У промисловому серці Дніпропетровщини, де земля ховає уранові родовища, а заводи гудуть цілодобово, народився хлопець, який з цегли та бетону перейшов до законодавчих баталій. Дмитро Сергійович Чорний, 14 жовтня 1989 року, з’явився на світ у Жовтих Водах – місті, що дихає металом і амбіціями. Це не просто дата в паспорті: тут, серед жовтих вод річки, формувалася його воля, загартована роботою на будівництві та першими кроками в громаді.
Жовті Води – не гламурний мегаполіс, а сувора реальність шахт і фабрик. Дмитро ріс у родині, де праця на перший план виходила природно, як подих. Батьки, Світлана Валентинівна та Сергій Михайлович, стали опорою, коли син обрав шлях самореалізації. Цей фундамент допоміг йому не просто вижити, а піднятися: від муляра до члена парламенту. Його історія – це метафора українського підйому, де кожен крок вимірюється потом і наполегливістю.
Освіта: фундамент для майбутніх звершень
Шлях до знань Дмитро почав рано. У 2009 році, з червоним дипломом, він закінчив Жовтоводський промисловий технікум Дніпропетровського національного університету. Спеціальність “Будівництво та експлуатація будівель і споруд” дала кваліфікацію техніка-будівельника. Це не абстрактні лекції: практика на заводах навчила його, як стіни тримають небо.
Не зупинившись, з 2009 по 2012 рік (деякі джерела вказують 2014) Дмитро опанував вищу освіту в Придніпровській державній академії будівництва та архітектури. Інженер-будівельник – звання, яке відкрило двері в професію. Уявіть: молодий випускник, з дипломом у кишені, дивиться на горизонт Жовтих Вод і мріє про більше. Ця освіта стала не просто папірцем, а інструментом для змін у рідному краї.
Освіта Чорного – приклад для тисяч юнаків з промислових містечок. Вона поєднує теорію з практикою, де кожен розрахунок балки міг врятувати життя. Сьогодні, як нардеп, він застосовує ці знання в законах про регіональний розвиток, роблячи акцент на інфраструктурі.
Ранні кроки в кар’єрі: від муляра до журналіста
Перша робота – 2009-2010 роки, муляр на ПМТЗ “Буд-Сервіс”. Руки в цементі, спина в поту: Дмитро мурував стіни, які досі стоять у Жовтих Водах. Це був не просто заробіток – школа життя, де вчився команді та відповідальності. Ви не уявите, скільки сили ховається в цеглині, покладеній рівно.
Потім перехід: 2012-2014, кореспондент у ТОВ ТРК “Жовта Річка”. З лопати до мікрофона – стрибок, що розкрив комунікаційні таланти. Тут він висвітлював місцеві проблеми: екологія шахт, дороги, що розвалюються. Ця робота загартувала його як публічного діяча, навчила говорити правду в очі.
Бізнес додав гостроти. Засновник ТОВ “Афоризм Люкс” та ТОВ “ТК ‘Схід Трейд'”, член правління ГО “Агенція сталого розвитку Жовті Води”. До 2019-го – директор ПП “Громадська журналістика”. Ці проєкти не просто компанії: вони про розвиток міста, де стале зростання – не гасло, а реальність. Дмитро інвестував у локальну економіку, створюючи робочі місця.
Громадська та політична активність: корені в Жовтих Водах
Політика кликала з юності. 2008 рік: член бюро Дніпропетровської обласної молодіжної організації “Батьківщина молода”. Енергія 19-річного хлопця пішла на молодіжні ініціативи – від екології до освіти. 2011: голова Жовтоводської міської організації партії “Україна майбутнього”. Тут він зібрав команду, що боролася за чисте повітря над шахтами.
2013-2015: депутат Жовтоводської міськради. Локальні битви – за бюджети, парки, школи. 2015-2019: депутат Дніпропетровської облради від УКРОП, секретар комісії з місцевого самоврядування. Балотувався до ВР у 2012 та 2014 від “Україна майбутнього” – не пройшов, але набрав досвід.
Ці роки – не сходинки кар’єри, а справжня боротьба за рідний край. Дмитро організовував акції проти забруднення, лобіював дороги. Жовті Води відчули його руку: нові проєкти розвитку стали реальністю.
Народний депутат: перемога 2019-го та робота у Раді
Серпень 2019: тріумф на окрузі №34. Від “Слуги народу”, безпартійний на виборах, Дмитро набрав переконливу перевагу у Вільногірську, Жовтих Водах та районах. 29 серпня – офіційно нардеп IX скликання. Комітет з організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Голова підкомітету з питань державної служби – позиція, де він реформує бюрократію.
Законодавство: підтримав містобудівну реформу (#5655, 2022), легалізацію медичного канабісу (#7457), заборону роСЦеркви (#8371). Понад 40 депутатських запитів – про податки, соціалку, економіку. У 2025-му активно: звернення до Кабміну про електропостачання Вільногірська, коментарі про вибори.
Його робота – міст між центром і регіонами. Закони про децентралізацію оживають у Жовтих Водах: кращі дороги, бюджети громад.
Скандали: тіні на шляху амбіцій
Не все гладко. 2020: 1781 поправка до “антиколомойського” закону – топ-5 спаму, що гальмував реформу. Не голосував за нього в цілому. Асоціюють з “групою Коломойського” (ЗМІ). 2015: повістка на сесії міськради – обурився, назвав тиском. 2025: “за” #12414, обмеження НАБУ/САП, що спричинило протести.
Ці епізоди – як бурі в кар’єрі. Дмитро пояснює: поправки для уточнень, голосування – за справедливість. Критики бачать лобізм, прихильники – захист інтересів округу. Реальність складніша: у політиці сірі зони, де мотивів тисячі.
Декларація 2023: 644 тис. грн (зарплата 325 тис., оренда, дивіденди). Квартира 66 м², VW Golf 2018. Прозорість – ключ, хоч і з нюансами воєнного часу.
Цікаві факти про Дмитра Чорного
- У 29 років став нардепом – один з наймолодших у IX скликанні, символ оновлення.
- Живе з батьками в Жовтих Водах, неодружений – фокус на справі, а не на гламури.
- Активний у FB (@bm.ukraine): 7 тис. підписників, пости про локальні проблеми, як відключення світла у 2025.
- З ТРК “Жовта Річка” перейшов від репортажів до законів – медіа в крові.
- У 2025 коментував вибори: “Останній шанс для депутатів довести користь” – пряма мова з фронту політики.
Ці штрихи роблять його не іконою, а живою людиною з амбіціями.
Особисте життя та бачення майбутнього
Дмитро – холостяк, з батьками в Жовтих Водах. Сім’я – опора в штормах політики. Хобі? Ймовірно, спорт, регіональні поїздки – енергія невичерпна. У 2025, під час війни, фокус на обороні, енергетиці, децентралізації.
Він бачить Україну сильною регіонами: Жовті Води як приклад успіху. Закони про службу, самоврядування – його спадщина. Майбутнє? Продовження терміну, реформи. Дмитро Чорний – не фініш, а марафон: від цеглинки до парламенту, з Жовтих Вод у серці.
Його шлях надихає: хто сказав, що інженер з провінції не змінить країну? Реальність доводить зворотне, крок за кроком.