Раптовий крик немовляти посеред ночі, коли воно хапається за вушко, розриває серце будь-якого батька. Біль у вусі у дитини – це не просто дискомфорт, а сигнал тривоги, який найчастіше кричить про гострий середній отит, запалення середнього вуха після звичайної застуди. За даними медичних оглядів, до 80% малюків віком до трьох років стикаються з цим принаймні раз, бо їхня євстахієва труба коротка й горизонтальна, як маленька автотраса для інфекцій з носоглотки.
Якщо температура піднялася вище 38°C, дитина вередує, відмовляється від їжі чи скаржиться на стріляючий біль – не зволікайте з парацетамолом чи ібупрофеном за віковою дозою, це зніме напад і дасть час на огляд ЛОРа. Але якщо гній тече, голова хилиться набік чи біль не вщухає за годину – бігом до лікаря, бо запалення може прорвати барабанну перетинку. Розберемося глибше, щоб ви знали кожен нюанс і захистили крихітку.
Такий біль пульсує, наче маленький барабан у голові, посилюється вночі, коли дитина лягає, і змушує забути про сон. Діти до двох років не скажуть “вухо болить”, але потиратимуть вушко, плакати під час годування чи хапатися за голову – це їхній код SOS. А тепер зануримося в причини, які ховаються за цим хаосом.
Головні причини болю у вусі: від банальної застуди до хитрих пасток
Уявіть вухо дитини як делікатний замок: зовні – зовнішній слуховий прохід, за ним барабанна перетинка, а далі середнє вухо з повітряними камерами. Найчастіше ключем до болю стає гострий середній отит (ГСО), коли віруси чи бактерії з носа проникають туди через євстахієву трубу. Стрептококи пневмонії чи гемофільна паличка – головні лиходії, особливо після ГРВІ, яке зачіпає 90% випадків.
Але не тільки отит. Зовнішній отит, або “вухо плавця”, виникає від води в басейні, де розмножуються грибки чи бактерії – шкіра каналу червоніє, набрякає, свербить нестерпно. Сірчана пробка накопичується тихо, як сніг, блокуючи звук і тиснучи на стінки, особливо якщо ви фанат ватних паличок. У 10-15% випадків біль рефлекторний: від зубів, що прорізуються, ангіни чи навіть лімфовузлів, набряклих від фарингіту.
- Сторонній предмет: Діти 1-3 років обожнюють засовувати бусинки, шматочки їжі чи вату – це блокує канал, викликає тиск і іноді інфекцію. Не чіпайте самі, бо затиснете глибше.
- Травма чи баротравма: Удар по голові, політ на літаку чи дайвінг – тиск рве перетинку, біль вибухає миттєво.
- Алергія чи аденоїди: Хронічний нежить блокує трубу, рідина накопичується, як у болоті, провокуючи ексудативний отит.
Ці фактори переплітаються: переохолодження послаблює імунітет, а відвідування садочка множить ризик у 3-5 разів через віруси. Розуміючи це, ви вже на крок попереду – тепер про те, як розпізнати вовка в овечій шкурі.
Симптоми болю у вусі: від легкого дискомфорту до критичних сигналів
Малюк раптом перестає гратися, хапається за вухо, а плач стає пронизливим, ніби сирена. Біль стріляє, пульсує чи ниє, посилюється при жуванні чи лежанні. Температура стрибає до 39°C, особливо в ГСО, а в немовлят додається блювота від тиску.
У старших дітей – скарги на закладеність, зниження слуху, головний біль. Дивіться уважно: набряк за вухом, гнійні виділення (жовті чи криваві) – це вже ускладнення. Якщо дитина хилить голову, шкутильгає чи скаржиться на шию – терміново до фахівця, бо мастоїдит чатує.
- Легкі ознаки: вертіння головою, неспокій, легка лихоманка.
- Середні: сильний плач вночі, відмова від їжі, гарячі щоки.
- Важкі: судоми, сонливість, гній – дзвоніть 103.
Такі симптоми не ігнорують, бо вуха – це не просто слух, а баланс і мовлення. Діагностика розставить крапки.
Як лікар діагностує біль у вусі: інструменти та тести
ЛОР починає з отоскопії – спеціальним освітлювачем заглядає в канал, очищає від сірки. Барабанна перетинка в нормі блискуча, сірувата; при отиті – червона, випукла, з бульбашками. Тімпанометрія вимірює тиск, аудіометрія – слух для хронічних випадків.
У складних – УЗД шийних лімфовузлів чи КТ, якщо підозра на абсцес. Аналізи крові показують лейкоцити, С-реактивний білок для бактерій. За наказами МОЗ України, для дітей до 2 років з сильним болем – негайний огляд.
| Тип отиту | Симптоми | Лікування |
|---|---|---|
| Зовнішній | Свербіж, набряк каналу, виділення | Краплі з антибіотиком, сухість |
| Середній гострий | Стріляючий біль, т-ра 38-39°C, гній | Знебол, антибіотики за потреби |
| Ексудативний | Закладеність, знижений слух | Назальні краплі, вентиляційні трубки |
Дані з health-ua.com та настанов МОЗ. Таблиця спрощує вибір, але лікар вирішує.
Перша допомога вдома: зніміть біль без ризиків
Дайте ібупрофен (Нурофен для дітей) чи парацетамол – 10-15 мг/кг кожні 6 годин, точно за вагою. Закрапайте ніс ксилометазоліном, щоб відкрити трубу, тримайте дитину вертикально після. Теплий компрес (не гарячий!) на 15 хв полегшить, але без гною чи травми.
Пийте багато – чай з малиною, морс – зволожує слизові. Не капаєте вухо без огляду: спирт спалить, антибіотики без потреби розвинуть резистентність. Якщо біль слабкий у дитини >2 років – спостереження 48 годин, як радять настанови.
Професійне лікування отиту та болю: від таблеток до операцій
При бактеріальному ГСО – амоксицилін/клавуланат (Аугментин) 45-70 мг/кг/добу 7-10 днів, якщо симптоми сильні. Вірусний – симптоматика + імунітет. При пробці – промивання, предмет – інструментальне видалення під наркозом. Хронічний – аденоїдектомія чи тимпаностомія з трубками для дренажу.
Сучасні педіатри акцентують: антибіотики лише в 30-50% випадків, бо 70% минає самі. За даними health-ua.com, повний курс запобігає рецидивам.
Типові помилки батьків при болю у вусі дитини
Помилка 1: Капати борний спирт чи перекис – спалює ніжну шкіру, погіршує отит.
Помилка 2: Ігнорувати біль понад добу – переходить у хроніку з втратю слуху.
Помилка 3: Давати антибіотики з першим плачем – створює суперзбудників.
Помилка 4: Чистити ватними паличками – штовхає сірку вглиб.
Ви не повірите, скільки дітей приходять з ускладненнями через це – будьте розумнішими!
Цей блок рятує нервів: уникайте, і криза мине гладко.
Ускладнення болю у вусі: що ховається за ігноруванням
Без лікування ГСО прорве перетинку – гній хлиться, біль тимчасово вщухає, але рубець погіршує слух. Мастоїдит – запалення за вухом, опухлість, як яблуко, потребує госпіталізації та уколів. Рідко – менінгіт чи абсцес мозку, бо інфекція лізе в череп.
Хронічний отит краде мову: дитина чує погано, говорить з дефектами. Статистика жорстока – 5-10% рецидивів ведуть до аденоїдиту. Ранній ЛОР рятує все.
Профілактика: броня для вушок вашої дитини
Вакцинуйте пневмококом (PCV13) – скоротила отити на 20-30% за роками. Уникайте пасивного куріння, годіть вертикально, лікуйте нежить одразу. У садочку – антисептики, у басейні – вушні затички. Грудне молоко – природний щит, багате антитілами.
Регулярні огляди ЛОРа раз на півроку для ризикованих малюків. Такі кроки перетворюють слабке місце на фортецю – ваша дитина чутиме світ чітко й радісно.
Біль у вусі – це виклик, але з знаннями ви переможець. Слухайте інтуїцію, дійте швидко, і посмішки повернуться швидше, ніж здавалося.