Маршрути Біла Церква: перлини Київської землі

Річка Рось звиває стрічку між крутими схилами, а над нею височіє Замкова гора, ніби вартуючи таємниці століть. Біла Церква манить не просто пам’ятками, а цілими стежками пригод, де кожен поворот відкриває несподівану красу. Тут, за вісімдесят кілометрів від Києва, переплітаються ландшафтні шедеври XVIII століття з сучасними фермами та каньйонами, ідеальними для одноденних виїздів чи глибоких мандрівок.

Найпопулярніший маршрут — це занурення в серце міста: від Замкової гори через Торгівську площу до дендропарку “Олександрія”, де понад дві тисячі видів рослин шепочуть історії графів Браницьких. А для любителів природи околиці пропонують підвісні мости над Россю та ферми з екзотичними тваринами. Ці стежки не просто шлях — вони пульсують життям, від весняного цвітіння сакур до зимових казкових пейзажів.

Білоцерківщина оживає в кожну пору: влітку — фестивалі на набережній, восени — золоті алеї парків, а взимку — ковзанки в парку Шевченка. Готуйтеся до вражень, бо ці маршрути змінюють погляд на Київщину назавжди.

Історичне серце: Замкова гора та міські площі

Піднімайтеся на Замкову гору рано вранці, коли туман ще клубочиться над Россю, а сонце золотить руїни старовинного замку. Тут, де Ярослав Мудрий у 1032 році збудував фортецю Юр’їв, народжувалися повстання Косинського та Білоцерківське. Сьогодні гора — це археологічний скарб з курганами бронзової доби та пам’ятником гетьману Мазепі, чия резиденція красувалася тут у 1704–1709 роках.

Білоцерківський краєзнавчий музей на горі розгортає полотно історії: від пеньківської культури VI–VII століть до знахідок скарбниці Мазепи. Експозиції оживають розповідями про облогу Орликом у 1711-му чи битву Сірка 1663-го. Не пропустіть панораму міста — з гори видно, як Рось звивається серпантином, ніби запрошуючи до дальших пригод.

Спустившись, опиняєтеся на Соборній площі з костелом св. Іоанна Хрестителя — перлиною класицизму 1816 року. Колишня резиденція єзуїтів нині лунає органом, де щовихідних концерти змушують завмирати серце. Поруч — Вознесенський собор та Преображенський кафедральний, де дзвони сплітаються в симфонію віри.

• Замкова гора: підйом 15 хвилин пішки, музей відкрито 10:00–17:00, вхід 40 грн (діти безплатно).
• Костел Іоанна: концерти о 18:00 суботами, бронюйте заздалегідь через bctravel.com.ua.
• Торгова площа: історичний центр торгівлі, де колись вирував ярмарок, а нині — кав’ярні з видом на Рось.

Цей сегмент маршруту займає 2–3 години, але залишить смак відкриттів. Перехід до парку Шевченка — через бульвар Грушевського, де каштани шелестять спогадами про Тараса Шевченка, який відвідав Білу Церкву 1856-го.

Ландшафтний рай “Олександрії”: стежки серед колон і водоспадів

Дендропарк “Олександрія” — це не парк, а жива поема, закладена Французом Мюффо для Браницьких у 1793–1804 роках. Триста гектарів, де екзотичні секвойї сусідять з японськими сакурами, а 21 водойма віддзеркалюють небо. Довжина алей — понад 20 кілометрів, ідеальних для велопрогулянок чи пікніків.

Почніть з “Руїн” — ілюзії зруйнованого замку з гучним водоспадом, де вода шепоче легенди про кохання Франца Браницького та Олександри Енгельгардт. Далі — Китайський місток з пагодою, Турецький будиночок з мармуру та Колона смутку на честь загиблих у війнах. Палієва гора (27 метрів) вшановує Семена Палія, чиї козаки таборилися тут.

Музей парку демонструє 16 мармурових скульптур Канова, а санаторій “Діброва” пропонує мінеральні ванни. У 2026 році парк оновив туристичну інфраструктуру: нові таблички, велодоріжки та QR-коди з аудіогідом (ініціатива ГО “Біла Церква туристична”). Вхід — 50 грн дорослі, 20 грн діти, відкрито з 8:00 до 20:00 щодня (alexandria-park.com.ua).

1. Вхідні ворота — оглядова алея до Зимового палацу Браницьких.
2. Колонада “Луна” — амфітеатр з ідеальною акустикою для концертів.
3. Озеро Довгеньке — човни та лебеді, пікнік-зона.
4. Вихід через Палієву гору — панорама на Рось.

Повний обхід — 4–5 годин, з зупинками на фото. Влітку тут цвітуть магнолії, взимку — сніг на колонах створює казку. Звідси легко до набережної — 20 хвилин пішки.

Набережна Рості та парк Шевченка: ритм сучасного міста

Рось манить прохолодою набережної, де фонтан “Русаночка” б’є ключем, а вечорами грає жива музика. Тут — мікс релаксу: прогулянки, велосипеди, стрітфуд з локальними сирами. Поруч парк Шевченка оживає атракціонами: оновлене колесо огляду, каруселі та зони для стріт-воркауту.

У 2026 році парк Шевченка проводить публічні обговорення розвитку: нові зелені зони, фестивалі “Веселка над Россю”. Активні парки з безплатними заняттями щовихідних — йога, фітнес на свіжому повітрі. Це ідеальне місце для сімей: діти на батутах, дорослі — на лавках з кавою.

Маршрут по набережній — 1–2 години, з переходом до парку. Влітку — пляжні зони, взимку — ковзанка.

Околиці Білоцерківщини: ферми, мости та каньйони

Вилучайтеся за межі міста — і відкривається дика краса. Маршрут “Одного разу на Білоцерківщині” (kyivregiontours.gov.ua) веде до ферми “Бабині кози” в Галайках: дегустація сиру, годування кізенят, майстер-класи. Далі — ферма равликів у Володимирівці, де дізнаєтеся про делікатеси.

Підвісний міст у Чмирівці гойдається над Россю, а Стара ГЕС у Щербаках шепоче про індустріальну історію. Кульмінація — каньйон Буки за 50 км: 20-метрові скелі, Тясмин з водоспадами, скелелазіння. Довжина повного кола — 217 км, 2 дні на авто.

Ці стежки — для авантюристів: птахоспостереження, каякінг на Росі. Уникайте спеки, беріте репелент від комарів.

Таблиця базується на даних kyivregiontours.gov.ua та alexandria-park.com.ua. Адаптуйте під погоду — додайте 30% часу на фото.

Ці маршрути — як нитки долі Білої Церкви, що тчуть історію з природою. Від Замкової гори до каньйонів Буки, кожен крок наповнює душу спокоєм і захватом. А завтра? Може, тепла прогулянка Россю чи велопробіг парком — вибір за вами, бо Біла Церква кличе ще й ще.