Катерина Михайлівна Мізуліна народилася 1 вересня 1984 року в Ярославлі, де й провела дитинство в родині інтелектуалів. Сьогодні, у 41 рік, вона — виконавча директорка “Ліги безпечного інтернету”, член Громадської палати РФ і одна з найактивніших фігур у боротьбі з тим, що вона називає “шкідливим контентом”. Її Telegram-канал з мільйонами підписників перетворився на справжній цифровий трибунал, де блогери, музиканти та навіть енциклопедії потрапляють під приціл за наркотики, ЛГБТ чи антиурядові погляди. Ця жінка не просто коментує — вона ініціює перевірки, які призводять до штрафів, арештів і блокувань.
Її кар’єра розквітла на тлі консервативних ініціатив, а вплив простягається від шкільних чатів до глобальних платформ на кшталт Google і Вікіпедії. Мізуліна вміло поєднує публічну роль з доносами, які вже торкнулися сотень осіб. Родинний зв’язок з матір’ю, сенаторкою Оленою Мізуліною, тільки підсилює її позиції в елітних колах. Але за фасадом патріотизму ховаються гучні скандали — від чуток про роман з Путіним до весілля в окупованому Донецьку.
Ця історія — не просто біографія, а портрет епохи, де інтернет стає полем битви за “традиційні цінності”. Розберемося, як скромна студентка перетворилася на символ цензури, і що це означає для мільйонів росіян та світу.
Раннє життя та блискуча освіта
Ярославль, місто золотих куполів і Волги, став колискою для Катерини. Батько, Михайло Мізулін, доцент кафедри політології РАНХиГС, прищепив доньці інтерес до політики. Мати, Олена Борисівна Мізуліна, тоді вже депутатка Держдуми, додала амбіційності. Дитинство минуло в атмосфері дебатів за сімейним столом, де обговорювали від глобалізації до моральних криз.
Освіта Катерини — це місток між Сходом і Заходом. У 2004 році вона закінчила престижну Школу східних та африканських досліджень Лондонського університету, де вивчала історію мистецтв та індонезійську мову. Це не просто диплом: під час навчання вона підробляла перекладачкою з китайської, демонструючи практичний підхід. Потім, у 2010-му, — Інститут країн Азії та Африки МДУ імені Ломоносова. Такий бекграунд дозволив їй легко маневрувати в дипломатичних колах.
Уявіть: молода дівчина з провінції опиняється в серці світової еліти. Ці роки сформували її світогляд — суміш східної дисципліни та західних знань, але з російським акцентом на “традиції”.
Сімейний фундамент: тінь Олени Мізуліної
Родина — ключ до розуміння Катерини. Мати, Олена Мізуліна, відома як авторка законів проти “пропаганди гомосексуалізму” та абортів, створила імідж “захисниці сім’ї”. Ця спадщина не просто генетична: Катерина часто цитує матір, продовжуючи її місію в цифрову еру. Батько, хоч і менш публічний, підтримував доньку в кар’єрі.
Сім’я Мізуліних — це міні-клан у владних структурах. Олена в Раді Федерації, Катерина в Громадській палаті. Разом вони формують наратив про “моральний щит” Росії. Але критики бачать у цьому кумівство: посади приходили не лише талантом, а й прізвищем.
- Мати: Сенаторка, ініціаторка анти-ЛГБТ законів з 2013-го, боролася з “чайлдфрі” та порнографією.
- Батько: Академік, автор підручників з політології, консультант урядових програм.
- Сестра: Менш відома, але в бізнес-сфері, уникає публічності.
Такий фон надав Катерині не лише зв’язки, а й ідеологію. Перехід від сімейних вечерь до публічних кампаній здавався логічним, ніби ріка, що впадає в океан влади.
Шляхи кар’єри: від Олімпіади до благодійності
Кар’єра стартувала динамічно. У 2008-му, на 24-му році, Катерина поїхала в Пекін як перекладачка з китайської в складі російської делегації на Олімпіаду. Це був перший смак великої політики — переговори, протоколи, тиск дедлайнів. Потім, у 2011-му, — менеджерка в фонді “Правова столиця”, де займалася проектами з прав дитини.
З 2015-го — робота у Фонді Святителя Василя Великого, пов’язаному з олігархом Костянтином Малофєєвим, меценатом консервативних ідей. Тут Катерина координувала волонтерів для пошуку зниклих дітей. У 2017-му — стрибок на посаду директорки “Ліги безпечного інтернету” (ЛБІ), асоціації інтернет-компаній. З 2018-го по 2020-й — виконавча директорка Національного центру допомоги дітям.
Ці кроки нагадують сходинки драбини: від практики до лідерства. Кожен етап додавав ваги — від благодійності до контролю над цифровим простором.
Ліга безпечного інтернету: арена цифрових битв
“Ліга безпечного інтернету” під керівництвом Мізуліної стала інструментом цензури. Заснована в 2011-му, організація спочатку боролася з порно та насильством. Але з 2021-го — масові скарги на “пропаганду наркотиків” у кліпах Елджея, Моргенштерна, Юрія Дудя. Результат? Штрафи, блокування треків.
У 2022-му ЛБІ вимагала перевірити Вікіпедію за статті про Бучу, Маріуполь — назвала це “кримінальним злочином”. Погрожувала “зачистити” Google та Україну. Після 24 лютого 2022-го фінансування від Малофєєва припинилося, члени Ліги (оператори зв’язку) пішли, але Мізуліна продовжила соло.
- Моніторинг соцмереж: виявлення “шкідливого” контенту.
- Доноси в прокуратуру: щонайменше 166 осіб і 4 гурти до 2023-го.
- Кампанії проти ЛГБТ: підтримка визнання руху екстремістським.
ЛБІ перетворилася на приватну ФСБ інтернету. Мізуліна пише: “Ми очищаємо простір для дітей”, але опоненти бачать у цьому тотальний контроль.
Політична сцена: Громадська палата та публічні кампанії
Членство в Громадській палаті РФ з 2021-го дало Мізуліній доступ до Кремля. Вона зустрічається зі студентами в УрФУ, КФУ, Челябінську, вимагаючи вибачень за пацифізм. У 2024-му бойкотували її виступи, але це тільки підігрівало популярність.
У 2026-му — свіжі ініціативи: донос на репера Ganvest за пропаганду наркотиків, що призвів до адмін справи; пропозиції досудебних блокувань насильства в іграх. Коментує Telegram: спростовує чутки про блокування, але тисне на докази порушень.
Її стиль — мікс патріотизму й агресії. Зустрічі з “Алёнушкой TV” у 2025-му призвели до кримінальної справи блогерки за “розпусту”. Мізуліна не зупиняється: це війна за душі молоді.
Скандали, що гримлять: доноси та суди
Скандали — паливо її слави. 2021: Моргенштерн “фінансується з-за кордону”. 2023: заклик до призову Дані Мілохіна, той втік до Дубая. 2024: арешт блогера Поднебесного за “педофілію”. Суд з Артемієм Лебедєвим (назвав “Піздуліною”) та Дудем — часткова перемога у 2025-му.
Таблиця ключових скандалів ілюструє масштаб:
| Рік | Подія | Наслідки |
|---|---|---|
| 2021 | Донос на Моргенштерна | Штрафи, еміграція |
| 2022 | Атака на Вікіпедію | Перевірки, погрози |
| 2024 | Арешт Поднебесного | Тюремний термін |
| 2026 | Справа Ganvest | Адмін справа (за даними ru.wikipedia.org) |
Джерела даних: gur.gov.ua та ru.wikipedia.org. Ці епізоди показують, як один пост може зруйнувати кар’єру.
Мізуліна написала понад 166 доносів — це не хобі, а професія.
Особисте життя: чутки, роман і весілля в Донецьку
У 2024-му ЗМІ гуділи про “коханку Путіна” — фото, чутки. Але все згасло з появою Шамана (Ярослава Дронова). 9 березня 2025-го вони оголосили стосунки на концерті. 5 листопада того ж року — шлюб у РАЦСі окупованого Донецька, за участю Дениса Пушиліна. Перший шлюб для Катерини, третій для співака.
Пара часто постить спільні фото: концерти, поїздки. Шаман, Z-пропагандист, ідеально пасує до її іміджу. Дітей немає, але Мізуліна говорить про “сім’ю як цінність”. Цей союз — символ злиття шоу-бізу й цензури.
Санкції та глобальна ізоляція
З 2024-го Мізуліну санкціонували ЄС (29 січня), Канада (13 червня), Україна (20 вересня). Підстави: цензура, дезінформація про війну. За даними gur.gov.ua, вона відвідувала ТОТ, виправдовувала “СВО”. США, Британія, Австралія — у списку. Це обмежує поїздки, але посилює статус “ворога Заходу”.
Цікаві факти про Мізуліну
- Володіє індонезійською та китайською — рідкість для російських діячів.
- Її собаку звуть Вова — на честь Путіна, за чутками 2024-го.
- Співала українську пісню “Вахтерам” Бумбоксу перед курсантами в 2024-му, викликавши обурення.
- У 2025-му суд виграв частково проти Дудя: видалили фрагмент інтерв’ю.
- Пропонувала “закон Мізуліної” про винагороду доносчикам у 2023-му.
Ці деталі роблять її постать живою, як героїню серіалу про владу.
Вплив Мізуліної росте: від шкільних чатів до реп-тусовок. У 2026-му вона тисне на Telegram, ініціює блоки. Її історія — дзеркало Росії, де мораль стає зброєю. А що чекає попереду? Нові доноси, чи, може, нові союзи? Цифрова арена кипить.