Чому ця тема важлива
Вересень у світі присвячений обізнаності про дитячий рак. Це час, коли ми говоримо не лише про лікування, але й про емоційну сторону хвороби. Для дитини випадіння волосся під час хіміотерапії часто стає таким же болісним, як і сама хвороба. Волосся — символ здоров’я, ідентичності та краси. Коли воно зникає, дитина дивиться в дзеркало й бачить не свою посмішку, а страх в очах.
У цей момент важливо мати поруч не лише лікарів, а й тих, хто допоможе знайти внутрішню силу.
Чому волосся випадає при лейкемії — і загалом при будь-якому раку
Випадіння волосся під час лікування онкології називається хіміотерапевтичною алопецією. Це не наслідок самого раку, а результат дії цитостатичних препаратів, які використовуються для знищення злоякісних клітин.
Механізм впливу на клітини
● Хіміопрепарати діють на клітини, які маю дуже швидку діяльність. ● Злоякісні клітини (наприклад, у лейкемії) мають високу швидкість поділу, тому вони є мішенню лікування.
● Проте в організмі є й інші «швидкоростучі» клітини — зокрема клітини волосяних фолікулів, слизової оболонки рота й кишечника, клітини кісткового мозку. ● Коли хіміотерапія пошкоджує фолікули, волосся переходить із фази росту (анагену) у фазу випадіння (катаген і телоген) значно швидше, ніж за нормальних умов.
Терміни появи алопеції
● Випадіння зазвичай починається через 2–4 тижні після старту лікування. ● У деяких випадках — вже після другого циклу хіміотерапії.
● Пік інтенсивності припадає на 1,5–2 місяці від початку терапії.
Фактори, від яких залежить ступінь випадіння
● Тип препарату.
Препарати з групи антрациклінів (доксорубіцин, епірубіцин), таксанів (паклітаксел, доцетаксел) та алкілуючих агентів (циклофосфамід) найчастіше викликають повну алопецію.
● Доза. Високі дози препаратів збільшують ризик повної втрати волосся. ● Комбінація ліків. Поєднання кількох цитостатиків у схемі лікування майже завжди призводить до випадіння.
● Шлях введення. Внутрішньовенне введення зазвичай має більш виражений ефект, ніж пероральне.
● Тривалість лікування. Чим довше триває курс, тим сильніше уражаються фолікули.
Які ділянки тіла втрачають волосся
● Найчастіше — волосся на голові.
● У багатьох дітей і дорослих випадають також брови, вії, волосся на руках, ногах і тулубі.
● Повна втрата волосся (тотальна алопеція) зустрічається приблизно у 65–85% пацієнтів, які отримують високодозову поліхіміотерапію.
Відновлення волосся: що варто знати батькам
Батьки рідко справді звертаються до дерматологів чи фахівців до лікування, щоб відновити волосся дитини.Хоча існують протоколи та програми реконструкції волосся, які б допомогли правильно зайти в цей процес ,підсилити та захисти фолікул та швидше пройти реабілітацію після хіміотерапії.
Чому відростає нове волосся
● Ураження фолікулів, як правило, є тимчасовим.
● Після завершення терапії клітини волосяної цибулини поступово відновлюються. ● Відростання починається через 2–3 місяці, а протягом року волосся повертається у більшості дітей.
● Нерідко волосся має інший колір чи структуру — наприклад, стає більш хвилястим або світлішим.
Додаткові методи зменшення випадіння
● Охолоджуючі шапки (scalp cooling systems). Під час хіміотерапії знижують кровотік у шкірі голови, тимчасово обмежуючи кількість препарату, що потрапляє у фолікули.
● Цей метод знижує ризик алопеції приблизно на 40–60% (залежно від схеми лікування).
● Уже використовується в США та ЄС.
Сучасна медицина дає дітям шанс зберегти частину свого волосся й, водночас, впевненості.
Як втрата волосся впливає на дитину
Волосся — це не просто елемент зовнішності. Для дітей, особливо підлітків, воно є частиною ідентичності: колір, довжина, стиль зачіски стають способом самовираження, належності до групи однолітків і навіть формою контролю над власним тілом. Коли через хіміотерапію воно випадає, дитина може відчувати втрату не лише естетичного образу, а й частини себе.
Психологічний вплив
● Сором і відчуження. Дитина може уникати дзеркал, не хотіти виходити на вулицю чи спілкуватися з друзями.
● Зниження самооцінки. Втрата волосся часто сприймається як «видимий знак хвороби», який складно приховати.
● Тривожність і депресивні реакції. Для підлітків особливо важливо почуватися «як усі», а зовнішні зміни провокують сильний стрес.
● Проблеми зі шкільною адаптацією. Однолітки іноді реагують неприйняттям, жартами або надмірним співчуттям, що теж травмує.
Дослідження показують, що понад 60% дітей на хіміотерапії вважають випадіння волосся найболючішим побічним ефектом лікування — більш значущим, ніж нудота чи втома.
Реакція батьків
Для батьків це теж випробування. Вони бачать біль дитини й водночас переживають власні емоції — страх, провину, безсилля. Часто саме реакція мами чи тата стає для дитини «дзеркалом»:
● якщо батьки визнають почуття («Я бачу, що тобі важко, і це нормально»), дитина відчуває підтримку;
● якщо намагаються применшити («нічого страшного», «це ж тільки волосся») — дитина почувається самотньою у своєму горі.
Практична підтримка
Важливу роль відіграють маленькі дії, які повертають дитині відчуття контролю:
● вибір головного убору — капелюшка, бандани, шапки чи навіть яскравої перуки; ● догляд за шкірою голови — м’які шампуні, зволоження, захист від сонця; ● створення комфортного середовища — коли в сім’ї немає табу на розмови про зовнішність, але є ніжне прийняття.
Ці прості кроки допомагають дитині не лише впоратися з фізичними змінами, а й знову відчути себе унікальною і красивою.
Історія Олени, 12 років
Олена лікувалася від лейкемії та втратила волосся. Для неї це стало найбільшим болем у процесі терапії. Мама підтримала її не словами «нічого страшного», а діями: вони разом пішли обирати капелюшок. Олена вибрала яскравий, який їй дуже сподобався. Це дало їй відчуття, що вона контролює хоча б щось у ситуації.
Через кілька місяців волосся почало відростати — воно стало темнішим і кучерявим. Дівчинка сприйняла це як новий етап і знову відчула себе впевненою. Коли друзі почали робити компліменти, її усмішка повернулася.
«Де моє хутро?» — книга, що лікує
Втрата волосся — один із найболючіших моментів для дитини та її батьків. Саме тому з’явилася книга «Де моє хутро?» — перший терапевтичний посібник для дітей з алопецією та тих, хто проходить хіміотерапію.
Головний герой — песик Коржик — теж втрачає хутро, але знаходить у собі силу прийняти зміни. Він стає другом для дітей, які переживають подібний досвід. Казка пояснює мовою серця: навіть без хутра чи волосся ти залишаєшся собою — унікальною і гідною любові людиною.
Проєкт «Де моє хутро?» — міжнародна благодійна ініціатива. Книжки поширюються в лікарнях, школах, онкоцентрах та реабілітаційних закладах у Польщі, Україні, США та інших країнах. Ви також можете доєднатись до нашої благодійної місії та допомогти тим, хто так сильно потребує підтримки.
Хто така Мирослава Новосільська
● Лікарка-дерматоонколог, трихолог, хірург із пересадки волосся.
● Засновниця мережі VLOSSY та клініки Novosilska Clinic в Україні та США. ● Президентка Української асоціації хірургії відновлення волосся.
● Співзасновниця Global Hair Loss Summit (США), член міжнародної асоціації ISHRS. ● Авторка понад 17 наукових публікацій і патенту у сфері лікування шкіри голови. ● У 2022 році її наукову роботу визнали найінформативнішою на світовому конгресі ISHRS у Панамі.
● Авторка книги «Де моє хутро?» — першого емоційного посібника для дітей, які стикаються з втратою волосся.
Мирослава поєднує науку, медичну практику й соціальне підприємництво. Її місія — допомогти дітям і дорослим знову повірити в себе.
Заключне слово
«Коли дитина дивиться на себе в дзеркало без волосся — вона має бачити не порожнечу, а силу. І якщо я можу це подарувати через казку — значить, вона мала з’явитися.» — Мирослава Новосільська