У київських дворах Подолу, де вітер шепоче старовинні легенди, народився Євген Рибчинський 21 грудня 1969 року. Син легендарного Юрія Рибчинського, автора безсмертних хітів української естради, він успадкував не лише талант, а й непохитну волю до творення. Сьогодні, у 2026 році, Євген – це поет-пісняр, чиї рядки “Того, хто не здався, не перемогти” стали гімном незламності українців під час війни, продюсер, що оживив радіоефіри 90-х, і колишній народний депутат, який кинув виклик корупції з парламентської трибуни.
Його життя – це калейдоскоп подій: від перших віршів у шкільному зошиті до мільйонних роялті від синглів на Apple Music. Євген Рибчинський написав понад 28 пісень, які виконували Софія Ротару, Таїсія Повалій та Олександр Пономарьов, а у 2025-му випустив свіжі хіти на кшталт “Ти красива така”. Родина, де хлопець ріс серед маминих гімнастичних вправ і батьківських строф, сформувала характер бійця, готового до політичних бур і творчих штормів.
Київ 70-х – це не лише сірі панельки, а й магія слів, що лунали з магнітофона. Батько Юрій, Герой України, творив “Кленовий вогонь” для Івасюка, а син вчився у цій атмосфері, як рядок може змінити долю. Сьогодні Євген продовжує династію, але з власним акцентом – гострим, як лезо, і патріотичним, як синьо-жовтий стяг.
Дитинство в тіні генія: корені родини Рибчинських
Поділ, школа №100 – тут Євген Рибчинський вперше відчув смак боксерських рукавичок і перо в руках. Батько, Юрій Євгенович, народжений 1945-го, уже тоді був зіркою: тексти для Поклада, Ротару, Мозгового робили його легендою. Мати, Олександра Іванівна, тренерка гімнастики, вчила дисципліни серед акробатичних вправ. Уявіть будинок, де ввечері лунали “Дикі гуси”, а вранці – розминка для олімпійських мрій.
Хлопець захоплювався поезією, боксом і баскетболом, але генетика взяла своє. Перші вірші з’явилися ще в школі, а перші публікації – на третьому курсі університету. Ця родина – не просто династія митців, а фортеця, де слова ковали характер. Євген часто згадує в інтерв’ю 2025-го: стосунки з батьком непрості, але вдячність за науку писати пісні – безмежна. Юрій не прославляв партію, тому довго не мав звань, – син успадкував цю незалежність.
Перехід до дорослого життя стався різко: 1986-й, закінчення школи, вступ до КНУ імені Шевченка на журналістику. Тут, серед лекцій про медіа, зароджувався майбутній магнат. Родинні корені дали не лише талант, а й етику: творити для народу, а не для режиму.
Від мікрофона до імперії: журналістські та бізнесові старти
Університетські роки – це радіоефіри “Молодої гвардії” та “Променя”, де Євген Рибчинський кував перші інтерв’ю. 1991-го диплом, 1992-го – MB Advertising Group, перша агенція, що оживила українську рекламу. Потім 1993-й: студія “Музична біржа”, де народжувалися хіти за тисячі доларів. Радіо “Наше” у 1997-му заполонило ефіри попом, “Ностальгія” 1999-го – ретро-шлягерами.
Видавничий дім “Вавілон” з 2003-го випустив “Єву” – найкращий жіночий журнал, лауреат премій. L’Officiel під його крилом став еталоном стилю. Але 2010-і принесли тиск: “сім’я” Януковича змусила емігрувати до США, Коннектикут став тимчасовим притулком. Повернення 2014-го – на хвилі Майдану, де він зібрав $200 тис. на собор.
- 1992: Заснування MB Advertising – перші рекламні кампанії для українських брендів.
- 1993: “Музична біржа” – продюсинг для Повалій, Ротару, що принесло роялті на роки вперед.
- 1997-1999: Радіостанції, продані “Альфа-Груп”, але з українським акцентом.
- 2003: Видавництво “Єва” – тиражі в мільйони, премії за інновації.
Ці кроки не просто бізнес – це будівництво медіа-імперії в хаосі 90-х. У 2025-му, під час війни, Євген закрив прибуткові проєкти: “Житиму на роялті”, – зізнався він. Перехід від мікрофона до імперії показує: Рибчинський – стратег, що виживає в бурях.
Творчий вибух: пісні, що чіпляють душу
Поезія Євгена Рибчинського – це не абстрактні строфи, а вибух емоцій, де любов переплітається з війною. “Чортополох” для Повалій став хітом 2000-х, “Того, хто не здався, не перемогти” – гімном 2022-го. У 2025-му – “Світлячок”, “ЯКЩО ЙДЕШ, ТО ІДИ”, “Ти красива така” на всіх платформах. Понад 28 пісень, мільйони стрімів – від Софії Ротару до EL Кравчука.
Книги доповнюють: “Я – дзеркало” (2014) відображає душу, “На жовто-блакитній землі” (2019) – патріотизм. Тексти прості, але глибокі: “Цей дощ надовго” малює меланхолію, “Не журись, не сумуй” – оптимізм. Порівняно з батьком, чиї “Осіння пісня” класичні, син – сучасний, з рок-елементами та воєнним присмаком.
| Пісня | Композитор | Виконавець | Рік/Хіт |
|---|---|---|---|
| Чортополох | Є. Рибчинський | Таїсія Повалій | 2000, топ-прослуховувань |
| Того, хто не здався… | Є. Рибчинський | Є. Рибчинський | 2022, гімн ЗСУ |
| Цей дощ надовго | Є. Рибчинський | Є. Рибчинський | 2025, сингл |
| Не журись, не сумуй | Є. Рибчинський | Є. Рибчинський | Класика |
| Наливай, козаче | Є. Рибчинський | Різні | Фольк-хіт |
| Світлячок | Є. Рибчинський | Є. Рибчинський | 2025 |
| Ти красива така | Є. Рибчинський | Є. Рибчинський | 2026 реліз |
Джерела даних: pisni.org.ua, uk.wikipedia.org. Ця таблиця лише вершина айсберга – повний каталог вражає різноманіттям. Творчість Рибчинського еволюціонувала: від лірики 90-х до воєнних мотивів, чіпляючи серця мільйонів.
Політичний фронт: депутатство і виклики влади
Революція Гідності 2014-го витягла Євгена з американського затишку. Балотувався мером Києва – 5-е місце, але парламент відкрив двері: нардеп VIII скликання від БПП, заступник комітету ветеранів. Голосував проти фракції 33 рази – незалежний дух.
Санкції РФ 2018-го стали медаллю честі. Критикував Порошенка, Януковича, боровся з корупцією. Декларації: будинок 600 м², Mercedes, Rolex – але доходи від роялті, не хабарів. Після 2019-го – назад до творчості, але з політичним шлейфом: “У нас нема виходу, крім перемоги”.
- 2014: Обрання нардепом, фокус на ветеранах.
- 2015: Кампанія мера Києва – досвід урбаністики.
- 2018: Санкції від ворога – за патріотизм.
- 2019: Не пройшов, але залишив слід у реформах.
Політика для Рибчинського – не посада, а місія. Сьогодні він волонтерить: дрони для ЗСУ, збори на фронт. Це логічний місток від слів до дій.
Сімейне вогнище: кохання, діти та нові горизонти
Три шлюби – три глави роману. Перша, Анастасія, подарувала Микиту (1989), який повернувся з США в Україну, працює в ІТ. Друга, Юлія, – Данило (2003), Георгій (2011), Іван (2014); сім’я жила в Коннектикуті під тиском Януковича. Третя дружина – нова обраниця 2025-го, день народження 29 листопада ознаменувався онукою Софією, першою дівчинкою за вісім поколінь Рибчинських.
Складні моменти: скандали з аліментами, але симпатія між дружинами. Діти – гордість: старший самостійний, молодші в Америці навчаються. Війна змінила все: “Ніколи не повернуся туди”, – про США. Сім’я – опора, де слова батька вчаться жити сильно.
Цікаві факти про Євгена Рибчинського
- Перша пісня для Ірини Білик 30 років тому заспівала Повалій – “Чортополох” досі в чартах.
- У грудні 2025-го родина пережила онкологію в нього, інсульт мами, інсульт тата – але вистояли.
- Відмовився від $100 тис./міс. в Росії 2025-го – “Не для зрадників”.
- Співпрацював з Boguslav для “Пан або пропав” – телешоу-хіт.
- Лауреат “Людина року-2009” за “Єву” – єдиний у видавничій номінації.
Ці перлини показують: життя Рибчинського – як його пісні, повне поворотів і тріумфів.
Сьогодення і фронт: благодійність та нові виклики
2026-й: роялті від синглів, волонтерство. Операції від онкології (спадкової, з 2015-го) не зламали – навпаки, надихнули на “Буде так”. Благодійність: $200 тис. собору, дрони ЗСУ 2023-го. Ставлення до зрадників гостре: Повалій у пеклі, за його словами.
Інтерв’ю 2025-го розкривають: бізнес закрито, фокус на творчості та сім’ї. Євген Рибчинський – не просто поет, а символ стійкості. Його рядки лунатимуть, доки Україна співає, а душа горить перемогою. Батько пишався б: син продовжує справу, додаючи вогню сучасності.