Прееклампсія вражає раптово, ніби тиха буря, що накочує після 20 тижнів вагітності. Це стан, коли артеріальний тиск жінки стрибає понад 140/90 мм рт. ст., з’являється білок у сечі або порушується робота органів — нирок, печінки, мозку. За даними ВООЗ, такий розлад торкається 3-8% усіх вагітностей у світі, перетворюючи радісний період на боротьбу за життя матері та дитини. У важких випадках прееклампсія переростає в еклампсію з судомами чи навіть HELLP-синдром, де руйнуються еритроцити, падають тромбоцити й печінка дає збій.
Уявіть: молода мама, яка щойно почула серцебиття малюка, раптом відчуває нестерпний головний біль, що пульсує скронями, а ноги набрякають так, ніби їх обклало важкими піском. Це не просто втома — сигнал тривоги. Рання діагностика рятує, бо прееклампсія не жде, а прогресує блискавично, загрожуючи передчасними пологами чи гіршим. В Україні, за даними МОЗ, подібні ускладнення залишаються однією з ключових причин материнської смертності, особливо на тлі стресу та обмеженого доступу до допомоги.
Така підступність робить прееклампсію викликом для лікарів і жінок. Вона не залежить від способу життя чи харчування, але фактори ризику — перша вагітність, вік за 35 чи ожиріння — сигналять: будьте пильними. Далі розберемо, як розпізнати, лікувати й уникнути цього “тихого ворога” вагітності.
Що ховається за прееклампсією: патогенез і класифікація
Прееклампсія народжується в плаценті, де судини не формуються правильно. Замість широких артерій, що годують киснем малюка, утворюються вузькі канали — ішемія запускає каскад. Плацента виділяє антиангіогенні фактори, як sFlt-1 і ендоглін, які пошкоджують ендотелій судин усього тіла матері. Кров загущується, тиск росте, органи страждають. Це ніби ланцюгова реакція: один збій тягне за собою хаос.
Лікарі класифікують прееклампсію на ранню (до 34 тижнів) і пізню (після). Рання — агресивніша, часто з затримкою росту плода, пізня — м’якша, але непередбачувана. Ще розрізняють помірну (тиск 140-159/90-109, легкі симптоми) та тяжку (понад 160/110, з органними ураженнями). За рекомендаціями ISSHP 2021, підтвердженими в 2025, діагноз ставлять не лише за протеїнурією, а й за будь-яким органним дисфункціонуванням — це розширює можливості раннього виявлення.
Фактори ризику: хто в зоні небезпеки
Не кожна вагітність стає полем битви, але певні риси підвищують шанси. Перша вагітність — класика, бо організм ще не “знайомий” з плацентою. Вік понад 40 років множить ризик удвічі, ожиріння — утричі. Хронічна гіпертензія чи діабет — як запалений ґніт, готові спалахнути.
Ось ключові фактори, згруповані для ясності:
- Високий ризик: попередня прееклампсія, множинна вагітність, хронічна гіпертензія, ниркова хвороба, аутоімунні захворювання (наприклад, вовчак), діабет з ураженнями судин.
- Помірний ризик: перша вагітність після 35, ожиріння (ІМТ >30), сімейна історія прееклампсії, агресивна гіпертрофія ендометрію в анамнезі.
- Інші: куріння знижує ризик (парадоксально, через звуження судин), але шкодить плоду; низький соціально-економічний статус через стрес і харчування.
Цей список, базований на настановах ACOG та МОЗ України, допомагає лікарям скринінгувати. Якщо ви в групі ризику, обговоріть з гінекологом аспірин з 12 тижнів — це знижує ймовірність на 60% у високоризикових.
Симптоми прееклампсії: від легких сигналів до кризи
Спочатку все тихо: тиск повільно піднімається, набряки на ногах списують на “нормальну вагітність”. Але раптом приходить головний біль, що не вщухає від знеболювальних, — це мозок кричить про гіпоксію. Зір пливе, з’являються спалахи чи “мушки”, живіт ниє праворуч унизу від печінки. Нудота повертається, як у першому триместрі, але з блювотою.
У тяжкій формі: тиск зашкалює, дихання важке від набряку легень, кровотеча з носа чи ясен. Плід страждає: доплер показує проблеми з кровотоком. Жінки описують це як “тіло зраджує, а ти безсила”. Рання пильність — ключ: щотижневий тиск, аналізи сечі.
Таблиця симптомів: помірна vs тяжка прееклампсія
Для наочності порівняємо форми — це спростить розуміння для лікарів і мам.
| Параметр | Помірна прееклампсія | Тяжка прееклампсія |
|---|---|---|
| Артеріальний тиск | 140-159/90-109 мм рт. ст. | >160/110 мм рт. ст. |
| Протеїнурія | >0,3 г/добу | Значна, з нирковою недостатністю |
| Набряки | Кисті, обличчя | Генералізовані, легені |
| Головний біль/зір | Легкий | Сильний, зорові розлади |
| Печінка/тромбоцити | Норма | Підвищені ферменти, <100 тис./мкл |
Джерела даних: настанови МОЗ України та ISSHP. Пам’ятайте: навіть без білка в сечі діагноз ставлять за органними змінами — це правило 2025 року.
Діагностика: тести, що рятують життя
Не чекайте симптомів — скринінг з 11-13 тижнів: УЗД, PAPP-A, PlGF. Співвідношення sFlt-1/PlGF >38 сигналізує ризик. Щомісяця міряйте тиск удома, здавайте сечу на білок. У клініці: аналізи крові (тромбоцити, АЛТ, креатинін), УЗД нирок, доплер плода.
Нові біомаркери 2025: мікроРНК у крові прогнозують ранню форму з точністю 90%. В Україні це впроваджують у перинатальних центрах. Раннє виявлення знижує ускладнення на 50%.
Лікування прееклампсії: крок за кроком
Госпіталізація — негайна. Стабілізуйте тиск: ніфедипін, лабеталол чи гідралазин. Магнію сульфат краплинно запобігає судомам — стандарт з 1990-х, підтверджений досі. Якщо плід >34 тижнів — провокують пологи. Раніше — кортикостероїди для дозрівання легень, моніторинг.
- Оцінити тяжкість: аналізи, УЗД.
- Знизити тиск: перорально чи в/в.
- Профілактика еклампсії: магнезія 4-6 г завантажувально.
- Рішення про пологи: кесарів чи природні.
- Постнатальний моніторинг: ризик триває 48 год після.
Успіх — 95% при своєчасності. Післяпологова прееклампсія вражає 5-10%, тож тиск міряйте 2 тижні.
Ускладнення: від еклампсії до довгострокових ризиків
Еклампсія — судоми, кома, 1-2% смертність. HELLP: гемоліз, ферменти печінки, тромбоцитопенія — потребує термінових пологів. Для плода: гіпоксія, ЗВР, недоношеність. Мати ризикує інсультом, відшаруванням плаценти.
Довго: прееклампсія підвищує шанс серцевих хвороб у 2-4 рази через 10-20 років. Жінки з нею частіше хворіють на гіпертензію, діабет. Але позитив: це сигнал організму — здорове харчування й спорт захищають.
Поради для профілактики прееклампсії
Не чекайте дива — дійте вже зараз. Почніть з консультації: якщо високий ризик, аспірин 150 мг щодня з 12 тижнів. Кальцій 1-2 г/добу, якщо дефіцит — у регіонах з бідною водою це норма.
- Контролюйте вагу: ІМТ <25, 10-12 кг набору.
- Тиск удома: апарат валідований, фіксуйте щодня.
- Харчування: більше риби, горіхів, овочів — омега-3 і антиоксиданти борються з запаленням.
- Рух: 30 хв ходьби щодня, йога для вагітних.
- Уникайте стресу: сон 8 год, медитація — стрес провокує судинний спазм.
Ці кроки знижують ризик на 20-50%, за дослідженнями 2025. Будьте проактивними — ваша дитина подякує першим криком.
Прееклампсія в Україні: реалії 2026
Війна посилила проблему: стрес, недоїдання, евакуації — ризик зріс. У 2024 материнська смертність підскочила на 37%, частково через гіпертензію. Перинатальні центри впроваджують скринінг PlGF, але в селах бракує. Статистика: 4-6% вагітностей, 10-15% недоношених від прееклампсії.
Історія з практики: 28-річна киянка на 28 тижні відчула біль у животі. Тиск 170/110, тромбоцити впали — HELLP. Магнезія, стероїди, кесарів на 30 тижні. Малюк 1,2 кг вижив у реанімації. “Думала, кінець, — згадує мама, — але лікарі врятували нас обох”. Такі кейси надихають: знання + швидкість = перемога.
Майбутнє боротьби з прееклампсією
2026 приносить надію: генетичні тести на мікроРНК, персоналізована терапія. Вакцини проти sFlt-1 у випробуваннях. Для мам: після прееклампсії плануйте наступну вагітність за рік, з кардіологом. Життя продовжується яскравіше, бо ви стали сильнішими. Слухайте тіло, довіряйте лікарям — і радість материнства переможе будь-яку бурю.