У стінах грандіозної будівлі на Грушевського в Києві пульсує життя парламенту, де 395 народних обранців – станом на січень 2026 року – намагаються втілити волю мільйонів українців. Ці люди, від молодих активістів до досвідчених політиків, тримають у руках ключі від законодавства, бюджету й долі країни. Кожен з них пройшов тернистий шлях виборів, скандалів і компромісів, але саме вони формують закони, які змінюють наше повсякденне життя – від податків до оборони.
Верховна Рада, як могутній двигун держави, збирається на сесії, де гучні дебати переходять у голосування, а іноді й у кулачні бійки минулих років. Сьогодні, у часи війни, депутати працюють у напруженій атмосфері, затверджуючи мільярди на ЗСУ та протидіючи агресору. Їхні рішення впливають на фронт, економіку й майбутнє поколінь, роблячи цю посаду не просто честю, а й величезною відповідальністю.
Історія: від першого скликання до сьогодення
Перше скликання Верховної Ради України зібралося 15 травня 1990 року, коли ще радянська УРСР обрала 450 депутатів, які стали мостом до незалежності. Тоді, у залі на Крещатику, лунали перші заклики до суверенітету, а вже за чотири місяці проголосили Акт проголошення незалежності. Це було народження парламенту, сповнене ейфорії та хаосу переходу від тоталітаризму.
Друге скликання 1994–1998 років запам’яталося конституційними баталіями, коли Рада ухвалила Основний Закон 28 червня 1996-го. Подальші скликання – від Леоніда Кучми до Віктора Януковича – позначені олігархічним впливом, Помаранчевою революцією та Революцією Гідності. VIII скликання після 2014-го боролося з агресією на Донбасі, а IX, обране 2019-го, стало найдовшим у історії через повномасштабне вторгнення РФ.
Сьогоднішня Рада – це еволюція від радянських традицій до сучасного парламенту з комітетами, фракціями та онлайн-трансляціями. За всю історію змінилося 11 скликань, але жодне не працювало в таких умовах, як IX – з вакансіями через загибель на фронті та окупацію. Цей шлях відображає драматичну долю нації, де депутати то герої, то антигерої.
Шлях до мандата: як стають депутатами
Щоб стати депутатом, потрібно подолати виборчий марафон, де грають гроші, харизма та удача. Останні вибори 21 липня 2019 року пройшли за змішаною системою: половина мандатів – пропорційно за партійними списками з відкритими округами, інша – у мажоритарних округах. “Слуга народу” здобула абсолютну більшість – 254 місця, обійшовши опонентів на кшталт ОПЗЖ чи “Батьківщини”.
Кандидат подає документи до ЦВК, збирає підписи чи йде від партії, веде кампанію з білбордами та зустрічами. Через війну вибори не проводили – воєнний стан забороняє їх, тож IX скликання триває понад 6 років. Замість перевиборів вакансії заповнюють наступні в списку. Процес жорсткий: перевірки НАЗК, дебати, агітація – все це тест на витривалість.
- Пропорційна частина: голос за партію, пріоритет у списку визначає переможця.
- Мажоритарка: один округ – один депутат, де місцеві зв’язки вирішують усе.
- Вимоги: громадянство, 21 рік, без судимостей – але скандали не заважають.
Після перемоги – присяга перед Радою, і мандат на 5 років. Але реальність жорсткіша: тиск лобістів, партійна дисципліна. Багато новачків 2019-го розчарувалися, перейшовши до “тушок” – депутатів-перебіжчиків.
Повноваження: що можуть і не можуть депутати
Депутат – це не король, а слуга народу, як пише Конституція в статтях 75–81. Вони ухвалюють закони, затверджують бюджет, призначають уряд, ратифікують договори. У воєнний час – ключова роль у фінансуванні армії та санкціях проти РФ. Кожен має право на запитання прем’єру, ініціювання законопроєктів і навіть вотум недовіри.
Повноваження постійні, без суміщення з бізнесом чи держпосадами. Скасована недоторканність 2019-го дозволяє НАБУ брати підозрюваних без згоди Ради. Але є імунітет від політичних переслідувань. Депутати працюють у комітетах – від оборони до екології, – де готують закони й контролюють міністерства.
- Законодавство: понад 20 тисяч голосувань за сесію.
- Контроль: звіти уряду, інтерпеляції.
- Представництво: робота з виборцями в округах.
На практиці багато залежить від фракцій: монобільшість “Слуги” диктує темп, опозиція блокує трибуну. Це баланс влади, де один голос може змінити історію.
Склад IX скликання: цифри, фракції, обличчя
IX скликання – наймолодше й найдинамічніше, з оновленням на 80%. Обрано 423 депутати, але через війну лишилося 395: загиблі на фронті, призначені міністрами чи втеклі зрадники. Найбільша фракція – “Слуга народу” з Давидом Арахамією, за нею “Європейська солідарність” Порошенка та “Батьківщина” Тимошенко.
Фракції еволюціонували: ОПЗЖ розпалася на “Платформу за життя та мир” і “Відновлення України”. Багато мажоритарників – локальні лідери з бізнесу чи громад. Жінки – близько 20%, молодь до 35 – рекордні 18%.
| Фракція/Група | Керівник | Кількість (2026) |
|---|---|---|
| Слуга народу | Давид Арахамія | 231 |
| Європейська солідарність | – | 27 |
| Батьківщина | Юлія Тимошенко | 25 |
| Платформа за життя та мир | Юрій Бойко | 21 |
| Голос | Олександра Устінова | 19 |
| Довіра | Олег Кулініч | 19 |
| Відновлення України | Антоніна Славицька | 17 |
| За майбутнє | Тарас Батенко | 17 |
| Позафракційні | – | 21 |
Джерело: rada.gov.ua. Ця таблиця показує баланс сил, де монобільшість тримається попри скандали. Депутати як Георгій Мазурашу чи Жан Беленюк стали символами змін.
Фінанси та будні: скільки коштує бути нардепом
Зарплата депутата – не золоті гори, але солідна. Оклад – 10 прожиткових мінімумів, близько 30 280 грн у 2025-му, голова Ради – 12 мінімумів. Плюс компенсація на помічників, офіс і поїздки – до 200 тис. грн щомісяця з 2026-го. Загалом на одного – понад 400 тис. грн на місяць з урахуванням витрат.
Будні: ранкові комітети, пленарки до ночі, прийоми виборців. У воєнний час – бункери, онлайн-голосування. Багато витрачають на округи: ремонти шкіл, допомога ЗСУ. Але критика за “золоті парашу” лунає через пільги – безкоштовний транспорт, медстраховка.
Ви не повірите, але деякі депутати, як Ярослав Железняк, стали IT-інноваторами, впроваджуючи “Дію” в парламент. Це робить посаду привабливою для амбітних.
Цікаві факти про депутатів
- Наймолодший депутат IX скликання – 25-річний від “Слуги”, боєць АТО.
- Понад 50 депутатів воюють на фронті, деякі загинули героїчно.
- Рекордсмен голосувань – понад 10 тис., прогульник – менше 10% явки.
- Перша жінка-спікер – Олена Кондратюк, віце-спікерка.
- Деякі мажоритарники будують дороги в округах на мільйони.
Ці деталі додають людського тепла сухим цифрам, показуючи, що за мандатом – живі історії.
Скандали, досягнення та виклики
Парламент – це не казка: кнопкодавство, хабарі, зрадники. У 2024–2025 НАБУ викрило схеми купівлі голосів, підозри Шевченку, Діденко. Прогульники як Кабанов чи Ляшенко дратують виборців. Зрадники Дубінський, Шуфрич – під арештом. Але досягнення вражають: ринок землі, мобілізація, 1141 млрд на оборону 2022-го.
Опозиція звинувачує монобільшість у корупції, та Рада ухвалила антикор-займи. Війна об’єднала: 355 законів 2022-го. Депутати як Безугла чи Безуглий критикують ЗСУ, викликаючи бурю, але стимулюють реформи.
Майбутнє залежить від них: чи витримають тиск, чи підуть на нові вибори. Україна чекає від обранців не слів, а дій – у цей критичний момент історії.
Життя в Раді кипить: нові законопроєкти про дрони, санкції, відбудову. Кожен голос – нитка в тканині перемоги.