Збройні сили Російської Федерації: повний огляд структури та потужності

Збройні сили Російської Федерації стоять як гігантський механізм, що охоплює континенти від Арктики до Тихого океану, з штатною чисельністю понад 2,3 мільйона осіб станом на кінець 2024 року, де 1,5 мільйона — це безпосередньо військовослужбовці. Ця армія, четверта за активним складом у світі, поєднує традиційну масовість з амбіціями високотехнологічної війни, де танки Т-90М мчать поряд з дронами та гіперзвуковими ракетами. У 2026 році вони переживають чергову трансформацію, формуючи нові дивізії та бригади, аби відповідати викликам сучасних конфліктів.

Серцевиною ЗС РФ лишаються три основні види військ — сухопутні, повітряно-космічні сили та флот, — доповнені ракетними військами стратегічного призначення та десантниками. Ця структура еволюціонувала від радянської спадщини, проходячи через криваві випробування в Чечні, Грузії, Сирії та тривалій війні проти України, де втрати змусили переглянути доктрини. Сьогоднішня армія — це суміш досвідчених контрактників і призовників, оснащених ядерним арсеналом, що налякує світових лідерів.

Бюджет на оборону сягає астрономічних 15,5 трильйона рублів у 2025 році, що становить 7,2% ВВП, дозволяючи закуповувати тисячі одиниць техніки щороку. Але за блиском сталі ховаються тріщини: корупція, низька мотивація та величезні втрати в реальних боях роблять цю машину вразливою, попри гучні заяви про непереможність.

Історія формування: від розпаду СРСР до сучасних реформ

На світ з’явилися Збройні сили РФ 7 травня 1992 року указом Бориса Єльцина, коли радянська імперія розсипалася, залишивши Росії 70% ядерного арсеналу та мільйони солдатів у розгубленості. Ті перші роки були хаосом — гіперінфляція зжерла бюджети, а чеченські кампанії 1994–1996 і 1999–2009 виявили гниль: застарілу техніку, корумпованих офіцерів і деморалізовані частини. Армія, що мала 2,8 мільйона бійців у 1992-му, скоротилася до жалюгідних 1 мільйона до 2000-х.

Перелом настав із приходом Путіна: реформи 2008 року анексували Грузію, показавши перші успіхи бригади замість дивізій. 2010-ті принесли модернізацію — з 10% до 70% сучасної техніки за планом ГПВ-2027. Але повномасштабне вторгнення в Україну 2022 року стало шоком: БТГр розсипалися під ударами дронів і артилерії, змусивши перейти до “м’ясних штурмів” і масового набору. З того часу чисельність зросла на 500 тисяч, а структура адаптувалася під затяжну війну.

Ключові віхи — укази Путіна: 2018 рік фіксує 1,9 млн штату, 2023 — 2,2 млн, а 2024 — 2,39 млн. Політруки повернулися для ідеологічного контролю, сержантські посади посилили дисципліну. Ця еволюція перетворила армію з пострадянської руїни на гібридну силу, де ядерний щит прикриває вразливі сухопутні фланги.

Структура Збройних сил: види військ та їх ролі

ЗС РФ — це піраміда, де база тримається на сухопутних військах, а вершина — стратегічні ракети. Три види військ формують стрижень: Сухопутні (СВ), Повітряно-космічні сили (ВКС) та Воєнно-морський флот (ВМФ). До них додаються роди — Ракетні війська стратегічного призначення (РВСН) з Ярсами та ВДВ, що десантуються блискавично. Спеціальні війська, як залізничні чи РЕБ, забезпечують логістику в арктичних морозах чи степових пилюках.

Кожен вид — окрема всесвіт. Сухопутні війська, найбільші, налічують мотострілків на БМП-3, танкістів на Т-90М і артилерістів з Торнадо-С, здатних стирати цілі квадрати. ВКС панують у небі Су-35 та бомбардувальниками Ту-160, а флот ховає підводні човни “Борей” з Булатами під льодами Півночі. Перед списком ключових компонентів згадаймо: ця структура заточена під гібридні війни, де артилерія вирішує, а дрони корегують.

• Сухопутні війська: Основа наступу — 12 армій, 40 дивізій/бригад. Танки (понад 12 тис., з них 2 тис. Т-90), 30 тис. БМП/БТР, РСЗО “Смерч”. Роль: прорив фронтів, як у Донбасі.
• Повітряно-космічні сили: 4 авіаармії, ППО з С-400. Літаків — 4 тис., з них 800 винищувачів Су/МіГ, 500 гелікоптерів Ка-52. Контролюють небо, запускають космос з Плесецька.
• Воєнно-морський флот: 4 флоти + Каспійська флотилія. 70 підводних човнів, 1 авіаносець “Кузьмін Кузнецов”, фрегати з “Калібрами”. Захищають узбережжя, проєктують силу в Атлантику.
• РВСН: 3 ракети армії, 400 МБР “Ярс”/”Тополь-М”. Ядерний кулак — 6 тис. боєголовок.
• ВДВ: 4 дивізії, 3 бригади. БМД-4М для блискавичних рейдів.

Ці елементи переплітаються в оперативно-стратегічних командуваннях, де ССО проникають у тил, а РЕБ глушать зв’язок. Така мозаїка дозволяє адаптуватися, але в реальних боях виявляє слабкості — брак координації між родами.

Чисельність та комплектування: від призову до контрактів

У 2026 році ЗС РФ досягають піку: 1,5 млн активних бійців, плюс 2 млн резерву, що робить їх другою армією світу після Китаю. Штат зріс із 1 млн у 2021-му до 2,39 млн у 2024-му через мобілізацію та контракти. Щороку призивають 300 тис. (вік 18–30), замінюючи втрати — ви не повірите, але в Україні загинуло понад 700 тис., за даними розвідок.

Комплектування — мікс: 70% контрактники (695 тис. план на 2026), решта призовники. Жінки — 45 тис., у льотчиках і зв’язку. План на 2026: 409 тис. призовників, формування 11 дивізій. Ось таблиця динаміки штатної чисельності:

Дані з uk.wikipedia.org та tass.ru. Цей ріст — відповідь на фронт, де щомісяця гинуть тисячі, змушуючи вербувати з тюрем і регіонів. Контрактники мотивовані 200 тис. рублями, але дезертирство та “добровольці” з Африки додають хаосу.

Озброєння: від танків до гіперзвуку

Арсенал РФ — як старовинний склеп, повний скарбів і іржі: 12 тис. танків (Т-72Б3 модернізовані, Т-14 Армата в серії), 30 тис. БМП/БТР. Артилерія — 15 тис. знарядь, РСЗО “Ураган”. ВКС: 1,5 тис. бойових літаків, 500 вертольотів. Флот: 360 кораблів, 60 ПЛ. Ракети “Іскандер”, “Кінжал” — ударна сила.

Ядерний потенціал — козир: 5,5 тис. боєголовок, триада з МБР, ПЛ та бомбардувальників. Новинки 2026: Су-57, С-500, “Сармат”. Перед списком хітів озброєння: попри санкції, виробництво зросло — 310 тис. одиниць техніки планують у 2026.

1. Танки Т-90М “Прорыв” — 500+ у строю, з динамічним захистом.
2. Винищувачі Су-35С — 150 шт., маневрені хижаки неба.
3. ПКР “Калібр” — тисячі, б’ють на 2500 км.
4. ЗРК С-400 — 50 дивізіонів, щит від стелс.
5. БПЛА “Орлан-10” та “Ланцет” — рій, що нищить броню.

Але реальність жорстка: 70% техніки — радянська, втрати в Україні сягли 10 тис. танків. Модернізація йде, але повільно, як танк у багні.

Військові округи, флоти та оперативні командування

П’ять округів — Західний (Москва), Ленінградський (СПб), Південний (Ростов), Центральний (Єкатеринбург), Східний (Хабаровськ) — координують удари. Південний, з Чорноморським флотом у Севастополі, фокус на Україні. Тихоокеанський флот протистоїть Китаю, Північний — НАТО в Арктиці.

Каспійська флотилія блокує Каспій, Балтійський — Калінінградський ексклав. Ці утворення — мости між родами, де логістика на Уралі годує фронт.

Командування: від Кремля до фронту

Верховний головнокомандувач — Путін, міністр оборони — Андрей Белоусов з 2024, генштабист — Валерій Герасимов, архітектор “гібридної війни”. Окружні командири — генерали з досвідом Сирії. Політруки стежать за лояльністю, сержанти — дисципліною. Герасимовське планування робить акцент на артилерії та ракетах, де РФ лідерує.

Ці зрушення сигналізують про підготовку до затяжних конфронтацій, де Арктика та Тихий океан стануть новими фронтами. Армія росте, озброюється, але чи витримає тиск — питання відкрите, як горизонт степів Донбасу.