Гострий біль у верхній частині живота, ніби хтось затягує тугий пояс навколо тулуба, часто віддає в спину чи лопатку – ось класичний сигнал, що підшлункова залоза кричить про допомогу. Цей орган, захований глибоко в черевній порожнині, не терпить перевантажень: жирний шашлик на барбекю чи чарка надто міцного напою можуть спровокувати запалення, відоме як панкреатит. Раптовий напад змушує зігнутися навпіл, а нудота з блюванням не припиняється, навіть після порожнього шлунка.
Хронічний дискомфорт нагадує тліючий вогонь: ниючий біль під ребрами зліва чи справа, посилюється після їжі, супроводжується здуттям і жирним калом, який погано змивається. Не ігноруйте це – ігнор може призвести до некрозу тканин чи цукрового діабету. Підшлункова не болить сама по собі, бо в ній мало нервових закінчень, але сусідні тканини реагують на набряк і тиск миттєво.
Тепер розберемося глибше, чому цей “невидимий диригент” травлення раптом б’є в барабани тривоги, і як швидко приборкати бурю.
Де ховається підшлункова залоза: анатомія скромного велетня
Підшлункова залоза причаїлася за шлунком, в заочеревинному просторі, ніби скромний геній за кулісами театру. Вона простягається поперечно від головки, що впирається в дванадцятипалу кишку праворуч, через тіло до хвоста ліворуч біля селезінки. Довжина – 15-22 см, вага – 60-100 грамів, колір сірувато-червоний з часточками, як губка.
Цей орган двоїстий: екзокринна частина (85% маси) виробляє ферменти – амілазу для вуглеводів, ліпазу для жирів, трипсин для білків – і виливає їх у кишечник через протоки. Ендокринні островці Лангерганса (2%) секретують інсулін, глюкагон, соматостатин, регулюючи цукор у крові. Порушення відтоку соку – і ферменти починають “перетравлювати” саму залозу, викликаючи хаос.
Головка займає 1/3 об’єму, тіло – 1/3, хвіст – решту. Біль локалізується залежно від ураженої частини: головка – праворуч під ребрами з жовтяницею, хвіст – зліва з іррадіацією в спину. Розташування робить її важкодоступною для пальпації, тому біль – основний провісник біди.
Оперізуючий біль підшлункової: як відчувається і чому так мучить
Біль при гострому панкреатиті вривається раптово, як гроза в ясний день: нестерпний, постійний, у епігастрії (над пупком по центру), оперізує тулуб і прострілює в спину на рівні лопаток. Пацієнти описують його як “ніж у спині” чи “палаючий пояс”, посилюється в положенні лежачи, полегшується сидячи з нахилом уперед. Інтенсивність – 8-10 з 10, змушує потіти і стогнати.
При хронічному варіанті біль ниючий, тупий, з’являється через 30-60 хвилин після їжі, особливо жирної чи алкоголю, триває години чи дні. Локалізація – ліве чи праве підребер’я, іноді з іррадіацією в плече чи нирку. Симптом Щоткіна-Ашермана: біль посилюється при постукуванні по животу. За даними empendium.com, такий біль – ключовий у 90% випадків гострого панкреатиту.
Не плутайте з апендицитом (нижній правий квадрант) чи виразкою (голодний біль). Диференціал важливий: жовчна коліка віддає праворуч, гастрит – поверхневий. Якщо біль супроводжується лихоманкою понад 38°C чи падінням тиску – терміново до реанімації.
Чому підшлункова “бунтує”: причини від звичного до рідкісного
Алкоголь – головний винуватець у 40-50% гострих випадків: етил порушує протоки, ферменти активуються завчасно. Жовчнокам’яна хвороба блокує проток – 30-40%. Жирна їжа, ожиріння, куріння подовжують список: надлишок жирів стимулює гіперсекрецію.
Рідше: ліки (стероїди, діуретики), травми, гіпертригліцеридемія (>1000 мг/дл), інфекції (Коксакі), генетика (муковісцидоз у дітей). У 10% – ідіопатичний. Помолодшання: фастфуд і енергетики роблять панкреатит частим у 20-30-річних, як відзначає МОЗ України.
Реактивний панкреатит – “відлуння” гастриту чи холециститу, хронічний – наслідок повторних атак з фіброзом замість тканин.
Супутники болю: симптоми, що сигналять про небезпеку
Нудота і блювання без полегшення – стандарт, бо паралізує кишечник. Діарея з маслянистим калом (стеаторея) через брак ферментів, здуття як барабан. Лихоманка, тахікардія, гіпотензія – ознаки системного запалення.
Хроніка додає втрату ваги (до 10 кг/місяць), дефіцит вітамінів (A, D, E, K), остеопороз. Ускладнення жахливі: некроз (20-50% важких форм, смертність 15-30%), псевдоцисти (рідинні мішки, ризик розриву), абсцеси, ГРДС (легенева недостатність), шок.
Довгостроково – діабет 2 типу через загибель бета-клітин. Жовтяниця при блокаді протоків головкою.
| Аспект | Гострий панкреатит | Хронічний панкреатит |
|---|---|---|
| Біль | Раптовий, сильний, оперізуючий | Ниючий, рецидивуючий після їжі |
| Тривалість | Дні-тижні | Роки |
| Амілаза/ліпаза | >3 норми | Норма чи помірно підвищені |
| Ускладнення | Некроз, шок | Фіброз, рак, діабет |
Таблиця базується на даних empendium.com. Гострий вимагає негайної госпіталізації, хронічний – тривалого контролю.
Діагностика: як розкрити таємниці підшлункової
Перший крок – аналізи крові: амілаза і ліпаза підвищені в 3-5 разів при гострому (норма амілази <100 Од/л, ліпази <60). Глюкоза, СРБ для тяжкості. УЗД – доступне, показує набряк, камені (але гази заважають у 30%).
КТ з контрастом – золотий стандарт для некрозу (чутливість 90%), МРТ – для протоків і кіст. Ендоскопічна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) – терапевтична, видаляє камені. Біопсія рідко.
- УЗД: перше, дешеве, виявляє жовчне каміння.
- КТ/МРТ: деталізує некроз, псевдоцисти.
- Аналізи: моніторять ферменти, цукор.
Ці методи дозволяють класифікувати за Atlanta: легкий, середній, тяжкий. Раннє виявлення рятує життя.
Типові помилки, які коштують здоров’я підшлункової
Багато хто ковтає Но-шпу чи активоване вугілля і чекає дива – але це маскує симптоми, дозволяючи некрозу прогресувати. Голодування вдома без лікарів ризиковане: зневоднення вбиває швидше. “Одна чарка не зашкодить” – брехня, алкоголь провокує рецидив у 70% хроніків.
- Самолікування ферментами без діагнозу: надлишок подразнює.
- Ігнор стеатореї: веде до мальабсорбції і авітамінозу.
- Повернення до жирної дієти: гарантований загострення через тиждень.
Ви не повірите, але 40% важких форм – від ігнору перших ниючих болів. Біжіть до гастроентеролога одразу!
Лікування: від “голодного спокою” до скальпеля
Гострий: стаціонар, повний голод 24-48 годин (вода краплинно), інфузії для гідратації, анальгетики (трамадол), інгібітори протонної помпи. Антибіотики при інфекції, ферменти пізніше. Тяжкий – реанімація, вентиляція.
Хронічний: дієта №5п (5-6 разів малої порції, парова їжа), ферменти (Креон 25-40 тис. ОД/прийом), спазмолітики. При болях – блокада нерва чи стероїди. Хірургія: дренування псевдоцист, резекція при некрозі чи раку.
- Гідратація: 250-500 мл/год перші 12-24 год.
- Знеболення: опіоїди, не аспірин (ризик кровотечі).
- Дієта: поступово вівсянка, нежирне м’ясо, кисіль; уникати смаженого, газованого, кави.
- Моніторинг: цукор, ферменти кожні 3 місяці.
Прогноз добрий при легкій формі (90% одужання), але хроніка потребує пожиттєвого режиму. Новинки 2026: ендоскопічні стенти для протоків зменшують операції на 30%.
Профілактика: тримайте залозу в ритмі без фанатизму
Зменште алкоголь до нуля при ризику, куріння – кинути негайно (подвоює ризик). Дієта: 50% вуглеводів, 30% білків, 20% жирів; овочі, каші, риба. Контроль ваги: ІМТ <25. Регулярні чекапи: УЗД щороку при жовчному.
Фізактивність – 150 хв/тиждень, стрес-менеджмент: йога чи прогулянки. При генетиці – скринінг з 30 років. Такі кроки відсувають бунт на роки, дозволяючи насолоджуватися життям без “пояса болю”. А якщо біль повернувся – не тягніть, час – ваш союзник.