Січень 2026 року стартував з помітного зрушення в кишенях мільйонів українців: мінімальна заробітна плата зросла до 8647 гривень на місяць і 52 гривень за годину. Це підвищення на 647 гривень порівняно з 2025 роком уже діє для всіх роботодавців, впливаючи на зарплати, податки та соціальні виплати. Хоча цифра здається скромною на тлі інфляції, вона стає фундаментом для стабільності сімейних бюджетів у непрості часи.
Зміни закріплені в Державному бюджеті на 2026 рік, де мінімалка зафіксована на весь рік без поетапних кроків. Для тих, хто працює на мінімалку, це означає додаткові 647 гривень брутто, але після податків сума “на руки” виросте приблизно до 6658 гривень. Роботодавці ж відчують навантаження через ЄСВ у 1902 гривні з кожного такого працівника.
Цей крок уряду – не просто суха статистика, а реальний імпульс для низькооплачуваних сфер, від торгівлі до послуг. Але давайте розберемося глибше, як це торкнеться кожного.
Механізм визначення мінімальної зарплати: від закону до гаманця
Мінімальна зарплата в Україні – це не примха уряду, а конституційна гарантія, закріплена в статті 95 Бюджетного кодексу. Щороку її розмір прописують у законі про держбюджет, враховуючи інфляцію, продуктивність праці та дефіцит бюджету. У 2026 році парламент затвердив 8647 гривень, балансуючи між соціальними потребами та економічними реаліями війни.
Підвищення автоматично тягне за собою ланцюгову реакцію. Наприклад, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) для роботодавців зріс з 1760 до 1902 гривень на мінімалку. Для ФОПів це означає перерахунок єдиного податку: перша група – 332,80 гривень, друга – 1729,40 гривень щомісяця. А військовий збір для спрощенців – 864,70 гривень.
Щоб усе стало зрозумілішим, ось таблиця ключових показників з 1 січня 2026:
| Показник | Розмір, грн | Порівняння з 2025 |
|---|---|---|
| Мінімальна зарплата (місяць) | 8647 | +647 (з 8000) |
| Погодинна мінімалка | 52 | +4 (з 48) |
| ЄСВ (22% для роботодавця) | 1902,34 | +142,34 |
| Чистими “на руки” (ПДФО 18% + ВЗ 1,5%) | 6658 | +500 |
Джерела даних: Закон про Державний бюджет на 2026 рік (rada.gov.ua), ДПС України (tax.gov.ua). Ці цифри – не абстракція, а щоденна реальність для 4 мільйонів українців на мінімалці.
Історія підвищення: уроки минулого для сьогодення
Подорож мінімальної зарплати нагадує американські гірки: від бідності 2010-х до стрибків під час реформ. У 2010 році вона ледь сягала 869 гривень, а до 2017-го зросла до 3200 – подвоївшись за прем’єрства Гройсмана. Війна сповільнила темпи, але з 2022-го уряд фіксує стабільне зростання.
Ось динаміка за останні роки, яка показує, як мінімалка еволюціонувала від кризи до адаптації:
| Рік | Розмір, грн (січень-грудень) | Зростання, % |
|---|---|---|
| 2016 | 1378–1600 | +21% |
| 2017 | 3200 | +100% |
| 2020 | 4723–5000 | +23% |
| 2023 | 6700 | +15% |
| 2025 | 8000 | +8% |
| 2026 | 8647 | +8,1% |
Джерело: index.minfin.com.ua. Ця таблиця ілюструє тренд: зростання сповільнилося через війну, але воно стабільне, як скеля в шторм.
Раніше різкі стрибки призводили до тіньової зайнятості, але нинішні кроки обдумананіші, з фокусом на оборону та соціалку.
Наслідки для гаманців: від зарплати до пенсій
Підвищення мінімалки – це не тільки зарплата, а й каскад змін. Декретні виплати обмежені двома мінімалками (17 294 гривень), лікарняні – середньоденною від бази ЄСВ. Штрафи за трудові порушення зросли: за невиплату – 30 мінімалок, або 259 410 гривень. Для броньованих працівників зарплата не нижче 2,5 мінімалок – 21 617 гривень.
Пенсії теж реагують: мінімальна для непрацездатних – 3458 гривень, прив’язана до половини прожиткового мінімуму (2595 гривень). ФОПи третьої групи тепер платять більше ЄСВ, якщо доходи мінімальні.
- Для працівників: більше “чистими”, але інфляція з’їдає частину – продукти подорожчали на 10% за рік.
- Для бізнесу: витрати на персонал зросли на 8%, особливо в HoReCa та ритейлі, де маржа тонка, як папір.
- Для держави: додаткові надходження від ЄСВ – мільярди на оборону та соцвиплати.
Економісти відзначають подвійний ефект: стимул для споживання, але ризик скорочення робочих місць у малому бізнесі. У 2026 році це балансує зростання ВВП на 4-5%.
Мінімалка в Україні проти Європи: гірка правда
8647 гривень – це близько 174 євро за поточним курсом, найнижчий рівень у Європі. У Молдові – удвічі більше, в Румунії – у п’ять разів. Польща пропонує 1050 євро, Німеччина – 2000. Навіть у Болгарії, найбіднішій у ЄС, – 500 євро.
Такий розрив – наслідок війни та рецесії, але й стимул для реформ. Україна рухається до євроінтеграції, де мінімалка має сягати 60% середньої. Поки що наші 174 євро – як крапля в океані сусідів, але зростання на 8% щороку дає надію на підйом.
Поради роботодавцям та працівникам: як адаптуватися
Цей блок – практичний інструментарій для виживання в нових реаліях. Не ігноруйте його, бо дрібниці вирішують усе.
- Для працівників: Перевіряйте зарплату в деклараціях – роботодавець не має права платити менше. Шукайте підробітки на 1,5 ставки, бо 6658 гривень ледь покривають комуналку та їжу для родини з дитини.
- Оптимізуйте податки: Якщо ФОП, переходьте на третю групу – менше фіксованих платежів. Вимагайте офіційного працевлаштування для стажу.
- Для роботодавців: Плануйте бюджет заздалегь: ЄСВ зріс, але гранти від ЄС на зарплати доступні для IT та агро. Автоматизуйте облік, щоб уникнути штрафів у 259 тисяч.
- Гібридні моделі: Вводьте часткову віддаленку – економія на офісі компенсує мінімалку.
- Навчання: Інвестуйте в курси – кваліфікований працівник вартий понад мінімалку, а лояльність окупається.
Ці поради базуються на реальних кейсах: малі кафе в Києві вижили, піднявши ціни на 5% і оптимізувавши штат. А працівники з дипломами підняли доходи на 30% за півроку.
Тренди та прогнози: що чекає мінімалку попереду
2026 рік фіксований, але 2027-й обіцяє 9300-10 000 гривень за бюджетними прогнозами Мінфіну. Тренд – прив’язка до продуктивності та інфляції, плюс тиск від ЄС на гармонізацію стандартів. Війна стримує, але перемога розкріпачить зростання до 15% щороку.
Економісти з НБУ бачать ризик стагнації, якщо дефіцит бюджету перевищить 20%, але й потенціал у IT-експорті. Слідкуйте за законопроектами – підвищення можливе влітку, якщо ВВП перевищить 5%.
Мінімалка – як термометр економіки: повільно, але впевнено піднімається. Для когось це порятунок, для бізнесу – виклик, але разом ми адаптуємося сильнішими.