Селище Почет у сибірській тайзі, де 7 серпня 1954 року з’явився на світ Віктор Володимирович Медведчук, здається далеким від гучних київських інтриг. Батько, Володимир Семенович, сидів у засланні за звинуваченням у колабораціонізмі з нацистами – типова доля багатьох українців у сталінських таборах. Реабілітований лише в 90-х, він переїхав родину спершу до Корнина на Житомирщині, а згодом до Борисполя під Києвом. Той сибірський холод, мабуть, загартував хлопця, який з дитинства мріяв про справедливість, але обрав шлях, що призвів до найгучніших скандалів.
Шкільні роки минули в боротьбі з тінню батькової біографії – Віктора не взяли до вищої школи міліції через “ненадійність” сім’ї. Замість погоонів він подався на поштамт: з 22 листопада 1971 року сортував газети в Київському залізничному цеху. Короткий епізод у комсомолі, де він як командир загону перевищив повноваження – побив неповнолітнього, за що отримав умовний термін у 1975-му, – швидко згас, вирок скасували. Ці ранні спогади, ніби чорновий ескіз долі, натякають на характер: рішучий, часом жорсткий.
Освіта та перші юридичні перемоги
У 1978 році Київський державний університет імені Шевченка видав диплом юриста молодому Медведчуку. Спеціальність – “правознавство” – стала трампліном. Зразу ж вступив до Київської колегії адвокатів, де взявся за гучні справи. Однією з перших стала захист дисидента Юрія Литвина, засудженого за “антирадянську агітацію”. Медведчук не врятував його від таборів, але показав себе як адвокат, готовий до брудної роботи системи.
Найбільш суперечлива сторінка – справа Василя Стуса. У 1980-му поет-дисидент доручив йому захист, але Медведчук, за версією свідків і документальних фільмів, саботував процес: не подав апеляцію, не зібрав доказів. Стус отримав 10 років, загинув у карцері 1985-го. Сьогодні це епізод, що переслідує адвоката, ніби привид минулого. У 2021-му суд позбавив його адвокатського статусу саме через це.
Роки 80-х – завідувач Шевченківської юридичної консультації, президент Союзу адвокатів України з 1990-го. Він створив імперію: 1992-го з Григорієм Суркісом і братією заснував фірму “БІМ”, що консультувала олігархів у приватизації. Гроші потекли рікою – від юридичних послуг до банківських схем. До 1997-го Медведчук уже доктор юридичних наук, з дисертацією про конституційний процес.
Політичний злет: від СДПУ до адміністрації Кучми
Політика кликала 1997-го: обраний нардепом II скликання по мажоритарці в Закарпатті. З 1998-го – голова СДПУ(о), партії ліво-соціал-демократів з проросійським нахилом. Два роки заступник спікера ВР, а з травня 2002-го – глава Адміністрації президента Леоніда Кучми. Саме тоді його прозвали “сірим кардиналом”: розподіляв потоки, блокував опозицію, організовував “полювання на відьом” проти журналістів.
Помаранчева революція 2004-го стала болісним ударом. Медведчук координував фальсифікації за Януковича, але програли. СДПУ(о) розкололася, він пішов у тінь, але не здався. З 2012-го – голова ГО “Український вибір”, де агітував за Митний союз з Росією. Ви не повірите, але цей рух зібрав мільйони підписів проти асоціації з ЄС.
- Ключові посади: голова АП (2002–2005), перший віце-спікер ВР (2000–2001).
- Нардеп: II–IV (1997–2006) та IX скликань (2019 від ОПЗЖ, №3 у списку).
- Партії: СДПУ(о) до 2007-го, ОПЗЖ з 2019-го (голова політради).
Цей список – лише вершина айсберга. Після кожної поразки Медведчук повертався сильнішим, спираючись на старі зв’язки. Перехід до ОПЗЖ у 2018-му з Віктором Медведчуком як лідером – це був розрахунок на проросійський електорат.
Проросійські зв’язки: кум Путіна та переговори по Донбасу
Особливий штрих – кумівство з Володимиром Путіним. У 2004-му росіянин охрестив доньку Дарію від шлюбу з Оксана Марченко. Цей факт, ніби нитка долі, пов’язав Медведчука з Кремлем. З 2014-го – представник України в Тристоронній контактній групі по Донбасу, де домовлявся про обміни (звільнено 403 заручників до 2016-го). Критики звинувачують: передавав дані ЗСУ, сприяв “ДНР/ЛНР”.
Телеканали – NewsOne, 112, ZIK – стали рупором. Санкції РНБО з 2021-го заблокували їх. Медведчук відкрито говорив про “федералізацію” України, протиставляючи себе “бандерівцям”. У 2019-му ОПЗЖ набрала 13%, але війна все змінила.
Кримінальні звинувачення: від держзради до втечі
19 травня 2021-го СБУ затримала за держзраду: схеми з вугіллям з ОРДЛО, проєкт “Промінь” для розвідки. Домашній арешт, але 10 лютого 2022-го втік. Затримали 12 квітня під Києвом у формі ФСБ. 22 вересня 2022-го обміняли на понад 200 полонених “Азову”.
| Дата | Подія | Наслідок |
|---|---|---|
| 2021, травень | Підозра в держзраді | Домашній арешт |
| 2022, лютий | Втеча | Повторне затримання |
| 2022, вересень | Обмін | Переїзд до РФ |
| 2023, січень | Позбавлення громадянства | Указ Зеленського (uk.wikipedia.org) |
Таблиця відображає ключові повороти, дані з офіційних реєстрів ВР та СБУ (chesno.org). Після обміну справи йдуть заочно: вугільна схема, нафтопровід “Самара-Західний напрямок” (приватизація 2015-го), незаконний перетин кордону 2015-го.
Статус у 2025 році: справи та арешти активів
Станом на 2025-й Медведчук у Москві, очолює раду “Іншого руху України” – забороненої СБУ. У серпні 2025-го нова підозра: 12 поплічників, медійні атаки за завданням РФ (bbc.com/ukrainian). Суд у Львові по держзраді – на стадії доказів, ВАКС зупинив справу по “трубі”.
Майно арештоване: яхта Royal Romance (200 млн дол., стоїть у Хорватії), маєток “Ведмежа діброва” (АРМА передало управлінню листопад 2025-го), 285 картин продано на аукціонах. Санкції ЄС, США, Австралії. Позбавлений нагород 22 листопада 2024-го – від ордена Ярослава Мудрого.
Родина, статки та спадщина
Дружина Оксана Марченко – телеведуча, веде активи на себе: будинки, завод “Керабуд” (246 млн грн). Донька Дарія – хресниця Путіна, син Богдан, дочка Ірина від першого шлюбу. Статки оцінювали в 620 млн дол. 2021-го, але конфіскація триває.
Медведчук лишає неоднозначну спадщину: від адвокатських тріумфів до зрадницьких звинувачень. Його історія – як драматичний серіал, де кожен поворот шокує.
Цікаві факти
- Золотий вагон у поїзді з гербами РФ – подарунок Путіну для родини.
- Колекція картин: Айвазовський, Врубель – продали перші 16 у 2025-му через ProZorro.
- Спроба купити ФК “Динамо” Київ у 2000-х – зірвалася скандалом.
- Кум Путіна хрестив Дарію 2004-го в Йорданії.
Ці перлини з біографії додають шарму, ніби з голлівудського трилера (lb.ua).
Події 2025-го – аукціони активів, нові підозри – нагадують: гра триває. Чи повернеться тінь “сірий кардинал” – час покаже, але українці пам’ятатимуть його маневри.