Революція Гідності: ключові дати подій

Двадцять перше листопада 2013 року увійшло в історію України як дата народження Революції Гідності – повстання, що розгорнулося від Майдану Незалежності в Києві до площ усієї країни. Цей день став іскрою, запаленою постом журналіста Мустафи Найєма в Facebook: “Приїжджайте на Майдан. Чим більше нас буде – тим важче нам буде розігнати”. Тисячі людей вийшли протестувати проти відмови уряду підписати Угоду про асоціацію з ЄС, але події швидко переросли в боротьбу за свободу, гідність і європейське майбутнє. За три місяці протести коштували життя 107 героям Небесної Сотні, повалили корумпований режим і змінили траєкторію України назавжди.

Холодний вітер Києва того вечора не охолодив гніву нації. Студенти, журналісти, підприємці – звичайні українці – зібралися спонтанно, без партійних прапорів, просто з бажанням жити в країні, де влада служить людям, а не навпаки. Розгін “Беркутом” 30 листопада лише розпалив вогонь, перетворивши мирний Євромайдан на справжню революцію. А кульмінація – криваві розстріли 18–20 лютого 2014-го – стала платою за перемогу.

Ця революція не просто змінила дати в календарі. Вона оживила національну свідомість, показавши світу силу українського духу. Навіть у 2026 році, посеред повномасштабної війни з Росією, дух Майдану пульсує в кожному кроці ЗСУ на фронті, в кожній реформі, що наближає нас до ЄС.

Передумови: тліючий порох перед вибухом

Уявіть Україну 2013-го як напружену пружину, готову розігнутися від найменшого поштовху. Режим Віктора Януковича накопичив стільки гріхів, що вибух став неминучим. Надмірна концентрація влади в руках президента та його “сім’ї”, корупція, що пожирала економіку, русифікація освіти й культури, Харківські угоди 2010-го, які подовжили базування Чорноморського флоту РФ до 2042-го – все це душило країну. Малий бізнес нищили податками, Золотовалютні резерви НБУ скоротилися на 20 мільярдів доларів, боргове навантаження зросло на 40 мільярдів.

Кульмінацією стала відмова від Угоди про асоціацію з ЄС 21 листопада. Уряд Миколи Азарова послався на тиск Росії, але правда ховалася глибше: страх Януковича втратити вплив Москви. Торгівля з РФ складала 25% українського експорту, але угода обіцяла нові ринки, реформи й свободу. Українці відчули зраду – і вийшли на вулиці.

Ці передумови не були випадковими. Опозиція роками попереджала про небезпеку, а суспільство кипіло від свавілля “Беркута” та тітушок. Революція Гідності стала не просто протестом проти Януковича, а бунтом проти пострадянського авторитаризму.

Іскра: 21 листопада 2013 – день, що змінив усе

Вечір 21 листопада розірвав тишу. Після оголошення Азарова про паузу в євроінтеграції Найєм кинув заклик у мережу. За годину Майдан заповнили 2 тисячі людей з прапорами ЄС. Поліція спершу мовчала, але протестники зайняли площу, розклали намети. Це був спокійний початок – співи, гасла “Україна – це Європа!”.

Наступні дні вогонь поширився. 24 листопада “Хода за європейську Україну” зібрала 60–150 тисяч у Києві, акції прокотилися Львовом, Харковом, Одесою. Студентські страйки 26 листопада об’єднали університети. Атмосфера нагадувала хвилю солідарності: люди ділилися кавою, співали гімн, будували барикади з сердець.

Та ідилія тривала недовго. Ранок 30 листопада “Беркут” жорстоко розігнав студентів – 94 постраждалих, серед них жінки й підлітки. Відео побиття облетіли світ, перетворивши мирний Євромайдан на Революцію Гідності.

Ескалація: грудень 2013 – січень 2014

Перше грудня зібрало півмільйона на Народному віче. Захопили Будинок профспілок, КМДА. Сутички на Банковій травмували 112 активістів і 45 журналістів. 8 грудня “Марш мільйонів” заблокував Адміністрацію Президента, повалили пам’ятник Леніну – символ перемоги.

11 грудня відбувся перший штурм Майдану, але самоорганізована сотня встояла. Журналістку Тетяну Чорновіл побили 25 грудня. 16 січня Верховна Рада протиснула “диктаторські закони”, що обмежили протести. Суспільство вибухнуло: бої на Грушевського 19 січня, перші жертви 22-го – Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Юрій Вербицький.

Регіони приєдналися: захоплення ОДА у Львові, Івано-Франківську. 28 січня Азаров пішов у відставку, але вогонь палав сильніше.

Криваві дні: 18–20 лютого 2014 та Небесна Сотня

Вулиці Києва перетворилися на поле бою. 18 лютого “мирний наступ” на Раді переріс у криваві сутички – перші загиблі. 19-го палав Будинок профспілок, загинули Людмила Шеремет, Дмитро Пагор. 20 лютого стало найкривавішим: 48 героїв полягли від куль “Беркута” на Інститутській.

Небесна Сотня – 107 імен, від студентів до ветеранів. Сергій Котак обіймав барикаду до останнього подиху. Ірина Ятчак, перша загибла дівчина, несла прапор. Їхні історії – не абстракція, а живі долі: батьки, що ховали дітей, дружини, що чекали додому.

Ці дні коштували 1372 поранених. Світ жахнувся: санкції проти Януковича, протести солідарності в 20+ країнах.

Перемога: повалення режиму

21 лютого угода з Януковичем, але силовики відступили. Президент утік до Росії 22-го. Верховна Рада відсторонила його, призначила вибори. Межигір’я відкрили для народу – розкіш шокувала світ.

Революція перемогла, але ціною крові. Почалася нова ера: децентралізація, антикорупційні органи, шлях до НАТО й ЄС.

Спадщина у 2026: революція, що триває

У 2026-му Революція Гідності резонує з війною. Анексія Криму 27 лютого 2014-го, АТО на Донбасі – прямі наслідки. Але Майдан дав інструменти: ЗСУ стали армією нації, волонтерство – нормою. Музей Майдану святкує 10-річчя, колекція – понад 2000 артефактів, 500 інтерв’ю. Будівництво Меморіального комплексу призупинено через війну, але дух живий.

Розслідування розстрілів триває: ДБР звинувачує екс-високопосадовців. Революція вплинула на культуру – фільми “Зима у вогні”, ікони Небесної Сотні, музика, що надихає бійців. Вона зробила українців нацією бійців за гідність.

Економіка: торгівля з РФ впала на 25%, фокус на Європу. Політика: деолігархізація, хоч і повільна.

День Гідності та Свободи: 21 листопада як свято сили

З 2014-го 21 листопада – державне свято, що об’єднує Помаранчеву революцію та Гідність. Флешмоби #Бути_Гідним, ходи, концерти. У 2025-му УІНП наголосив: гідність – щодня. Війна додала сенсу – це битва, що триває.

Щоб краще орієнтуватися в подіях, ось хронологія ключових дат у таблиці.

Таблиця спрощує хронологію, але кожна дата – окрема драма. Дані з uk.wikipedia.org та digitalmaidan.org.

Революція Гідності не закінчилася 22 лютого. Вона еволюціонує в боротьбі з агресором, реформах, єдності. Кожен українець несе її іскру – бо гідність не дається раз і назавжди.