Планка на висоті 1,95 метра зависає в паризькому повітрі, ніби виклик долі, а Ірина Геращенко, струнка тінь сили й грації, набирає розбіг. Серце калатає в унісон з тисячами глядачів, і в один миг — політ. Бронзова медаль Олімпіади-2024 в кишені, перша для України в легкій атлетиці на тих іграх. Геращенко Ірина Ігорівна, киянка з душею воїна, перетворила бар’єр на сходинку слави. Ця 181-сантиметрова атлетка не просто стрибає — вона долає межі можливого, надихаючи мільйони.
Її шлях — це не пряма траса, а гірська стежка з травмами, війною та материнством. Від юніорських срібел до олімпійського подіуму, від 1,87 метра в 2011-му до особистого рекорду 2,00 метра в 2022-му. А в 2026-му, після народження донечки, вона повернулася тріумфально, підкоривши 1,91 метра на міжнародному турнірі. Ірина — символ стійкості, де кожен стрибок нагадує: висота починається в голові.
Київські вулиці 1995 року стали колискою для дівчинки, яка згодом злетить вище за хмари. Народжена 10 березня, Ірина росла в родині, де спорт не панував, але рух був нормою. Батько-інженер вчив точності розрахунків, мати-вчителька — наполегливості в навчанні. У 12 років перші тренування в легкій атлетиці перетворили грайливу школярку на стрибуню. Гнучкість тіла, вибухова сила ніг — природа наділила талантом, але справжній вогонь запалила тренерка.
Ірина Пустовойт: тренерка, яка помітила зірку в другому класі
Ірина Григорівна Пустовойт — не просто наставниця, а друга мама, компас у бурхливому морі спорту. Вона розгледіла потенціал у маленькій киянці ще в початковій школі, і з тих пір їхня дует не розлучається. “Все, що я маю — від неї”, — зізнається Геращенко в інтерв’ю, обіймаючи тренерку після медалей. Пустовойт навчила фосбері-флопу: ритмічний розбіг, потужне відштовхування, ідеальна дуга спини над планкою.
Тренування — це симфонія болю й радості. Силові вправи з гирями, гімнастика для гнучкості, біг на витривалість, стрибки з перешкодами. Психологічна підготовка з фахівцями: візуалізація успіху, медитація, щоб страх невдачі розчинявся, як туман на сонці. Під час війни 2022-го вони тренувалися в напівтемряві бомбосховищ, перетворюючи сирени на ритм розбігу. Ця зв’язок — ключ до висот понад 1,98 метра в залі.
Результати не забарилися. У Київській школі вищої спортивної майстерності Ірина відточувала майстерність, а перші медалі засяяли юніорським блиском.
Юніорські тріумфи: срібло світу та бронза Європи
2011 рік — дебют на молодіжному чемпіонаті світу в Ліллі. 16-річна Ірина сріблом (1,87 м) оголосила про себе світу. Наступні роки — ланцюг перемог: бронза на юніорському Євро-2013 у Рієті (1,84 м), бронза U23-Євро-2015 у Таллінні (1,87 м), срібло U23-Євро-2017 у Бидгощі (1,92 м). Кожна планка — бар’єр, подоланий сльозами й потом.
Національні титули множилися: друге місце на ЧУ-2013 (1,92 м), золото в приміщенні-2014 у Сумах. Але дорослий спорт — арена акул. Перші ЧС і ЧЄ приносили місця поза подіумом: 5-е на юніорському ЧС-2014, 20-е на дорослому ЧЄ-2014. Травми в 22 роки ледь не зламали — “я себе втратила”, — згадує вона. Повернення стало актом волі.
- Срібло Універсіади-2017 у Тайбеї (1,91 м): Перший великий дорослий успіх, де Ірина відчула смак металу.
- Срібло Універсіади-2019 у Неаполі (1,91 м): Підтвердження класу перед олімпійським циклом.
- Золото на Military World Games-2019 у Ухані: Військовий дух у крові, адже служба — частина життя.
Ці юніорські баталії загартували характер, перетворивши обіцянку на реальність. А попереду чекали Олімпіади — вершина, де мрії стають легендами.
Олімпійська одисея: від 10-го місця до бронзи Парижа
Ріо-2016: 10-е місце (1,93 м) — дебют, що обіцяв більше. Токіо-2020: 4-е (1,98 м) — за крок від подіуму, сльози гіркоти змішалися з гордістю. Париж-2024: кульмінація. Кваліфікація з патріотичним браслетом “Слава ЗСУ”, фінал — дуель з кращими. 1,95 м з третьої спроби, поділена бронза з австралійкою Елеанор Паттерсон. Стадіон реве, прапор України майорить — перша олімпійська медаль у стрибках для України.
Момент нагородження — слези радості, обійми тренерки. “Це для України, для тих, хто бореться”, — шепче Ірина мікрофону. Орден княгині Ольги II ступеня став визнанням. Війна додала ваги: тренування під ракетами, мотивація від синьо-жовтого стяга. Париж не просто медаль — символ незламності.
Проміжні перемоги підсилювали драму: срібло Євро в приміщенні-2021 у Торуні (1,98 м, PB indoor), бронза Євро-2024 у Римі (1,95 м). Діамантова ліга — стабільні топи, срібло 2022-го, бронза 2024-го у Брюсселі (1,92 м).
Рекорди та ключові медалі: цифри, що оживають
Особисті вершини Ірини — як феєрверк: 2,00 м на стадіоні в Лозанні-2022 (PB outdoor), 1,98 м у приміщенні-2021. Перед таблицею варто зазначити: ці цифри — результат тисяч стрибків, де кожен сантиметр вистражданий.
| Змагання | Рік | Медаль/Місце | Результат |
|---|---|---|---|
| Олімпійські ігри, Париж | 2024 | Бронза | 1,95 м |
| ЧЄ, Рим | 2024 | Бронза | 1,95 м |
| ЧЄ в приміщенні, Торунь | 2021 | Срібло | 1,98 м |
| ЧС, Юджин | 2022 | 4-е | 2,00 м (PB) |
| Олімпійські ігри, Токіо | 2020 | 4-е | 1,98 м |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, worldathletics.org. Ця таблиця — лише вершина айсберга; повний список нараховує десятки подіумів.
Найвищий стрибок Ірини — 2 метри — не просто цифра, а доказ: небо безмежне для тих, хто вірить.
Родинне щастя: шлюб з Сергієм Спільняком і дар материнства
Любов у спорті — як ідеальний стрибок: точна й потужна. Зустрілися з Сергієм Спільняком, легкоатлетом-метальником, у 2014-му. Чотири роки романтики, весілля в серпні 2019-го. Сергій — опора, батько донечки Діани, народженої 11 червня 2025-го. Вагітність оголосила наприкінці 2024-го, пропустивши сезон, але з посмішкою: “Материнство — новий рекорд”.
Родина — фортеця. Сергій підтримував на Олімпіадах, Діана стала мотивацією для повернення. Ірина ділиться в Instagram моментами: тренування з малюком на руках, сімейні прогулянки. “Ви не повірите, але декрет навчив стрибати вище — душею”, — жартує вона. Баланс спорту й сім’ї — її суперсила.
- Зустріч у 2014: іскра на тренуванні.
- Весілля 2019: клятва в любові перед стрибком у майбутнє.
- Діана 2025: найцінніша медаль, що надихає на нові вершини.
Така родина робить Ірину не просто спортсменкою — іконою для мам, які мріють про більше.
Тріумфальне повернення 2026: 1,91 метра після декрету
Лютий 2026-го — фурор. Командний чемпіонат України: перемога з 1,90 м з першої спроби, сльози щастя. “Повертаюся до класних спогадів”, — каже Ірина. Тиждень потому — бронза на Золотому турі в Белграді (1,91 м, рекорд сезону). Серед світової еліти — 13-та, хто подолав 1,90+ у 2026-му.
Відновлення — наука: йога, масаж, психологія. Тренерка Пустовойт адаптувала програму, Сергій допомагав з дитиною. Війна триває, але Ірина стрибає за перемогу. Плани? ЧС, Олімпіада-2028. Вона шепоче планці: “Ми ще не все сказали”.
Цікаві факти про Геращенко Ірину Ігорівну
- Улюблена книга — мотиваційна література про ментальну силу атлетів.
- Під час війни носила браслет “Слава ЗСУ” на Олімпіаді.
- Перший стрибок — у дворі школи, перестрибуючи паркан.
- Заробіток: спонсорство Nike, Rosassociati, плюс призові (бронза ОІ — тисячі доларів).
- Хобі: подорожі, йога, час з Діаною — заряджає на 2+ метри.
Ірина Геращенко продовжує злетати, нагадуючи: висота — в серці. Її стрибки надихають юних атлетів брати розбіг сміливіше, а нас — долати власні планки. Сезон 2026-й тільки починається, і небо кличе.