Голос Діани Арбеніної прорізав напругу 24 лютого 2022 року, коли вона заспівала про “чужу війну”, ніби ехо тисяч матерів, що ховають сльози. Лідерка легендарних “Нічних снайперів” не мовчала, випустивши трек “Не мовчи”, де слова про безглуздий бій і прокляту країну вдарили по нервах росіян. Ця пісня стала її першим гучним жестом проти повномасштабного вторгнення, але історія її позиції тягнеться з 2014-го, коли Київський концерт перетворив рок-зірку на мішень для Z-патріотів.
З того часу Арбеніна пережила хвилю скасувань концертів у Росії – від Владивостока до Новосибірська, – звинувачень у “дискредитації армії” та навіть дуету з дружиною вояка, що розколов фанатів. Її слова про війну в Україні – це не сухі коментарі, а вибух емоцій: співчуття загиблим, гнів на пропаганду, біль за розколоті народи. Розберемося, як еволюціонувала її стійка, хоч і неоднозначна, антивоєнна риторика, спираючись на реальні події та цитати.
Арбеніна не ховається за метафорами – її позиція коливається між протестом і людським болем, роблячи заяви живими, як риф від гітари. Станом на 2026 рік, попри тиск, вона продовжує концерти, але з тінню цензури, що нависає над кожним майданчиком.
Хто така Діана Арбеніна: від білоруських коренів до петербурзького року
Народжена 8 липня 1974 року у Воложині на Мінщині, Діана Сергіївна Кулаченко (Арбеніна – прізвище від фіктивного шлюбу для прописки в Пітері) виросла в родині журналістів. Мати Галина Федченко – телеведуча, батько Сергій Кулаченко – репортер, вітчим – хірург. Дитинство – кочове: від Борисова до Колимы, Чукотки, Магадана. Ці сибірські простори, де вітер виє самотою, просочилися в її лірику – жорстку, інтимну, ніби удар кулаком по столу.
У Магаданському педінституті та СПбДУ вивчала мови, але музика поглинула з 1991-го: перша пісня “Рубеж”. 1993 – заснування “Нічних снайперів”, де з Світланою Сургановою творила рок-шедеври. Після розколу 2002-го Арбеніна – соло, авторка 150+ треків. Альбоми “Цунами”, “SMS”, “Армия” – мільйони проданих, “Золотий грамофон”. Двічі тренерка “Голосу країни” в Україні 2011-го. Мати двійні Артема та Марти з 2010-го. Її стиль – бунтарський рок з поетичним нервом, де війна завжди була тінню.
Кар’єра – не пряма лінія: від андеграунду до стадіонів, з ЛГБТ-акцентами та скандалами. Але війна в Україні перетворила фанатку на символ опору – чи компромісу, залежно від кута зору.
2014 рік: київський концерт, що розлютив Росію
3 липня 2014-го, на 40-річчя, Арбеніна запалила Зеленый театр у Києві. Тисячі фанатів скандували, а вона, з гітарою напереваги, вибачилася за російських зірок, мовчать про агресію: “За те, щоб нас не могли роз’єднати і посварити наші народи”. Ці слова, теплі як літній дощ, стали бомбою – у РФ почалися скасування: Твер, Курськ, Бєлгород, Орел, Волгоград, Казань, Кострома, Нижній Новгород. Поетичний вечір у Москві – теж.
Вона не відступила: “Мені заборонили грати майже на всій території Росії”. Фанати в шоці, Z-активісти в люті. Цей жест показав: Арбеніна – не кон’юнктурниця, а голос совісті. Хоч 27 червня 2015-го гурт зіграв у Ялті – крок, що досі гризе критиків як недопалок у кишені.
Ті події заклали фундамент: війна для неї – не абстракція, а біль сусідів, що рве серце.
Повномасштабне вторгнення: “Не мовчи” як крик душі
Квітень 2022-го, Челябінськ. Прем’єра “Не мовчи” – Арбеніна від імені окупантів співає: “Ми так довго чекали весну. Ти йдеш на чужу війну. І ніхто у нас не запитав. Я не плачу. Немає сліз і немає сил. За що проклята ця країна? Озвірілий безглуздий бій.” Заклик не мовчати про брехню пропаганди вдарив по системі. За даними unian.ua, пісня – прямий протест проти вторгнення.
Реакція миттєва: скасування турів, скарги до прокуратури від “Віталія Бородіна” за “дискредитацію”. Арбеніна: “Все, що відбувається зараз із моєю країною, – це величезна трагедія для Росії”. Фани діляться: одні аплодують сміливості, інші – підозрюють симуляцію.
Цей трек – пік її антивоєнності: метафора чужої війни розкриває абсурд, де весна стає могилою.
Концертні скандали: від Чебоксар до Владивостока
З 2023-го скасування – норма. У Чебоксарах, Челябінську, Мари-Ел – “саботаж проти громадянина РФ”, як пише сама Арбеніна в Telegram. 2024: Владивосток, Сахалін – “12 кривоногих упирів написали папірці”. Хабаровськ: гнівний спіч про маразм.
У вересні 2025-го, за ukr.net, 8 міст скасували – дахи “протікають”, фестивалі чирлідерок з’являються раптом. Вона бореться: концерти в Москві (Shore House, серпень 2025), афіша на 2026-2027 на diana-arbenina.com.
Ось хронологія ключових скасувань для наочності:
| Рік | Місто | Причина | Коментар Арбеніної |
|---|---|---|---|
| 2014 | Твер, Курськ та ін. | Політичний тиск | “Політичні бредні” |
| 2023 | Чебоксари | Засудження війни | Тур під загрозою |
| 2024 | Владивосток | Скарги патріотів | “Кривоногі упирі” |
| 2025 | 8 міст | Технічні “причини” | Відео-звернення |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, starsaboutwar.in.ua. Таблиця ілюструє тиск: фанати втрачають шоу, Арбеніна – доходи, але дух не ламається. Це не просто графік – історія виживання артиста в цензурному вихорі.
Контроверсія 2023: дует з дружиною вояка та слова про “справу”
Жовтень 2023, Новосибірськ. Арбеніна запрошує на сцену дружину росіянина на фронті, співають “Секунду назад”, дарує свічку. За лаштунками: “Я люблю свою країну… Пацани, які на фронті, роблять справу.” У соцмережах – співчуття матерям загиблих: “Серце рветься”.
- Контекст: не пропаганда, а емпатія до жінок, чиї сини гинуть – універсальний біль.
- Реакція: українські медіа кричать “перевзулася”, Z-активісти – зрада. Макс Покровський: “Спроба сидіти на двох стільцях”.
- Наслідки: нові скасування, але Арбеніна стоїть: співчуття не дорівнює підтримці агресії.
Цей момент – найгостріший: де межа між гуманізмом і зрадою? Її слова розколюють, бо війна не чорно-біла, а криваво-червона.
Цікаві факти про Діану Арбеніну та війну
- У 2014-му вибачилася в Києві за Лепса та інших – перша “ікона” серед рокерів проти агресії.
- “Не мовчи” – єдина її офіційна антивоєнна пісня, але фанати чують натяки в старих треках, як “Армия”.
- Калінінград 2025: третій лист губернатору проти її концертів – Z-активісти не вгамовуються.
- Концерти в Ізраїлі (2023+) – присвятила “Бар-Мицва” після Hamas, показуючи глобальний пацифізм.
- Офіційна афіша 2026: Москва, попри скандали – виклик системі.
Ці перлини розкривають Арбеніну як багатогранну: не фанатичка, а людина з серцем, що б’ється в ритмі подій.
Статус на 2026 рік: Арбеніна не здається
Станом на лютий 2026-го, Арбеніна гастролює: Алмати, Москва заплановані. Скасування тривають, але вона жартує про “чирлідерок” і “упирів”. Позиція стабільна: трагедія для Росії, співчуття всім жертвам, заклик не мовчати. Фани в Україні пам’ятають Київ 2014, росіяни – “Не мовчи”.
Її історія – дзеркало розколу: де емпатія межує з нейтралітетом? Арбеніна продовжує співати, ніби війна – трек, що не закінчується, але мелодія спротиву звучить гучніше.