У серці Берліна, де шум великих проспектів змішується з тихим шелестом студійних стін, Олег Винник оживає наново. Станом на лютий 2026 року співак оселився в німецькій столиці разом із дружиною Таїсією та сином Юліаном, розбудовуючи кар’єру під псевдонімом OLEGG. Він не просто вижив у вихорі подій – його голос, той самий, що заворожував мільйони “вовчиць”, набирає сили для грандіозного туру Німеччиною та Прагою вже в травні.
Звідси, з власної студії, Олег ділиться уривками життя: відео з прогулянок, анонсами пісень і планами на концерти. Фанати помітили зміни – волосся рідше, обличчя повніше, але енергія та харизма лишаються непереможними. Він повертається не як тінь минулого, а як фенікс, готовий запалити сцени Європи. А в Україні його чекають з сумішшю ностальгії та питань – чи приїде додому?
Ця розповідь розплутує нитки його шляху: від черкаських ланів до берлінських студій, через скандали та тріумфи. Бо Олег Винник зараз – це не просто співак, а символ стійкості в часи, коли музика стає якорем.
Дитинство на Черкащині: корені, що годують голос
Село Вербівка, 31 липня 1973 року – тут, серед золотих колосся, з’явився Олег Анатолійович Винник. Батьки працювали на фермі, а мати Ганна Яківна, член Черкаського товариства сліпих, передала сину любов до музики. Хлопчик грав на гітарі в самодіяльному ВІА, співав на сценах товариства, де його голос уже тоді вирізнявся теплотою й силою, наче ріка Дніпро в розливі.
Середня школа в Червоному Куті, канівське училище культури – спеціальність “керівник народного хору”. Стажування в Німеччині за програмою обміну відкрило двері. У Черкаській філармонії, солістом заслуженого народного хору ім. Шевченка, Олег відточував майстерність. У 1996-му, як au pair у Біненбюттелі, він гувернерив синами хірурга, вивчаючи вокал у Джона Лімана в Гамбурзі. Діапазон розширився до лірико-драматичного тенора – інструмент, що прорве кордони.
Ці роки сформували характер: працьовитість селянських рук плюс артистична душа. Без гламуру, з болем від бідності, але з мрією про велику сцену. І Німеччина стала трампліном.
Європейські мюзикли: від “Титаніка” до “Елізабет”
Люнебург, 1999-й: партії в “Тосці” Пуччіні та “Паганіні” Леґара. Потім мюзикли – Люченціо в “Kiss Me, Kate” (1999–2001), Фебус і Клопен у “Дзвіннику з Нотр-Дама” (2001–2002). Капітан Роберт Гітченс і Брік у “Титаніку”, Жан Вальжан у “Знедолених” – 285 разів, партнер Уве Крегер! З 2005-го Чорний принц-Смерть в “Елізабет” у Штутгарті, гастролі Швейцарією з “Les Misérables”.
Сценічне ім’я OLEGG полегшило вимову для німців. Гала-концерти “Künstler gegen AIDS” (2004), “Höre auf dein Herz” (2005). Нагорода “Zuschauerpreis 2007” за Вальжана – визнання Європи. Олег не просто співав – він жив ролями, вкладаючи душу в кожну ноту, ніби океан у “Титаніку”.
Перша пісня “Аромат моей мечты” (2003) – знак, що поп-партія кличе. Зустріч з продюсером Олександром Горбенком у 2006-му змінила траєкторію. Україна чекала.
Україномовний прорив: “Нічия”, “Вовчиця” і армія фанаток
2011-й: повернення з альбомом “Ангел”. 2012 – “Счастье”, хіт, що підірвав чарти. 2013 – перший україномовний “Роксолана”, де голос Олега зазвучав як національний гімн кохання. “Нічия” (2015), “Вовчиця” – феномен! Фанатки, “вовчиці”, штурмували концерти, його кліпи набирали мільйони.
Турне по Україні, стадіони, фестивалі. У ТБ: “Голос країни”, “Хто зверху?”. Нагороди сипалися: “Співак року” M1 (2018), “Золота Жар-птиця”, Viva! “Найкрасивіший”. ТОП-3 найуспішніших за “Фокус” (2019). Дует з Потапом – вибух.
Його романтика – як теплий плед у холодний вечір: лірика про біль, зраду, надію. Фанатки бачили в ньому принца, а він – у них силу нації.
Дискографія: альбоми, що формували епоху
Олег випустив шість студійних альбомів, плюс сингли, що тримають чарти й досі. Кожен – етап еволюції від російськомовних балад до україномовних гімнів. Ось ключові релізи в таблиці для наочності.
| Рік | Альбом | Ключові хіти | Досягнення |
|---|---|---|---|
| 2011 | Ангел | Аромат моей мечты | Дебют в Україні |
| 2012 | Счастье | Счастье | Премія “Пісня року” 2014 |
| 2013 | Роксолана | Роксолана | Перший україномовний |
| 2015 | Я не устану | Нічия, Вовчиця | Мільйони переглядів |
| 2018 | Ты в курсе / Як жити без тебе | Як жити без тебе, Найкращий день | Співак року M1 |
Дані з uk.wikipedia.org та popukraine.com. Ці альбоми не просто музика – це саундтреки до сердець покоління. Нові сингли 2025-го, як “Білий Ангел” чи “Зайві слова”, сигналізують: творчість не зупинилася.
Після таблиці варто додати: хіти еволюціонували від ніжних балад до потужних гімнів, відображаючи шлях Олега від емігранта до зірки.
Сім’я в Берліні: Таюне, Юліан і тихе щастя
Таїсія Сватко, сценічна Таюне, молодша на рік – партнерка по життю та сцені. Разом понад 20 років, без пафосу шлюбів. Син Юліан, підліток, навчається в Німеччині, тримається подалі від софітів. Олег орендує квартиру в Берліні, мріє про будинок з озерцем і карпами. Сім’я – його фортеця в бурі критики.
Вони разом на концертах, як у Празі 2025-го. Таюне співає дуети, Юліан – табу. Олег захищає приватність: “Неохоче розповідаю про особисте”. Але фото з прогулянок у Берліні розкривають теплоту – звичайна родина в незвичайних обставинах.
2022: виїзд, мовчання і кавер-гімну
26 лютого 2022-го Олег залишає Україну – “повертається додому” до Німеччини, де провів 25 років. Соцмережі “вкрали”, публічність зникла. Чутки: зрада, онкологія, втеча. Але в березні – кавер-гімну України на підтримку ЗСУ. Допомагав батальйонам, жертвував.
Мовчання тривало три роки. Фанати сумував, хейтери множилися. Олег лікувався, переосмислював. З Instagram olegg.vynnyk.original повернувся в 2025-му – живий, емоційний.
Повернення: інтерв’ю грудня 2025 і концерти
Грудень 2025: перше інтерв’ю за два роки Юлії Гаюк. Про Таюне, “зраду” Горбенка, хворобу, відсутність в Україні (организатори не кличуть). Концерти: Прага (лют 2025), Варшава (квіт 2025). Нові треки: “Мои люди”. Фанати в захваті, критики – скептичні.
Ви не повірите, але зали заповнені – попри чутки про “порожні”. Олег спростовує: “Все дуже добре, навіть занадто”. Голос живий, шоу – феєричне.
Стан здоров’я: рідкісна хвороба чи інсульти?
Чутки множаться: друг Вадим Лисиця (січ 2026, tsn.ua) стверджує про два інсульти від хейту, перекошене обличчя, відмова в ЗСУ. Олег сам: рідкісна хвороба, не онко, стан покращився в Берліні. Під час турів жертвував сном, організм не витримував.
Консенсус: стрес + хвороба, але співак активний. Фото 2025-го показують зміни, та енергія на відео – доказ сили. Він лікується, творить – і це головне.
Цікаві факти про Олега Винника
- 285 разів Жан Вальжан: Рекорд у “Знедолених” – партнер легендарний Уве Крегер.
- Вовчиці – армія: Фан-клуб налічує тисячі, кліпи “Вовчиця” – понад 100 млн переглядів.
- Гімн для ЗСУ: Кавер 2022-го – один з перших жестів підтримки.
- Нові сингли 2025: “Білий Ангел”, “Тихо над річкою” – свіжі хіти з берлінської студії.
- Без авто і дому: Гастролі не дають осісти, мрія – будинок з івою.
Ці перлини роблять Олега унікальним – не просто зірка, а легенда з людським обличчям.
Тур 2026: розклад і що чекати на сценах
Травень 2026 – сенсація! Олег Винник повертається в Європу з п’ятьма концертами. Білети летять, фанати з України летять до Праги. Перед таблицею: це не просто шоу – це катарсис після мовчання.
| Дата | Місто | Місце | Ціна білетів (прибл.) |
|---|---|---|---|
| 25.05 | Bremen | – | 59–129 € |
| 26.05 | Bonn | Brückenforum | 59–129 € |
| 28.05 | Praha | – | 59–129 € |
| 30.05 | Leipzig | – | 59–129 € |
| 31.05 | München | – | 59–129 € |
Дані з biletkartina.tv та oleggvynnyk.eu. Очікуйте мікс хітів, нові пісні, можливо дует з Таюне. Частину коштів – ЗСУ, як обіцяно.
Олег Винник зараз – у розквіті, з Берліна дивиться на Україну з любов’ю. Нові альбоми на горизонті, голос кличе фанаток. Хто знає, може, скоро й київський стадіон загуде “Нічия”…