Герань-2, відома також як Shahed-136, мчить небом на крейсерській швидкості 150-185 км/год, несучи бойову частину вагою 50 кг – іноді й до 90 кг у свіжих модифікаціях. Цей дрон-камікадзе, довжиною 3,5 метра з розмахом крил 2,5 метра, долає від 1000 до 2500 км, маневруючи на висотах від 60 до 4000 метрів. Його бензиновий двигун потужністю 50 кінських сил видає характерний “мопедний” гул, чутний за кілометри, роблячи політ передбачуваним для досвідчених операторів протиповітряної оборони.

Зовні схожий на струнку стрілу з трикутними крилами, Герань-2 поєднує простоту конструкції з підступною автономністю. Розроблений іранцями як барражируючий боєприпас, він став знаряддям масованих нічних атак, змушуючи ППО працювати на межі. А тепер розберемося, що ховається під цією “квітковою” маскою – від двигуна до електроніки.

Походження та шлях від Шахеда до Герані

Іранська Shahed Aviation Industries народила цей дрон у 2020 році, а перші серійні випуски пішли з конвеєра HESA у 2021-му. Початково призначений для сухопутних військ КСІР, Shahed-136 швидко перетворився на експортний хіт. Росія отримала перші партії восени 2022-го, перейменувавши в Герань-2 – ніби намагаючись замаскувати терор під кімнатну рослину. Локалізоване виробництво запустили в Татарстані на заводі “Алабуга” з липня 2023-го, замінивши понад 70% імпортних деталей на російські аналоги.

До 2026 року масштаби вражають: тисячі одиниць сходять з конвеєра щомісяця, з вартістю однієї “Герані” близько 20-50 тисяч доларів. Це робить її дешевою альтернативою крилатим ракетам, ідеальною для виснаження ППО. Українська розвідка фіксує еволюцію: від базових іранських зразків до гібридів з елементами ШІ та стійкістю до РЕБ. Без іранської технології війна на висоті виглядала б інакше – гучний, але ефективний гість з Персії.

Конструкція: простота, що лякає

Схема “бесхвостки” з циліндричним фюзеляжем і трикутними крилами робить Герань-2 компактною та стійкою. Корпус з композиту та алюмінію важить 200 кг злітної маси, з пусковою платформою на вантажівці для 5 дронів одразу. Носова частина – для бойової частини, корма – двигун з тянучим гвинтом. Два кіля на законцовках крил забезпечують стабільність без рулів висоти.

Елементи малопомітності є: низька швидкість, пластик замість металу, але радар ловить його легко через розмір. Запуск – ракетний прискорювач, після чого автономний політ. Простота збирати на коліні – ключ до масовості, але й вразливість: один постріл з зенітки – і тінь розсипається.

Тактико-технічні характеристики Герань-2

Щоб усе було наочніше, ось ключові параметри в таблиці – дані з відкритих джерел, верифіковані кількома аналізами станом на 2026 рік.

Параметр Значення
Довжина 3,5 м
Розмах крил 2,5 м
Злітна маса 200 кг
Бойова частина 40-90 кг
Двигун Mado MD-550, 50 к.с., бензиновий
Швидкість крейсерська/макс. 150-185 / 185-200 км/год
Дальність 1000-2500 км
Висота польоту 60-4000 м
Час польоту До 12-24 год

Джерела даних: uk.wikipedia.org, armyinform.com.ua. Ці цифри – консенсус експертів, хоч дальність варіюється залежно від навантаження. Таблиця показує, чому Герань-2 – ідеальний “терорист” для глибоких ударів.

Двигун і льотні якості: гул смерті

Серце дрона – копія німецького Limbach L550E під брендом Mado MD-550. Двотактний бензиновий монстр на 50 л.с. жере паливо, видаючи рев, схожий на мопед на стероїдах. Крейсерська 160 км/год дозволяє економити пальне на довгі дистанції, піке – до 300 км/год для ухилення.

Паливний бак на 50-60 л дає автономію до 24 годин, але реально – 10-12. Висота варіюється для обходу радарів: низько – акустика, високо – радіолокація. Модернізації 2025-го додали економію пального на 13%, подовживши дальність на 140 км.

Бойова частина: від фугасу до термобаричної пастки

Стандарт – осколково-фугасна 50 кг з тротилом чи гексогеном, радіус ураження 50-100 м. Варіанти: запальна, термобарична БСТ-52, кумулятивно-осколкова КОФЗБЧ-90 кг з вольфрамовими елементами. Детонація контактна, з поясом готових осколків для максимального хаосу.

У 2025-му з’явилися комбіновані заряди з ШІ для вибору режиму. Потужність вражає: еквівалент 30-60 кг тротилу, ідеально для інфраструктури чи скупчень. Не дивно, що один влучний удар – і місто в темряві.

Навігація та зв’язок: GPS під прицілом

Інерціальна + ГНСС (GPS/ГЛОНАСС) з антенами “Комета” (8-16 елементів). Анти-РЕБ: CRPA-антени фільтрують глушіння. Деякі мають SIM-модеми для корекції чи відео, LTE для телеметрії. Точність ЦЕП – 10-50 м, достатньо для терору.

Автономність – ахіллесова п’ята: без зв’язку РЕБ типу “Покрова” збиває з курсу. У 2024-му додали Beitian BT-982K1 з RTK для L1/L2/L5.

Цікаві факти про Герань-2

  • Виробництво в “Алабуга” залучає студентів і мігрантів – до 1000 одиниць/місяць у 2026-му.
  • Перше збиття в Україні – 12 вересня 2022-го біля Куп’янська, обломки розкрили іранське походження.
  • Гул двигуна чутний за 5 км – “мопед смерті”, як прозвали в ЗСУ.
  • У 2025-му атакував ЧАЕС, але радіація не зросла (МАГАТЕ).
  • Вартість – як іномарка, ефективність – як крилата ракета.

Ці деталі роблять Герань не просто технікою, а символом асиметричної війни.

Модернізації 2024-2026: від поршневого до гібридів

2024-й: БЧ до 90 кг, електроніка проти РЕБ, SIM-карти. 2025-й: економніший планер, 16-елементні антени, тепловізори з ШІ. Появилися Герань з Р-60 ракетами чи ПЗРК “Верба” для подвійного удару. Герань-3 – реактивний, 500+ км/год, але менша дальність.

До 2026-го – масове виробництво, інтеграція з Су-25. Україна фіксує 3700+ запусків з 2022-го, 85% збиттів. Тренд: рої по 50-100, комбі з ракетами.

Бойове застосування та статистика

З серпня 2022-го – тисячі атак на Україну: Київ, Одеса, Харків. Пік – 2025-й, до 600/місяць. ЗСУ збили понад 80%, але влучання нищать цивільне. У січні 2026-го – перші Герань-5 на 600 км/год.

Ефективність падає через РЕБ, але масовість тисне. У серпні 2025-го удари по заводу зменшили пуски на 1/3 (militarnyi.com).

Протидія: як зупинити тінь

Радар + акустика для виявлення, РЕБ для спуфінгу GPS, зенітки 14,5-30 мм. Мобільні групи з “Гепардами” чи “Шилками” – ідеал. Дрони-перехоплювачі ростуть. Ключ – розвідка запусків з Криму чи Приморська.

Герань-2 еволюціонує, але технології на нашому боці – від простих спуфінгів до роїв FPV. Війна дронів триває, і кожен факт – зброя знань.

Від Володимир Левчин

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *