснює, хто ми, чому ми і навіщо», — її слова в Раді резонують, ніби дзвін собору.
Гуманітарка ширша: молодіжна стратегія з грантами, лідерством, безпека. Мінус 2,4 млн молоді через війну — її заклик до світу: зупиніть агресора, щоб зберегти покоління. З дипломатами оновила команду Мінкульту, планує 11 млрд грн на культуру 2026-го.
Її стиль — динамічний, як карпатський потік: інтузіазм експерта, що надихає. Ви не повірите, але юристка з Рогатина оживила міністерство, яке хитається від криз. Попереду — нові горизонти, де культура стане мостом до перемоги.