До якого року Зеленський буде президентом: сценарії війни

Конституційні основи президентського терміну в Україні

Україна, як молода демократія з бурхливою історією, закріпила в своїй Конституції чіткі правила для найвищої посади. Президент обирається на п’ять років, і цей строк не просто формальність – він відображає баланс влади, де ніхто не повинен триматися за крісло вічно, наче корінь старого дуба в родючому ґрунті. Володимир Зеленський, колишній актор і комік, ступив на цей шлях 20 травня 2019 року, коли склав присягу після переконливої перемоги на виборах. Його каденція, здавалося, мала завершитися рівно через п’ять років, але реальність війни внесла корективи, перетворивши просту арифметику на складну головоломку з юридичними нюансами.

Конституція України в статті 103 прямо вказує: глава держави обирається на п’ять років. Це не випадкове число, а результат компромісів, народжених у 1996 році, коли країна формувала свої інститути після розпаду Радянського Союзу. Для Зеленського це означало період до 20 травня 2024 року – дату, коли багато хто очікував нових виборів. Однак, повноваження президента тривають не строго п’ять років, а до моменту, коли наступник складе присягу. Ця норма, наче захисний щит, запобігає вакууму влади, особливо в кризові часи, коли стабільність стає рятівним колом для нації.

У мирний період усе було б просто: вибори, інавгурація, перехід. Але війна, що розпочалася повномасштабним вторгненням Росії 24 лютого 2022 року, змінила все. Воєнний стан, введений указом президента і схвалений парламентом, заборонив проведення виборів, адже бомбардування і мобілізація роблять голосування не просто ризикованим, а й неможливим у багатьох регіонах. Зеленський, опинившись у ролі не лише політика, але й символу опору, продовжує виконувати обов’язки, спираючись на конституційну логіку продовження повноважень. Це не самозахоплення влади, а механізм, передбачений для надзвичайних ситуацій, де перерва в керівництві могла б коштувати країні надто дорого.

Історичний контекст президентських термінів

Щоб зрозуміти, чому термін Зеленського тягнеться далі запланованої дати, варто зазирнути в минуле України. Перший президент Леонід Кравчук правив з 1991 по 1994 рік, але його каденція була скороченою через перехідний період незалежності – наче ріка, що змінює русло після повені. Леонід Кучма, обравшись у 1994, протримався два повних терміни, до 2005 року, демонструючи, як конституційні обмеження стримують амбіції. Віктор Ющенко, переможець Помаранчевої революції, керував з 2005 по 2010, а Віктор Янукович – з 2010 до 2014, коли Майдан змусив його втекти, залишивши посаду вакантною.

Петро Порошенко, обраний у 2014 році на тлі анексії Криму, відпрацював свій п’ятирічний строк до 2019, передавши естафету Зеленському. Кожен з цих прикладів підкреслює, що термін – це не жорстка межа, а гнучка конструкція, залежна від обставин. У випадку Зеленського війна стала тим фактором, що розтягнула його президентство, наче гумову стрічку, готову лопнути в будь-який момент миру. За даними опитувань Київського міжнародного інституту соціології, у 2025 році довіра до нього коливається біля 60%, що свідчить про стійкість його позицій попри всі виклики.

Вплив воєнного стану на повноваження президента

Воєнний стан в Україні – це не абстрактна юридична категорія, а реальність, де сирени повітряної тривоги переривають щоденне життя, а рішення президента стають ланцюгом, що тримає країну разом. Згідно із Законом України “Про правовий режим воєнного стану”, вибори президента, парламенту чи органів місцевого самоврядування заборонені, щоб уникнути хаосу. Зеленський, підписуючи укази про продовження цього стану кожні 90 днів, фактично подовжує свій мандат, спираючись на статтю 108 Конституції: “Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України”.

Ця норма, наче якір у бурхливому морі, забезпечує безперервність влади. Уявіть: якби термін закінчився різко в 2024 році, без виборів, країна опинилася б у конституційній кризі, з ризиком паралічу уряду. Експерти зазначають, що подібні продовження траплялися в історії інших країн – наприклад, у Великій Британії під час Другої світової війни, коли парламент подовжив свій термін. Для Зеленського це означає, що він залишатиметься президентом доти, доки воєнний стан триває, а мирні переговори не відкриють шлях до виборів.

Але скільки це може тривати? Оптимісти сподіваються на швидке завершення конфлікту, песимісти говорять про роки. Зеленський сам заявляв у інтерв’ю, що готовий скласти повноваження після війни, підкресливши: “Я не Путін, не збираюся бути президентом 30 чи 35 років”. Це додає людського виміру: чоловік, який почав як комік, тепер несе тягар нації, і його слова звучать як обіцянка повернутися до нормальності, коли гармати замовкнуть.

Можливі сценарії завершення президентства

Майбутнє президентства Зеленського – це пазл з багатьох шматочків, де кожен залежить від геополітики, внутрішньої стабільності та міжнародної підтримки. Один сценарій: мирна угода з Росією, що дозволяє провести вибори в 2026 чи 2027 році. Тоді Зеленський міг би балотуватися знову, але Конституція забороняє більше двох термінів поспіль – хоча його нинішній “продовжений” період може трактуватися по-різному. Юристи сперечаються: чи рахувати це як один термін, чи як подовження через форс-мажор?

Інший варіант – ескалація конфлікту, що тягне воєнний стан далі, можливо, до 2028 року чи пізніше. Тоді Зеленський залишиться на посаді, стаючи фігурою, подібною до Черчилля під час війни – лідером, чия легітимність ґрунтується на необхідності, а не на термінах. Третій шлях: внутрішні зміни, як-от конституційна реформа чи тиск опозиції, але наразі це малоймовірно, зважаючи на єдність суспільства навколо оборони. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології у жовтні 2025, лише 25% українців вважають, що Зеленський повинен залишитися після війни, що додає напруги до дискусії.

Громадська думка та легітимність

Легітимність Зеленського в очах народу – це не суха юридична формальність, а жива емоція, що пульсує в серцях мільйонів. Коли він з’явився на екранах у 2019 як Василь Голобородько з серіалу “Слуга народу”, люди побачили в ньому надію на зміни, наче свіжий вітер після задушливого штилю. Сьогодні, у 2025 році, з війною, що триває понад три роки, його образ еволюціонував: від коміка до воєнного лідера в зеленій футболці, що звертається до світу з бункерів Києва.

Опитування показують коливання: у вересні 2025 року довіра сягнула 59%, за даними Київського міжнародного інституту соціології, але критики, особливо в соцмережах, називають його “просроченим” після травня 2024. Постійні атаки на легітимність, наче шипи на троянді, походять від опозиції та проросійських голосів, але міжнародна спільнота визнає його повноваження. Це створює напругу: чи може президент, чий термін формально минув, підписувати закони чи вести переговори? Конституційний суд міг би роз’яснити, але наразі мовчить, залишаючи питання відкритим, наче недописану главу в книзі історії.

Емоційно це важко: для багатьох українців Зеленський – символ стійкості, той, хто не втік, як Янукович, а залишився боротися. Його заяви про готовність піти після перемоги додають щирості, роблячи його фігуру ближчою, людянішою. Ви не повірите, але в одному з інтерв’ю він жартував, що після президентства повернеться до комедії – легкий гумор, що розряджає напругу в темні часи.

Міжнародний погляд на ситуацію

Світ дивиться на Україну крізь призму глобальної безпеки, де термін Зеленського – це не внутрішня справа, а елемент великої шахівниці. Лідери НАТО неодноразово підтверджували його статус, підписуючи угоди про допомогу. Для них продовження повноважень – логічний крок, подібний до того, як Авраам Лінкольн керував США під час Громадянської війни без перевиборів. Критики використовують дату 2024 року для пропаганди, називаючи його “нелегітимним”, але це ігнорує конституційні норми.

Експерти зазначають, що вибори під час війни неможливі через логістику: мільйони біженців за кордоном, окуповані території, ризик фальсифікацій. Тож Зеленський, ймовірно, залишиться до кінця воєнного стану, можливо, до 2026 року, якщо мир прийде раніше. Це робить прогнозування складним, наче передбачення погоди в горах – змінним і непередбачуваним.

Порівняння з іншими країнами

Щоб глибше зрозуміти ситуацію Зеленського, погляньмо на аналогії в світі. У США Франклін Рузвельт обирався чотири рази під час Другої світової, порушуючи традиції, бо нація потребувала стабільності. У Ізраїлі Біньямін Нетаньягу керував роками в умовах постійних конфліктів, де вибори відкладалися через безпеку. Ці приклади показують, що війна часто розтягує терміни.

Ось порівняльна таблиця ключових аспектів:

Ця таблиця ілюструє, як надзвичайні обставини впливають на терміни, додаючи контексту ситуації Зеленського. У кожному випадку лідери ставали символами єдності, але з ризиком критики за “перетримку” влади.

Майбутні перспективи та виклики

Дивлячись уперед, термін Зеленського залежить від миру – ключового елемента, що розв’яже вузол. Якщо війна закінчиться в 2026 році, вибори можуть відбутися того ж року, і він, можливо, піде, виконавши обіцянку. Але виклики залишаються: відновлення країни, інтеграція в ЄС, боротьба з корупцією. Його президентство, наче марафон, уже змінило Україну, зробивши її сильнішою, але виснаженою. Чи стане 2026 роком кінця? Час покаже, але одне ясно: Зеленський увійде в історію як лідер, що тримав штурвал у шторм.

У цій динаміці криється урок для всіх: влада – не вічний дар, а тимчасова відповідальність. Зеленський, з його гумором і рішучістю, нагадує, що навіть у темряві є місце для надії, і його історія продовжує писатися щодня.