Гучний гул екскаваторів проривається крізь київські будинки Виноградаря, де під землею народжується нова гілка метро. Сирецько-Печерська лінія, відома своєю зеленою гілкою, простягається від Сірця на 3,7 кілометра до двох довгоочікуваних станцій: Мостицької та Варшавської. Станом на початок 2026 року будівництво кипить на шести майданчиках – праві тунелі вже прориті, а основні конструкції Мостицької добудовують. Хоча поїзди не помчать у 2026-му, реальний запуск намічається на 2027-й, обіцяючи розвантажити затори й додати подиху мікрорайону з понад 100 тисячами жителів.
Цей проект – не просто тунелі в землі, а артерія, що з’єднає Виноградар з центром за лічені хвилини. Замість години в маршрутці чи заторів на проспекті Правди – 10 хвилин до Печерська чи Харківської. Підрядник “Автострада”, який взяв естафету від “Київметробуду” восени 2024-го, працює цілодобово, долаючи складні ґрунти й комунікації. Бюджет зріс до 23 мільярдів гривень через інфляцію та війну, але прогрес помітний: понад 75 тисяч кубометрів ґрунту видалено, вентиляційні вузли ростуть.
Жителі Виноградаря, де панують хрущовки поряд з новобудовами, давно чекають цієї зміни. Район, що розкинувся на пагорбах Подолу, потерпає від трафіку – 90 тисяч потенційних пасажирів щодня потребують швидкого виходу в місто. Метро обіцяє не лише рух, а й бум: ціни на квартири вже підскочили на 10-12%, а трафік зменшиться на 30-40%.
Історія проекту: від мрій радянських планувальників до сучасних битв
Ідея метро на Виноградар зародилася ще в 1970-х, коли Генплан Києва малював зелену лінію через пагорби. Район, названий від давніх виноградників, що колись тут плодоносили, ріс як на дріжджах: з 1980-х хрущовки заповнили простір між Вітряними горами та Приоркою. До 2004-го з’явилися перші розпорядження КМДА про назви станцій, а в 2017-му підписали угоду на техобґрунтування.
Справжній ривок стався 2018-го: “Київметробуд” виграв тендер на 6 мільярдів, почав копати від Сірця. Але скандали з фінансуванням, пандемія та війна загальмували все – до 2023-го витратили 4 мільярди, а прогрес мінімальний. Розірвання договору, суди, і ось серпень 2024-го: нова угода з “Автострадою” на решту робіт. За даними uk.wikipedia.org, відновлення відбулося 8 листопада 2024-го, з акцентом на двоярусні тунелі – перші в Україні.
Ця історія – як київська зима: холодна й затяжна, але з весною попереду. Кличко неодноразово спускався в котловани, обіцяючи одну станцію в 2026-му, та керівник метро Вигівський уточнює: поїзди тільки після двох, у 2027-му чи пізніше. Затримки через гідрогеологію – Виноградар на водоносних шарах, де вода сочиться, як сльози від чекання.
Станції першої черги: архітектура та розташування
Мостицька, перша після Сірця, виросте під перехрестям Мостицької та проспекту Правди – односклепінна мілкого закладання, глибиною 20-30 метрів. Платформа 104 метри, острівна, з архітектурою від Левандовського Я. М. та команди: мінімалізм, зелені тони, що нагадують виноградне листя. Назва від історичної Мостицької балки, але в січні 2026-го опитування про перейменування на “Рогозів Яр” чи “Замковище” скасували.
Далі – Варшавська, раніше “Проспект Правди”, ближче до серця Виноградаря. Тут теж мілке закладання, дизайн з гронами винограду в освітленні – метафора району. Перед списком ключових характеристик згадаймо: ці станції не просто зупинки, а хаб для трамваїв і автобусів.
- Мостицька: між Сірцем і Варшавською, код 306, довжина платформи 104 м, ширина 11 м; інтеграція з трамваєм №19.
- Варшавська: проектна назва від Варшавської бригади УПА, платформа аналогічна; вихід до Нового Виноградаря, де тисячі новобудов.
Після списку стає зрозуміло: ці станції перетворять проспект Правди з артерії заторів на пішохідний бульвар. Архітектори Полтавська Ю. Ю. та Лєпшкова А. О. вплели локальний колорит – виноградні мотиви, що оживають у мармурі стін.
Поточний прогрес будівництва: цифри та реалії 2026-го
На лютий 2026-го шість майданчиків пульсують роботою: правий тунель Сірець-Мостицька готовий, лівий – на фініші. Двоярусні тунелі між станціями (1 км) – третина виконана: верхній для поїздів, нижній резервний, бетонують монолітом, адаптованим під київські пагорби. Видалено 75 тисяч кубів ґрунту методом “стіна в ґрунті”, вентиляція частково стоїть.
Фінансування: 1,95 млрд грн на 2025-й, 932 млн виплатили підряднику. Місто судиться з “Київметробудом” за 3,6 млрд збитків. Основні конструкції Мостицької завершать у 2026-му, але запуск – після Варшавської, не раніше 2027-го. Згідно з suspilne.media, Вигівський наголошує на мінімумі двох станцій для безпеки.
| Етап | Дата | Досягнення |
|---|---|---|
| Тендер | 2018 | “Київметробуд” виграв 6 млрд грн |
| Розірвання | 2023 | Витрачено 4 млрд, прогрес мінімальний |
| Новий підряд | Серпень 2024 | “Автострада” відновлює |
| Тунелі | Грудень 2025 | Правий Сірець-Мостицька готовий |
| Мостицька | 2026 | Основні конструкції |
| Запуск | 2027+ | Дві станції |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, suspilne.media. Таблиця ілюструє драматичний ритм: від ейфорії до пауз, тепер – стійкий рух вперед.
Технічні виклики: чому Виноградар – найскладніший об’єкт
Пагорби Виноградаря ховають водоносні шари, де вода тисне сильніше, ніж у центрі. Двоярусні тунелі – інновація, натхненна Москвою, але адаптована: монолітний бетон витримує тиск, вентиляція з хабом на Мостицькій. Перемістили мережі, уникли обвалів – це як оперувати в серце живої системи.
Щоденні 24/7: 100 робітників, комендантська година не зупиняє. Вартість зросла через інфляцію, але технології окупаються: скорочення часу на 30%, екологічний ефект від меншого автотрафіку.
Цікаві факти про метро на Виноградар
Перші двоярусні тунелі в Україні – 1 км між станціями, верх для поїздів, низ для резерву; натхненні Москвою, але з київським акцентом на гідроізоляцію.
Дизайн Варшавської: ліхтарі-грона винограду освітлюватимуть платформу, відсилаючи до історії району як виноградників XVIII століття.
Потенційний трафік: 90-100 тис. пасажирів щодня, як на “Лісній” у пік; розвантажить Сірець на 40%.
Кличко спустився в котлован з камерою – фото з глибин стали вірусними, показуючи стіни, що ростуть на очах.
Назви еволюціонували: “Проспект Правди” → Варшавська на честь УПА; Мостицька ледь не стала “Замковищем”.
Вплив на Виноградар: від заторів до процвітання
Уявіть: з Виноградаря до центру – 20 хвилин замість години. Трафік на Правді впаде, повітря очиститься, велосипеди й трамваї оживуть. Новобудови вже дорожчають, район притягує молодь – IT-шників, сім’ї. Економіка: тисячі робочих місць на будівництві, потім – комерція біля виходів.
Соціально: Виноградар, з його школами й парками, стане повноцінним хабом. Порівняйте з Оболонню – там метро підняло рівень життя. Але виклики: генделики від натовпу, потреба в парковках. Місто планує пішохідні зони, інтеграцію з Ucycle.
Екологія: менше авто – мінус CO2, зелені коридори. Метро розвантажить не лише трафік, а й нервову систему киян.
Перспективи: що після першої черги
Друга черга: Виноградарська станція біля Олеся та Крістерів, потім Маршала Гречка – ще 2 км. Депо “Виноградар” на Виговського обіцяє 20 поїздів. Генплан малює п’яту лінію, але Виноградар – пріоритет. З фінансуванням 14 млрд на етап, 2028-й може побачити повну гілку.
Для жителів: готуйте велосипеди до вестибюлів, плануйте комбо з трамваєм. Цей проект – як виноградна лоза: пророс крізь роки, скоро дасть плоди соковиті й солодкі. А ти вже відчуваєш прискорений пульс Києва?