Валеріан та місто тисячі планет: космічна епопея Люка Бессона

Космос розкривається перед нами як безмежний океан, де планети кружляють у танці зірок, а людство стає частиною грандіозної галактичної сім’ї. У фільмі “Валеріан та місто тисячі планет” режисер Люк Бессон переносить глядача в 28 століття, де спеціальні агенти борються за долю всесвіту. Ця стрічка, натхненна класичними французькими коміксами, поєднує вибухову дію з візуальними дивами, що залишають слід у пам’яті надовго.

Фільм вийшов на екрани у 2017 році і одразу привернув увагу своєю амбітністю. Бессон, відомий роботами на кшталт “П’ятого елемента”, вклав у цей проект понад 20 років мрій і підготовки. Сюжет обертається навколо Валеріана і Лорелін, пари агентів, які захищають Альфу – гігантське місто, де співіснують тисячі рас з різних планет.

Але за яскравими спецефектами ховається глибша історія про толерантність, екологічні катастрофи та пошуки справедливості. Кожен кадр пульсує життям, ніби запрошуючи зануритися в цей футуристичний світ, де технології переплітаються з давніми таємницями.

Історія створення: від коміксів до екрану

Корені “Валеріана та міста тисячі планет” сягають 1967 року, коли французькі автори П’єр Крістон і Жан-Клод Мезьєр почали видавати комікси “Валеріан та Лорелін”. Ці графічні новели, що виходили до 2010 року, розповідали про пригоди космічних агентів у далекому майбутньому. Бессон, фанат серії з дитинства, мріяв екранізувати її ще з 1990-х, але технології того часу не дозволяли втілити всю грандіозність.

Нарешті, у 2017 році фільм побачив світ завдяки студії EuropaCorp. Бюджет склав близько 177 мільйонів євро, роблячи його одним з найдорожчих європейських проектів. Зйомки проходили в Парижі, з використанням передових CGI-технологій від компаній на кшталт Industrial Light & Magic. Бессон сам написав сценарій, адаптуючи комікси, але додаючи сучасні акценти, як теми екології та міжкультурного діалогу.

Цікаво, як Бессон інтегрував елементи з оригінальних коміксів – від дизайну кораблів до характерів інопланетян. Це не просто адаптація, а справжня еволюція історії, де старі ідеї набувають нового блиску в еру цифрових ефектів.

Сюжет: таємниці Альфи та космічні пригоди

Дія розгортається в 2740 році на Альфі – мегаполісі, що виріс з Міжнародної космічної станції. Тут мешкають представники тисяч планет, створюючи строкату мозаїку культур. Головні герої, Валеріан (Дейн ДеХаан) і Лорелін (Кара Делевінь), – елітні агенти, які отримують завдання розслідувати загадкову загрозу в серці Альфи.

Сюжет набирає обертів, коли вони стикаються з расою перлиноподібних істот з планети Мюл, знищеної людською помилкою. Ця лінія додає драми: Валеріан і Лорелін мусять протистояти не тільки зовнішнім ворогам, але й внутрішнім конфліктам влади. Кульмінація – це вибухова битва, де ставки – доля всього міста.

Бессон майстерно переплітає екшн з філософськими нотками. Наприклад, сцена з віртуальним ринком, де герої переміщуються між вимірами, ніби нагадує про наші сучасні цифрові ілюзії. Кожен поворот сюжету тримає в напрузі, змушуючи гадати, чи вдасться врятувати цей космічний Вавилон.

Аналіз ключових сюжетних поворотів

Один з найяскравіших моментів – відкриття таємниці “зони смерті” в Альфі, де ховається загроза. Це не просто спецефекти, а метафора людських помилок, що повертаються бумерангом. Герої розкривають змову, пов’язану з військовими експериментами, що знищили цілу цивілізацію.

Інший поворот – романтична лінія між Валеріаном і Лорелін. Вона додає гумору: Валеріан, самовпевнений ловелас, постійно намагається завоювати серце партнерки, але стикається з її незалежністю. Ці сцени розбавляють напругу, роблячи історію ближчою до глядача.

Фінал підкреслює теми прощення і єдності. Бессон показує, як минулі гріхи можуть бути виправлені, якщо є воля до змін. Це робить сюжет не просто розвагою, а роздумами про наше місце у всесвіті.

Персонажі: від героїв до інопланетних ras

Валеріан, зіграний Дейном ДеХааном, – типовий космічний авантюрист: харизматичний, але часом безрозсудний. Його образ нагадує Індіану Джонса в космосі, з швидкими рішеннями і дотепними репліками. Актор вніс у роль нотку вразливості, роблячи героя не ідеальним супергероєм, а людиною з вадами.

Лорелін, втілена Карою Делевінь, – сильна, розумна жінка, яка не терпить патріархату. Її персонаж еволюціонує від скептика до рятівниці, додаючи глибини. Делевінь, колишня модель, здивувала акторською грою, особливо в сценах емоційного напруження.

Другорядні персонажі, як командир Арун Філліт (Клайв Оуен) чи інопланетянин Бабл (Ріанна), додають колориту. Ріанна в ролі мінливої істоти краде сцени своєю харизмою, перетворюючись з танцівниці на воїна. Інопланетні раси, від перлинних істот до роботів, намальовані з фантазією, ніби оживають сторінки коміксів.

Акторський склад і його вплив

Кастинг став одним з сильних боків фільму. Етан Хоук у камео як сутенер додає гумору, а Гербі Хенкок як міністр оборони – нотку джазової елегантності. Бессон зібрав міжнародний ансамбль, що підкреслює тему єдності. Критики відзначали, що молоді актори ДеХаан і Делевінь не завжди тягнули драму, але їхня хімія рятувала ситуацію.

Ці персонажі не просто фігури на екрані – вони втілюють ідеї толерантності. Наприклад, перлинні істоти символізують жертви колоніалізму, змушуючи замислитися про реальні історичні паралелі.

Візуальні ефекти та технічні досягнення

Фільм – справжній фестиваль візуалів. Альфа постає як живий організм, з районами, що плавають у просторі, ніби гігантські бульбашки. Сцени на планеті Мюл, з її райськими пейзажами, контрастують з хаосом міста, створюючи емоційний ролеркостер.

Технології CGI дозволили створити понад 2700 ефектних кадрів. Команда Бессона співпрацювала з Weta Digital, відомими по “Аватар”. Результат – світ, де кожен елемент, від голограм до інопланетних істот, виглядає реалістично. Музика Александра Деспла додає епічності, з мотивами, що пульсують як серцебиття космосу.

Критики хвалили візуали, порівнюючи з “Аватаром” Джеймса Кемерона. Але фільм не обмежується ефектами – вони слугують історії, роблячи її незабутньою.

Рецензії та культурний вплив

Фільм отримав змішані відгуки: на Rotten Tomatoes – 47% від критиків, але 54% від глядачів. Багато хвалили візуали, але критикували слабкий сюжет і діалоги. Касові збори склали 225 мільйонів доларів, не окупивши бюджет, що стало розчаруванням для Бессона.

Проте культурний вплив значний. Стрічка надихнула нові комікси та мерчандайз, а її теми екології резонують у 2025 році, з глобальними дискусіями про клімат. В Україні фільм запам’ятався сценою з українською делегацією на космічній станції, що додало локального шарму. Це ніби натяк на майбутнє, де нації об’єднуються в космосі.

У 2025 році фільм згадують у списках найкращих sci-fi, як у виданні NV чи Unian, підкреслюючи його візуальну спадщину. Він вплинув на сучасні проекти, як серіали про космічні пригоди, показуючи, як фантастика може коментувати реальність.

Аналіз культурного впливу

Бессон через фільм говорить про єдність у різноманітті. Альфа – метафора глобалізованого світу, де раси співіснують, але конфлікти виникають через жадібність. Це актуально в еру міграцій і екологічних криз. Фільм надихнув дискусії про колоніалізм, з паралелями до реальних подій.

У поп-культурі “Валеріан” став джерелом мемів і фан-арту, особливо сцени з Ріанною. Його вплив видно в іграх і анімації, де подібні світи стають нормою.

Ці факти підкреслюють, наскільки фільм – не просто розвага, а культурний феномен. Вони додають шарів, роблячи перегляд повторним відкриттям.

Порівняння з іншими sci-fi фільмами

Щоб глибше зрозуміти “Валеріана”, порівняймо його з класикою. На відміну від “Зоряних війн”, де фокус на епосі, тут акцент на візуальній екстравагантності. “П’ятий елемент” Бессона – його попередник, з подібним гумором, але “Валеріан” масштабніший.

З “Аватаром” спільне – екологічні теми, але Бессон додає урбаністичний хаос. У таблиці нижче – ключові відмінності.

Джерело даних: сайти IMDb та Box Office Mojo. Ця таблиця показує, як “Валеріан” вирізняється амбітністю, але страждає від порівнянь з гігантами.

У підсумку, фільм – це подорож, що лишає післясмак відкриттів. Він нагадує, як фантастика може освітлювати реальність, спонукаючи мріяти про зірки.