Бригадний генерал Олександр Сергійович Півненко очолює Національну гвардію України з 8 липня 2023 року, ставши ключовою фігурою в обороні країни під час повномасштабного вторгнення. Цей енергійний лідер, народжений у 1986 році в родині військового в НДР, пройшов шлях від бійця спецзагону “Омега” до вершини командування, демонструючи сталевий характер і тактичний геній. Під його керівництвом гвардійці утримують ключові рубежі, евакуюють цивільних і нищать ворожу техніку, перетворюючи кожен бій на урок непереможності.
Його призначення Президентом України за поданням Міністра внутрішніх справ стало логічним кроком після успішного командування Східним територіальним управлінням НГУ. Півненко не просто керує – він надихає, з’являючись на передовій і ділячись досвідом з бійцями. Сьогодні, у лютому 2026-го, він впевнено заявляє в інтерв’ю BBC: Україна здатна тримати оборону ще роки, пріоритет – збереження людей і територій.
Національна гвардія під його началом еволюціонує, впроваджуючи дрони, РЕБ і роботизовані системи, роблячи піхоту не жертвою, а основою перемоги. Це не сухі цифри – це життя тисяч гвардійців, які довіряють своєму командувачу.
Олександр Півненко: від спецпризначенця до Героя України
Олександр Півненко народився 21 лютого 1986 року в Німецькій Демократичній Республіці, де служив його батько-військовий. З дитинства оточений дисципліною, юнак обрав шлях воїна, закінчивши Криворізький ліцей з посиленою підготовкою у 2003-му та Харківський військовий інститут танкових військ у 2008-му. Пізніше магістратура в Національному університеті оборони посилила його тактичні знання, перетворивши рядового бійця на стратега.
Кар’єра Півненка нагадує блискавичний рейд: з 2003-го в “Омезі” – від бійця до командира загону, де він відточував навички в АТО з 2014-го. У 2018-му очолив харківську “Омегу”, а з початком повномасштабної війни – 3-ю бригаду оперативного призначення. Під його командуванням гвардійці звільнили передмістя Харкова – Кутузівку, Малу Рогань, Циркунів – знищивши танки, БМП і навіть захопивши Су-25 з пілотом.
У 2023-му, ставши начальником Східного ТУ НГУ, він швидко перейшов на загальнонаціональний рівень. 8 липня Указом Президента його призначили командувачем – наймолодшим на цій посаді. Герой України з “Золотою Зіркою” (2023), кавалер орденів “За мужність” II та III ступенів – це не просто звання, а визнання за врятовані життя та зруйновані плани ворога.
Повноваження командувача: сталевий хребет гвардії
Командувач НГУ – це безпосередній верховний воєначальник формування, який одночасно очолює Головне управління. Згідно із Законом “Про Національну гвардію України” (статті 6-7), він організовує бойову підготовку, видає накази, директиви та контролює їх виконання, користуючись правами Міністра оборони щодо особового складу. Призначає Президент за поданням МВС, підзвітний Главі держави – така структура робить посаду унікальною сумішшю військової та правоохоронної влади.
Щоденні обов’язки включають координацію з ЗСУ, МВС та іншими структурами, забезпечення критичної інфраструктури та антитерористичні операції. Півненко, наприклад, активно розвиває ППО навколо АЕС, як під час недавньої поїздки на Південноукраїнську станцію. Це не кабінетна робота – командир особисто перевіряє підрозділи на південних напрямках, обговорюючи логістику й озброєння.
Його директиви – як точні постріли: від реформування штабу на J-структуру у 2025-му до впровадження ШІ для безпеки. Перед початком будь-якого списку повноважень варто наголосити: вони адаптовані до реалій війни, де гнучкість рятує життя.
- Військове керівництво: Планування операцій, розподіл ресурсів, підготовка бійців – від базової піхоти до спецназу.
- Адміністративні функції: Призначення командирів ТУ (за погодженням з Президентом), контроль фінансів і озброєння.
- Міжнародна взаємодія: Зустрічі з партнерами США, Німеччини – обмін досвідом, нова техніка.
- Кризове реагування: Захист кордонів, протидія диверсантам, евакуація цивільних.
Цей перелік лише початок: реальні повноваження розширюються у воєнний час, дозволяючи командувачу оперативно реагувати на загрози. Півненко використовує їх для посилення фронту, де піхота стає “основою оборони”, а не “дорогою в один кінець”.
Історія посади: від Республіканської гвардії до сьогодення
Посада командувача зародилася у 1991-му з утворенням Республіканської гвардії, яка стала НГУ у 2014-му після Революції Гідності. Перші лідери, як генерал-майор Петро Аккерман, будували формування з нуля, охороняючи державу в турбулентні 90-ті. Розпуск у 2000-му не зламав традицію – відродження принесло нових героїв.
З 2014-го Степан Полторак заклав основу сучасної НГУ, очолюючи під час АТО. Слідом Кривенко, Балан, Аллеров і Лебідь адаптували гвардію до гібридної війни. Кожен змінював акценти: від антитерору до фронтових боїв. Ось ключові етапи в таблиці для наочності.
| № | Командувач | Період | Звання | Ключові події |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Степан Полторак | березень 2014 – жовтень 2014 | генерал-полковник | Відродження НГУ, перші бої на Сході |
| 2 | Олександр Кривенко (в.о.) | 14 жовтня 2014 – лютий 2015 | генерал-лейтенант | Розвиток підрозділів |
| 3 | Микола Балан (в.о./повний) | 2015–2019, 2019–2022 | генерал-полковник | Реформи, ООС |
| 4 | Юрій Аллеров | 2015–2019 | генерал-лейтенант | Модернізація |
| 5 | Юрій Лебідь | січень 2022 – липень 2023 | генерал-лейтенант | Повномасштабне вторгнення |
| 6 | Олександр Півненко | 8 липня 2023 – дотепер | бригадний генерал | Фронтові успіхи, реформи 2025 |
Джерела даних: uk.wikipedia.org (сторінки “Командувач Національної гвардії України” та “Перелік командувачів НГ України”). Ця таблиця спрощує хронологію, але кожен лідер залишив слід – від Полторака, який створив армію з протестувальників, до Півненка, який озброює її технологіями.
Роль у війні: бої, які змінили хід подій
Під командуванням Півненка НГУ перетворилася на фронтовий щит: утримання Бахмута, Харківщини, захист інфраструктури. У 2022-му його бригада евакуювала тисячі цивільних під вогнем, знищивши ворожі колони. Сьогодні гвардійці – понад 100 Героїв України, 16 тисяч нагороджених, багато піхотинців.
Півненко наголошує: з дронами піхота стала мішенню №1, але РЕБ і роботи змінюють правила. “Піхота – це основа оборони, наш обов’язок – прикрити її”, – заявляє він на mvs.gov.ua. Робочі поїздки на південь, зустрічі з німцями – все для посилення.
- Захист Харкова: Звільнення сіл, захоплення Су-25.
- Донеччина: Утримання Торецька, нищення РСЗВ.
- Інфраструктура: ППО АЕС, кордони.
- Міжнародка: Тренування з США.
Ці кейси показують: командувач не відсиджується, а веде, перетворюючи втрати на перемоги через підготовку й техніку.
Реформи під керівництвом Півненка: від хаосу до системи
З 2023-го штаб НГУ перейшов на J-структуру – ефективніша координація, менше бюрократії. У 2025-му впроваджено ШІ для аналізу загроз, нові корпуси: 1-й і 2-й (“Хартія”). Півненко створив умови для бійців: сучасні казарми, БпЛА, роботи.
Співавтор статей про ШІ та спецпризначення, академік УАН з 2025-го – це інтелектуал на фронті. Обшуки НАБУ не зламали: командувач очистив кадри, продовживши службу. Результат – гвардія готова до тривалої оборони.
Його бачення: війна закінчиться поверненням територій, але зараз – виживання з партнерською допомогою. Це динаміка, що надихає.
Цікаві факти про командувачів НГУ
Півненко – наймолодший командувач, з псевдо “Каскад”, як його рейди. Полторак перейшов з МВС на посаду міністра оборони. Балан подав відставку через скандал 2022-го. Аллеров модернізував “Омегу”. Лебідь тримав гвардію в перші місяці вторгнення. Загалом 6 лідерів за 12 років – швидка ротація воєнного часу.
Ви не повірите, але Півненко рекордсмен у підтягуваннях і забігах – ідеальний для спецназу!