Зимові ночі в давній Україні завжди несли в собі таємницю, коли холодні вітри шепотіли стародавні легенди про богиню Ладу та її доньку Миланку, яка змагалася з темними силами за повернення тепла. Цей міф, зафіксований етнографами в XIX столітті, переплітається з дохристиянськими віруваннями, де Маланка уособлювала воду та весну, а Василь – місяць, що освітлює шлях до відродження. З часом, коли християнство поширилося, обряд злився з днем преподобної Меланії Римлянки, додавши шар релігійної значущості, але зберігши язичницький дух переодягань і ритуалів.
Еволюція Маланки пройшла через століття переслідувань: радянська влада намагалася стерти ці звичаї, засилаючи учасників до таборів на 10-15 років, як зазначає дослідниця Марія Квітка в своїх працях. Однак у селах Галичини та Буковини традиція вижила, ховаючись у сімейних колах, і відродилася після незалежності, набуваючи нових форм. Сьогодні цей обряд не просто спогад про минуле, а живий міст між поколіннями, де молодь одягає маски, щоб відчути пульс предківських історій.
Різноманітність легенд додає глибини: на Буковині розповідають про Миланку, яка перемогла Змія, символізуючи перемогу добра, тоді як на Поділлі акцент на родючості землі через посівання зерном. Ці нюанси відображають, як обряд адаптувався до локальних ландшафтів, від гірських схилів Карпат до рівнин Дніпра.
Персонажі та їх символіка
У вихорі Маланки оживають фігури, що несуть глибокий сенс, наче актори в театрі життя, де кожна маска розкриває шар людської душі. Маланка, часто грана хлопцем у жіночому вбранні з квітами та намистом, втілює жіночу енергію добробуту, її рухи грайливі, але сповнені сили, що нагадує про циклічність природи. Поруч крокує Василь – у гуцульському одязі з хутром, символ місяця та чоловічої сили, що захищає від зла.
Коза з рогами та дзвіночками, ведена пастухом, уособлює родючість і жертву, її “смерть” і “воскресіння” в обряді – метафора оновлення року, з коренями в слов’янській міфології. Чорт з рогами та хвостом додає гумору, висміюючи темні сторони, тоді як Циган і Циганка з булавами та торбами символізують торгівлю та долю, часто з сатирою на соціальні норми.
Ці персонажі не просто костюми, а психологічні архетипи, що дозволяють учасникам вивільнити приховані емоції, як трікстер у фольклорі, витісняючи неприйнятне через сміх і гру.
Дід і Баба – старість і мудрість, з гумористичними сценками про сімейне життя, що додають тепла обряду.
Ведмідь з крилами – сила природи, часто в карпатських варіантах, де танцює під трембіту, символізуючи єдність з дикою.
Лікар і Смерть – сатира на тлінність, з елементами чорного гумору, що розряджає напругу зимових днів.
Кожен персонаж варіюється залежно від регіону, додаючи локального колориту, і служить для соціальної катарсису, де громада через гру згуртовується.
Регіональні особливості святкування
У Карпатах Маланка розгортається як грандіозний фестиваль, де вулиці гуцульських сіл наповнюються звуками трембіт і скрипок, а учасники в яскравих костюмах з соломи та пір’я змагаються в танцях. На Буковині, в Красноїльську, переберія збирає сотні людей, з ведмедями та циганами, що крокують річкою для очищення, – традиція, що зберегла румунські впливи через етнічне сусідство. Тут костюми вражають деталями: крила ведмедів сягають кількох метрів, а маски вирізьблені з дерева з додаванням металевих елементів.
На Поділлі, в селах Вінниччини, акцент на кулінарних ритуалах: варять кров’янку, названу “маланкою”, і посівають зерном для врожаю, з прикметами про погоду – іній на деревах віщує багатий урожай зернових. У східних регіонах, як на Полтавщині, обряд тихіший, з фокусом на щедрівках і сімейних вечерях, де молодь співає “Ой сивая та і зозулечка”, просячи благословення.
Закарпаття додає унікальності: тут Маланка зливається з вертепом, де персонажі включають сучасні елементи, як політичні фігури, для сатири. Ці відмінності підкреслюють, як обряд відображає біологічні ритми регіонів – від гірської суворості до степової родючості.
Регіон
Ключові особливості
Персонажі
Ритуали
Буковина
Масштабні процесії
Ведмеді з крилами, Цигани
Купання в річці, змагання
Галичина
Автентичні маски
Коза, Чорт
Водіння кози, стрибки через вогонь
Поділля
Кулінарний акцент
Дід, Баба
Посівання, ворожіння
Закарпаття
Сатиричні елементи
Василь, Маланка
Вертеп з сучасними додатками
Джерела даних: сайт Вікіпедія, suspilne.media.
Ці варіації роблять Маланку мозаїкою української душі, де кожен регіон додає свій відтінок, збагачуючи загальну картину.
Обряди та ритуали в деталях
Вечір починається з щедрої куті, де стіл ломиться від 12 страв – вареників з сиром, пирогів з маком, кров’янки та узвару, – наче запрошення богів до оселі. Потім гурт маланкарів вирушає хатами, співаючи щедрівки, де слова “Щедрик-ведрик, дайте вареник” несуть побажання достатку, а господарі віддячують пирогами чи горіхами. Водіння кози – кульмінація: тварина “вмирає” від стріли, але оживає під пісні, символізуючи цикл життя.
Ворожіння додає містики: дівчата кладуть карти під подушку, щоб побачити судженого у сні, або міряють воду для прогнозу тривалості життя. Заборони суворі – не виносити сміття, щоб не втратити щастя, не давати в борг, аби не притягнути бідність. На ранок Василь посівають зерном, бажаючи “На щастя, на здоров’я, на Новий рік”, з прикметами: тиха ніч обіцяє спокійний рік.
Ці ритуали не лише розвага, а психологічний механізм, що допомагає впоратися з зимовою депресією через спільний сміх і гру, як у архетипі трікстера, де хаос веде до гармонії.
Підготовка костюмів: з соломи, тканини, пір’я – процес, що триває тижнями, з акцентом на деталі для автентичності.
Процесія: хід вулицями з музикою, де кожен двір стає сценою для короткої вистави.
Очищення: стрибки через багаття від спаленого Дідуха, що відганяє зло.
Завершення: спільна трапеза з танцями, де громада ділиться емоціями.
Ці кроки варіюються, але завжди несуть емоційний заряд, роблячи ніч незабутньою.
Сучасні інтерпретації та вплив
У 2025 році Маланка оживає в нових формах: у Києві процесії крокують барами та музеями, де традиційні персонажі зливаються з сучасними, як герої фільмів, додаючи шар іронії. У Чернівцях фестиваль Буковинська Маланка збирає до 50 колективів, з учасниками з Румунії та Молдови, перетворюючи свято на туристичний магніт. За даними 2018 року, 52 колективи брали участь, а в 2025, за новинами suspilne.media, Красноїльська Маланка привабила сотні глядачів попри виклики.
Культурне значення величезне: обряд формує національну ідентичність, як елемент нематеріальної спадщини ЮНЕСКО з 2023, де маскаради допомагають зберегти мову та звичаї в діаспорі. Психологічно, карнавал дозволяє вивільнити стрес, перетворюючи соціальні норми через гумор, як у працях про архетип трікстера, де гра стає терапією для спільноти.
У урбанізованому світі Маланка адаптується: молодь додає політичну сатиру, як “аліменти на памперси” в циганських сценках, роблячи обряд актуальним. Туризм зростає – фестивалі в Вашківцях чи Верховинах приваблюють тисячі, з акцентом на екологічні костюми з перероблених матеріалів.
Сьогодні Маланка – не реліквія, а динамічна сила, що об’єднує українців у ритмі сучасності, зберігаючи душу предків.
Цікаві факти
⭐ У Красноїльську костюми ведмедів важать до 50 кг, і учасники тренуються тижнями, щоб витримати хід.
🌟 Маланка внесена до спадщини ЮНЕСКО як “Переберія” в 2023, підкреслюючи її унікальність серед слов’янських традицій.
🎭 Персонаж Коза походить від давнього культу Велеса, бога худоби, додаючи шар міфології до обряду.
🍲 На Поділлі кров’янку називають “маланкою”, і її рецепт передається поколіннями як сімейна таємниця.
🔥 Стрибки через вогонь не лише очищують, а й, за повір’ями, додають здоров’я на весь рік.
