Коли ви тримаєте в руках банкноту номіналом 10 гривень, ваші пальці торкаються зображення гострого профілю чоловіка з пронизливим поглядом – це Іван Мазепа, гетьман Лівобережної України, меценат і борець за національну автономію. Офіційно Національний банк України підтверджує: портрет гетьмана праворуч від центру на лицьовій стороні кожної сучасної 10-гривневої купюри. Ця фігура, оточена орнаментами та гербом “Курч”, стає мостом між козацькою добою та нашою незалежністю.
Але чому саме Мазепа? Його вибір не випадковий – гетьман уособлює прагнення до свободи, культуру та державотворення, які пронизують всю історію гривні. Зворотна сторона купюри доповнює портрет Успенським собором Києво-Печерської лаври, символом духовної сили, яку підтримував Мазепа. Ця комбінація робить 10 гривень не просто папірцем, а шматком живої історії, що шелестить у кишені.
Тим часом банкноти поступово йдуть на пенсію: з 2023 року НБУ вилучає їх з обігу, замінюючи блискучими монетами, де портрет Мазепи повторюється. Та про це згодом – спершу зануримося в еволюцію дизайну та постать гетьмана, яка оживає на кожній купюрі.
Еволюція 10-гривневої банкноти: від перших випусків до сьогодення
Історія 10 гривень сягає корінням у 1918 рік, коли Українська Народна Республіка випустила перші гривні. Тоді на купюрах не було портрета Мазепи – лише орнаменти Георгія Нарбута, натхненні книжковими гравюрами XVII століття, тризуб у центрі та пояснювальні написи. Червоний колір домінував, розміри сягали 140×90 мм, а друкували в Берліні на простому папері без серйозного захисту. Ці банкноти швидко фальшивили, і до 1920-х вони зникли з обігу.
Сучасна ера почалася 1996 року з першого покоління гривні. Канадська фірма Canadian Bank Note Company надрукувала фіолетові купюри 135×70 мм з портретом Мазепи на аверсі та Києво-Печерською лаврою на реверсі. Автори ескізу – Василь Лопата та Борис Максимов. Захист включав водяний знак з тризубами, рельєф та флуоресцентний друк. Підписи голів НБУ – Вадима Гетьмана чи Віктора Ющенка – додавалися пізніше. Ці купюри почали вилучати 2003-го, а неплатіжними вони стали 2020-го.
Друге покоління з’явилося 1997-го (друк De La Rue та НБУ), темно-синьо-червоне, компактніше – 133×66 мм. Портрет Мазепи зберігся, лавра теж, але додалися стрічка з “Україна”, знак для сліпих та суміщений малюнок. Вилучення стартувало 2010-го. Третє покоління, найдовговічніше, ввели 2004-го: червоно-малинові, 124×66 мм, з гербом Мазепи “Курч” та цитатою з думи “А за віру хоч умріте і вольностей бороніте!”. Підписники – від Тігіпка до Гонтаревої. З 2023-го їх не видають з кас, але вони лишаються платіжними.
Кожне покоління ускладнювало захист, роблячи гривню міцнішою проти фальшивомонетників. За даними bank.gov.ua, станом на 2025-й у обігу лишалося мільйони таких банкнот, але монети беруть верх.
| Покоління | Дата випуску | Розміри, мм | Основний колір | Ключові елементи захисту |
|---|---|---|---|---|
| Перше (1996) | 1996 | 135×70 | Фіолетовий | Водяний знак (тризуб), рельєф |
| Друге (1997-2000) | 1997-2000 | 133×66 | Темно-синьо-червоний | Стрічка “Україна”, знак для сліпих |
| Третє (2004-2016) | 2004-2016 | 124×66 | Червоно-малиновий | Водяний знак Мазепи, райдужний друк, мікротекст |
Таблиця базується на даних з uk.wikipedia.org та bank.gov.ua. Порівняння показує, як гривня еволюціонувала від простоти до високотехнологічного захисту, зберігаючи Мазепу як незмінний символ.
Деталі дизайну: що ховається за портретом Мазепи
Сучасна 10-гривнева банкнота зразка 2013-го – витвір мистецтва на тонованому папері з червоним відтінком, розміром 66×124 мм. Лицьова сторона вражає: праворуч – темно-сірий портрет Мазепи з рельєфними ділянками ручної гравюри, під ним напис “ІВАН МАЗЕПА”. Фон – герб гетьмана “Курч” та сітка “10”. Ліворуч – герб України в малиново-оливкових тонах, зверху “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ” з підписом голови.
Зворотна сторона переносить у Києво-Печерську лавру: центральний Успенський собор темно-сірий, праворуч – композиція з атрибутів Мазепи (книжка, кобза), що переходить у бордовий. Орнаменти обрамлюють краї, логотип НБУ наверху, рік “2004” знизу. Серійний номер – червоний та чорний.
- Водяний знак: портрет Мазепи зліва, світлий “10” у його зображенні – видно проти світла.
- Захисна стрічка: з “10 ГРН”, тризубом та “10” – мікроскопічні деталі за збільшенням.
- Наскрізний елемент: гривня Київської Русі, що зливається на обох сторонах.
- Мікротекст та рельєф: “НБУ”, “УКРАЇНА”, номінали – тактильні для сліпих дві рискки ліворуч.
- Райдужний та орловський друк: переходи кольорів, точне збігання – антисканерні сітки руйнують копії.
Ці шари захисту роблять банкноту фортецею: під УФ-світлом оживають волокна та флуоресценція, а в ІЧ – магнітні елементи. Дизайн не лише практичний, а й поетичний – орнаменти нагадують козацькі вишиванки, ніби Мазепа шепоче про минуле.
Іван Мазепа: гетьман з вогнем у серці
Уявіть молодого шляхтича з Мазепинців під Білою Церквою: 20 березня 1639-го народився Іван Степанович Мазепа в родині Адама Колединського. Освіта в Києво-Могилянській колегії, потім у Польщі, Італії, Франції – там юний Мазепа опанував мови, поезію, дипломатію. Повернувшись, служив у гетьмана Петра Дорошенка, став генеральним осавулом Самойловича.
1687-го козаки обрали його гетьманом Лівобережжя – найдовше правління (22 роки!). Мазепа відбудовував церкви, друкував книги, меценатив культуру: собори в Києві, Чернігові, академіям давав стипендії. Він збудував чи відновив понад 20 храмів, вклавши статки в українську ідентичність. Політика хитка: лояльність Москві, та прагнення автономії – Переяславські статті, універсали про права козаків.
Кульмінація – 1708-й: союз з Карлом XII проти Петра I за незалежність. Полтавська поразка 1709-го, втеча, смерть у Бендерах 22 вересня. Російська пропаганда затьмарила славу – “зрадник”, байки про прив’язку до коня. Сьогодні Мазепа – герой: символ опору, як у творах Байрона чи Гоголя. Його герб “Курч” – на банкноті – нагадує про незламність.
Чому Мазепа став обличчям 10 гривень
Вибір НБУ не рандомний: Мазепа уособлює козацьку державність, меценатство, боротьбу за волю – ідеально для найменшої паперової гривні. Василь Лопата, художник серії, черпав з історичних портретів, адаптувавши під гравюру. Гетьман на 10 грн контрастує з Вишневецьким на 5-й – династія борців. Лавра на реверсі підкреслює його вклад у духовність: собор Успенський отримав від нього ікони та дзвони.
Цитата з думи на купюрі – його кредо. У часи гривні Мазепа став мостом: від УНР до нас, нагадуючи, що гроші – це культура.
Легенди та суперечки: Орлик чи все ж Мазепа?
Хоч НБУ твердить “Іван Мазепа”, шепочуться легенди: портрет нібито Орлика, соратника гетьмана. Чому? Посмертні зображення обох неточні, художники Харуки (автори гравюри) нібито взяли Орлика. Блогери в TikTok роздмухують: “Брати помилилися!”. Та офіційно – Мазепа, бо герб “Курч” його, а не Орлика.
- Портрети епохи неточні – жодного фото-зразка.
- НБУ затвердив Мазепу з підписом.
- Дизайн еволюціонував, але обличчя стабільне.
Ця містика додає шарму: тримаєш 10 грн – торкаєшся таємниці. Експерти з uk.wikipedia.org схиляються до консенсусу – Мазепа.
Цікаві факти про 10 гривень та Івана Мазепу
Мазепа меценатив понад 20 храмів – від Микільського монастиря до Почаївської лаври, вклавши тисячі дукатів.
Його герб “Курч” (колибрі) символізує швидкість і свободу – ідеально для банкноти.
Монета 10 грн з 2020-го повторює портрет: нейзильбер, тираж мільйони, ролики з 2026-го для колекціонерів.
У Полтаві 1709-го загинуло 4 тис. козаків – Мазепинці досі пам’ятають.
Байрон присвятив поему “Мазепа” – романтик на коні, що надихнув Лістa на симфонію.
Монети 10 гривень: Мазепа переходить у метал
Папір втомився: НБУ вводить монети з 2018-го, повна заміна триває. На реверсі – той самий Мазепа, повторюючи банкноту. Аверс – тризуб, номінал. З нейзильберу, діаметр 23,5 мм, вага 6,4 г. У 2026-му ролики по 25 штук – для бізнесу. Монети довговічніші: банкноти служать 1-2 роки, монети – десятиліттями.
Перехід плавний: старі купюри обмінюють до кінця воєнного стану +90 днів. Мазепа лишається – на монетах, у серцях. Тримайте 10 грн: це не просто дріб’язок, а гетьман, що шепоче “бороніте вольності”.