Уявіть бурхливий вир подій: розпад Радянського Союзу, перші кроки суверенної держави, революції на вулицях, війна на сході та героїчна оборона. Ось вони, президенти України по порядку — від Леоніда Кравчука, який у 1991 році взяв штурвал нової країни, до Володимира Зеленського, що веде націю крізь пекло повномасштабної агресії. Перший — Леонід Кравчук (1991–1994), другий — Леонід Кучма (1994–2005), третій — Віктор Ющенко (2005–2010), четвертий — Віктор Янукович (2010–2014), тимчасово виконував обов’язки Олександр Турчинов (2014), п’ятий — Петро Порошенко (2014–2019), шостий — Володимир Зеленський (2019–дотепер). Кожен залишив слід, сповнений тріумфів і трагедій, формуючи долю нації.
Цей ланцюг лідерів — не просто імена з датами, а історії боротьби за ідентичність, економіку й безпеку. Кравчук розірвав пута Москви, Кучма стабілізував хаос гіперінфляції, Ющенко розквітнув помаранчевим оптимізмом революції. Янукович запалив вогонь Євромайдану, Турчинов кинув виклик агресору в Криму, Порошенко укріпив армію безвізом і томосом, а Зеленський перетворився з коміка на символ опору. Розберемо їх по черзі, занурюючись у деталі епох.
Леонід Кравчук: батько незалежності в часи хаосу
Леонід Макарович Кравчук ступив на посаду 5 грудня 1991 року, одразу після референдуму, де 90,32% українців сказали “так” незалежності. Народжений 1934-го на Рівненщині, екс-голова Верховної Ради УРСР перетворився на символ розриву з СРСР. Його фраза “Маємо те, що маємо” стала крилатою, відображаючи реалії: гіперінфляція 10 000%, дефолт, але й тріумф — 8 грудня 1991-го в Біловезькій пущі він підписав угоду про розпад Союзу разом з Єльциним і Шушкевичем. Україна стала суб’єктом геополітики.
Кравчук створив Збройні сили 6 грудня 1991-го, МЗС, приватизацію малого бізнесу. Та економіка падала: ВВП скоротився на 60%, шахтарі страйкували. Зовнішня політика — визнання 100+ країн, але відмова від ядерного арсеналу в Будапештському меморандумі 1994-го (підписав наступник). Перемогу на виборах 1991-го (61,59% в першому турі) затьмарила поразка 1994-го Кучмі. Кравчук помер 2022-го, залишивши спадщину державності, попри критику за “шокову терапію”. Його підпис під Біловезькою угодою — як удар молота по радянських кайданах.
Ці роки — народження фенікса з попелу імперії, де брак досвіду компенсувався патріотизмом. Перехід до Кучми став логічним: люди хотіли стабільності.
Леонід Кучма: стабілізатор гривнею та Конституцією
19 липня 1994-го Леонід Данилович Кучма, екс-директор “Південмашу”, переміг Кравчука з 52,14% у другому турі. Народжений 1938-го в Чернігівщині, інженер-ракетник приніс прагматизм. Два терміни — до 23 січня 2005-го — ознаменувалися монетарною реформою: 2 вересня 1996-го з’явилася гривня, замінивши купоно-карбованці, інфляція впала з 400% до 10%. Аграрна реформа розпаяла колгоспні землі, приватизація оживила промисловість.
28 червня 1996-го — прийняття Конституції, де президент став гарантом суверенітету. Зовнішньо: вступ до Ради Європи, СНД, але баланс з Росією — газові угоди 2000-го. Скандали гримнули 2000-го: “Кучмагейт” з плівками Мельниченка про корупцію, вбивство Гонгадзе, що розкололо еліту. Перевибори 1999-го — 56,25%. Економіка зросла на 5-7% щороку з 2000-го, та “касетний скандал” отруїв репутацію. Кучма пішов під тиском Помаранчевої хвилі.
Його ера — як міст через прірву: від бідності до зростання, з тінню авторитарності. За даними uk.wikipedia.org, Кучма стабілізував державу, але сіяв насіння революцій. Наступник Ющенко успадкував динамічну, але поляризовану країну.
Віктор Ющенко: помаранчевий спалах і розчарування
23 січня 2005-го, після Помаранчевої революції, Віктор Андрійович Ющенко склав присягу. Отруєний діоксином перед виборами 2004-го (51,99% у повторному турі), 1954-го народжений на Сумщині банкір став іконою демократії. Революція на Майдані — мільйони в помаранчевих стрічках проти фальсифікацій Януковича — змінила хід історії.
Досягнення: курс на НАТО/ЄС, скасування цензури, “любі друзі” — прозорий уряд. Газова криза 2006-го з Росією, 2009-го — НАК “Нафтогаз”. Економіка росла 7%, але коаліція з Тимошенко розкололася: відставка уряду, корупція. Голодомор визнано геноцидом 2006-го, Помаранчева спадщина — свобода слова. Та інфляція 25%, газ по 500 дол./тис. куб. м.
Ющенко — романтик змін, чиї крила підрізали реалії. Виборча поразка 2010-го Януковичу стала болісним уроком єдності. Його бачення Європи надихає досі.
Віктор Янукович: від “донецького” до втечі
25 лютого 2010-го Віктор Федорович Янукович, 1950-го з Донеччини, екс-шахтар, переміг з 48,95% у другому турі. “Партія регіонів” обіцяла стабільність. “Сім’я” — олігархи як Ахметов — узурпувала владу, Межигір’я стало символом розкоші (100 га, зоопарк). Ув’язнення Тимошенко 2011-го, “хроніки гумориста” — диктаторський шлейф.
30 листопада 2013-го — розгін студентів на Майдані, Євромайдан вибухнув. Відмова від асоціації з ЄС 21 листопада підірвала довіру. “Донбас не гонить порожняк” — його перли. 18-20 лютого 2014-го — Небесна Сотня, 100+ загиблих. 22 лютого Рада усунула його, Янукович втік до Росії. Обвинувачений у державній зраді.
Його правління — темний тунель корупції, що вилився в Революцію Гідності. Турчинов узяв естафету в кризі.
Олександр Турчинов: “криваве пасторське” в перехідний час
23 лютого 2014-го спікер Олександр Валентинович Турчинов, 1964-го з Дніпра, став в.о. президента (до 7 червня). “Батьківщина”. Анексія Криму — “зелена чутка”, пасивність армії. 14 квітня — АТО на Донбасі: Слов’янськ, Іловайськ. Підписав закони про лінчмоб, РНБО санкції проти РФ.
104 дні — стабілізація влади, призначення Яценюка прем’єром. Критика за “нерішучість” у Криму, але початок реформ. Передав владу Порошенку після позачергових виборів.
Турчинов — місток від хаосу до відродження, де перші постріли на сході визначили майбутнє.
Петро Порошенко: армія, безвіз і Мінськ
7 червня 2014-го Петро Олексійович Порошенко, 1965-го з Одеси, шоколадний магнат, виграв 54,7% у першому турі. Самовисуванець. АТО перейшла в ООС 2018-го, Іловайськ (366 загиблих), Дебальцеве. Мінські угоди 2014-15 — припинення вогню, але “заморожений” конфлікт.
Безвіз 2017-го, Томос ПЦУ 2019-го, децентралізація, ЗСУ з 6 тис. до 250 тис. Скандали: “панамські документи”, корупція в Міноборони. Економіка +3%, та війна виснажила. Поразка Зеленському 2019-го.
Порошенко укріпив фундамент: армія, мова, віра. Його спадщина — опір агресору.
Володимир Зеленський: від “Слуги” до воєнного лідера
20 травня 2019-го Володимир Олександрович Зеленський, 1978-го з Кривого Рогу, комік, здобув 73,22% у другому турі. “Слуга народу”. Антикор: НАБУ, САП, земельна реформа 2021-го, “Велике будівництво”. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022-го — “Я тут”, звернення до світу, Зернова угода 2022-го.
До 2026-го воєнний стан продовжено, вибори відкладено. Допомога 100+ млрд дол., F-16, ATACMS. Реформи: дубінка для олігархів, цифрова держава. Рейтинг коливається, та єдність нації — його козир. Згідно з president.gov.ua, Зеленський — головнокомандувач у найдовшій обороні.
Його ера — епопея виживання, де гумор поступився стійкості. Майбутнє відкрите.
Порівняльна таблиця президентів України
Щоб краще орієнтуватися, ось структурований огляд — ключові параметри по порядку.
| № | Президент | Термін | Партія/Статус | % голосів | Ключові події |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Леонід Кравчук | 1991–1994 | Самовисуванець | 61,59% | Референдум, Біловезька угода |
| 2 | Леонід Кучма | 1994–2005 | Самовисуванець | 52,14%; 56,25% | Гривня, Конституція |
| 3 | Віктор Ющенко | 2005–2010 | Самовисуванець | 51,99% | Помаранчева революція |
| 4 | Віктор Янукович | 2010–2014 | Партія регіонів | 48,95% | Євромайдан |
| в.о. | Олександр Турчинов | 2014 | Батьківщина | — | Початок АТО |
| 5 | Петро Порошенко | 2014–2019 | Самовисуванець | 54,7% | Мінськ, безвіз |
| 6 | Володимир Зеленський | 2019–дотепер | Слуга народу | 73,22% | Повномасштабна війна |
Таблиця ілюструє еволюцію: від хаосу до консолідації. Дані базуються на офіційних результатах ЦВК, підкреслюючи різницю в підтримці — рекорд Зеленського проти мінімальної Януковича.
Цікаві факти про президентів України
- Кравчук — єдиний президент, обраний в одному турі без конкурентів рівня суперників.
- Кучма видав 15 тис. указів — рекорд бюрократії.
- Ющенко пережив отруєння, що змінило його обличчя назавжди.
- Янукович мав “золотий батон” — символ корупції.
- Турчинов — пастор євангелістів, “священний” в.о.
- Порошенко передав “Рошен” у сліпий траст — перший “без бізнесу”.
- Зеленський — наймолодший президент, серіал “Слуга народу” пророчо описав його каденцію.
Ці перлини додають кольору сухим датам, показуючи людську сторону влади. Кожен президент — ланка ланцюга, що веде Україну вперед, попри шторми. Сьогодення з Зеленським нагадує: боротьба триває, надихаючи на нові звершення.