Національне антикорупційне бюро України, або просто НАБУ, з’явилося як потужний ударний кулак проти корупційних схем, що роками душать країну. Цей орган, народжений у полум’ї Революції Гідності, став символом надії на чисту владу, де топ-чиновники не ховаються за імунітетами та зв’язками. Розташоване в скромній будівлі на вулиці Сурикова в Києві, НАБУ розгортає справжні детективні операції, ніби з голлівудського трилера, але з реальними мільярдами на кону.
Його девіз — “Знешкодити та запобігти” — не просто слова. Детективи бюро, озброєні сучасними технологіями та міжнародним досвідом, копирсаються в лабіринтах фінансових потоків, викриваючи тих, хто розтриндив державні гроші на розкішні вілли чи офшори. А скільки разів вони ледь уникали пасток від інших силовиків? Це історія про мужність, де кожен арешт — маленька перемога над системою.
Історія створення НАБУ: від вимог МВФ до перших детективів
Все почалося восени 2014-го, коли Верховна Рада ухвалила Закон “Про Національне антикорупційне бюро України” 14 жовтня. Цей документ, спочатку з довгою назвою про “систему спеціально уповноважених суб’єктів”, набрав чинності лише 25 січня 2015-го. Президент Петро Порошенко утворив бюро 16 квітня того ж року, призначивши першим директором Артема Ситника. Чому саме тоді? Корупція паралізувала Україну, а Міжнародний валютний фонд наполягав на реформах для кредитів.
Створення НАБУ стало частиною коаліційної угоди та ключовою умовою для безвізу з ЄС. Перші детективи проходили відбір на конкурсній основі, навчаючись у британських колег — уявіть, як сирі українські оперативники освоювали ФБР-стиль розслідувань. До кінця 2015-го запрацювали територіальні управління в Одесі та Львові, а в 2016-му — Харківське. Зараз НАБУ — автономний орган з особливим статусом, поза загальною системою правоохоронців, з власним бюджетом і штатом до 1000 осіб.
Еволюція не була гладкою: Конституційний Суд у 2020-му визнав неконституційними деякі повноваження президента щодо призначення директора, але практика залишилася. А в 2023-му Ситника замінив Семен Кривонос, екс-голова Держархбудінспекції з досвідом у митних схемах.
Структура НАБУ: як влаштований антикорупційний механізм
НАБУ — це не моноліт, а чітко налаштований двигун з центральним апаратом і трьома регіональними підрозділами. У центрі Києва — керівництво, головні підрозділи детективів (перший, другий, третій, четвертий), спеціальні групи для цифрової криміналістики та фінансових розслідувань. Є управління аналітики, IT, комунікацій, внутрішнього контролю й навіть спецоперацій — ніби спецназ проти паперових корупціонерів.
Територіальні управління в Львові, Одесі та Харкові дозволяють оперативно реагувати на локальні схеми. Директор Семен Кривонос керує всім, маючи чотирьох заступників: Дениса Гюльмагомедова (перший заступник з жовтня 2024-го), Поліну Лисенко, Тетяну Варварську та Романа Осипчука з цифрових трансформацій (з вересня 2025-го). Детективи носять звання від лейтенанта до полковника НАБУ і складають присягу.
Ця структура забезпечує незалежність: бюро звітує перед Кабміном, але має Раду громадського контролю та щорічний зовнішній аудит. Гранична чисельність — 1000 осіб, але реально близько 700, фокус на якості, а не кількості.
Повноваження НАБУ та підслідність: кого ловлять детективи
НАБУ — це оперативники, слідчі й аналітики в одному флаконі. Вони проводять негласні заходи (з 2019-го — автономне прослуховування), досудове розслідування, перевіряють доброчесність чиновників, арештовують майно для конфіскації. Співпрацюють з НАЗК, САП, міжнародними партнерами, захищають інформаторів анонімно.
Підслідність — топ-рівень: президент, депутати, міністри, судді, прокурори, керівники держпідприємств. Або злочини з шкодою понад 500 мінімальних зарплат (статті 191, 209, 368, 368-5 ККУ про хабарі, зловживання, незаконне збагачення). Не чіпають дріб’язок — тільки те, що загрожує нацбезпеці.
Наприклад, детективи можуть зупиняти авто на трасі чи проникати під прикриттям, але все під контролем САП. Це дует: НАБУ розкопує, САП судить.
Досягнення НАБУ: цифри, що вражають
З 2015-го НАБУ відкрило тисячі справ, повернувши мільярди. У 2024-му — 113 обвинувальних актів щодо 232 осіб, 90 вироків (лише 2 виправдувальні). 2025-й ще потужніший: 737 проваджень, 215 підозр, 124 акти на 280 обвинувачених (збитки 21,5 млрд грн), 93 вироки на 130 осіб. Економічний ефект — мільярди зекономлених гривень, як 3,3 млрд на дронах для ЗСУ у 2024-му.
Ось порівняльна таблиця ключової статистики:
| Рік | Проваджень | Підозр | Обвинувальних актів / осіб | Вироків / осіб |
|---|---|---|---|---|
| 2024 | 671 | – | 113 / 232 | 90 / – |
| 2025 | 737 | 215 | 124 / 280 | 93 / 130 |
Джерела даних: nabu.gov.ua, uk.wikipedia.org. Ці цифри показують зростання: від “помірної ефективності” за аудитом 2025-го до реальних ударів по кишенях корупціонерів. Ви не повірите, але в одному півріччі 2025-го — 370 справ і 62 вироки!
Гучні справи НАБУ: від рюкзаків до енергетичних схем
НАБУ не церемониться з зірками. Справа екс-голови ДФС Романа Насірова (2017) — хабар 2 млрд грн на газ. “Рюкзаки Авакова” — син міністра продав ЗСУ браковане за подвійною ціною. Олег Гладковський (2019) — корупція в “Укроборонпромі”. Голова Верховного Суду Всеволод Князєв — хабар 500 тис. дол. У 2024-му — схема Пашинського з нафтопродуктами, 2025-го — “Мідас” про розкрадання в енергетиці під час війни (10 млрд грн).
- Справи “Укргазвидобування”: мільярди втрат від фіктивних угод.
- Корупція в Мінрегіоні: колишній віцепрем’єр-міністр завершив слідство наприкінці 2025-го.
- Оборонні закупівлі: зекономили мільярди на дронах і боєприпасах.
Кожна справа — як шахова партія: детективи збирають докази роками, долаючи саботаж. Ефект? Конфіскації, репутаційні втрати для еліт — це міняє правила гри.
Виклики НАБУ: скандали, тиск і реформи
Бюро не раз опинялося під прицілом. У липні 2025-го Закон 12414 дозволив Генпрокурору забирати справи в НАБУ, викликавши протести від Києва до Львова. Єврокомісія занепокоїлася, і парламент скасував його 31 липня. СБУ обшукувала детективів, ДБР заводило справи проти Кривоноса. Аудит 2025-го назвав роботу “помірно ефективною” — бракує ресурсів, але прогрес є.
Політичний тиск — норма: від звинувачень у “держзраді” до спроб підпорядкувати. Та НАБУ тримається, бо за спиною — суспільство й міжнародні партнери. Саме незалежність робить його унікальним у пострадянському просторі.
Цікаві факти про НАБУ
- Детективи НАБУ — єдині в Україні з правом автономного прослуховування з 2019-го, без посередників від СБУ.
- Перші співробітники тренувалися у ФБР і Скотланд-Ярду, освоювавши цифрову криміналістику.
- У 2025-му НАБУ зекономило ЗСУ 3,3 млрд грн на 18 тис. дронів — реальний внесок у перемогу.
- Бюджет 2021-го — понад 1 млрд грн, але фокус на ефективності: 90% вироків у 2024-му.
- Семен Кривонос — єдиний директор з митним бекграундом, розкрив схеми на мільярди.
Ці перлини показують, як НАБУ еволюціонує, адаптуючись до війни та цифрової ери. Воно не ідеальне, але без нього корупція пожирала б країну швидше. А ви знали, що інформатори отримують захист і винагороду? Якщо бачите схему — пишіть на гарячу лінію, бо кожен сигнал може стати вибухівкою.
НАБУ продовжує копати глибше, викриваючи нові шари. У 2026-му чекаємо ще гучніших арештів — гра триває.