Сєвєродонецьк, промислове серце Луганщини, де гримлять заводи й дме холодний вітер степу, став колискою для хлопця, який згодом опиниться на вершині української прокуратури. Руслан Андрійович Кравченко з’явився на світ 14 березня 1990 року в цьому місті, що нині відоме як Сіверськодонецьк. Дитинство його припало на переломні 90-ті, коли країна хитається від криз, а родина тримається на простих радощах: шкільні друзі, перші мрії про юстицію. Школа №8 у рідному місті дала перші уроки дисципліни, а вже незабаром Київський вітер поніс його далі.
Раннє життя: від промислового Сєвєродонецька до Києва
З 1997 по 2005 рік Руслан Кравченко вчився в школі №8 Сєвєродонецька, де поряд з уроками фізики та математики вчили поважати закон. Луганщина тоді кипіла напругою – близькість кордону, промислові конфлікти, – але хлопець уже мріяв про армію та правосуддя. У 2005-му, у 15 років, він переїхав до Києва, вступивши до престижного Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Два роки суворої дисципліни, ранкових пробіжок і муштри закалило характер. Саме тут, серед кадетів, сформувалася його залізна воля, яка згодом витримає випробування АТО та окупацією Криму.
Перехід до цивільного життя виявився логічним: у 2007 році Кравченко вступив на військово-юридичний факультет Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого». П’ять років інтенсивного навчання завершилися в 2012-му дипломом магістра правознавства та званням лейтенанта юстиції. Уявіть: двадцятидворічний юнак, озброєний знаннями римського права та кримінального кодексу, готовий кинутися в бій за справедливість. Ця освіта стала фундаментом для блискавичної кар’єри, де кожен крок – як хід у шаховій партії.
Перші кроки в прокуратурі: Крим напередодні бурі
Серпень 2012-го: Руслан Кравченко, свіжий випускник, призначається слідчим Севастопольської прокуратури. Крим ще спокійний, але напруга в повітрі. Він відповідає за дотримання законів у військовій сфері – перевірки баз, розслідування порушень. Уже за рік, у 2013-му, стає старшим слідчим. Російська окупація 2014-го змушує евакуюватися: Кравченко відмовляється від пропозицій “перейти на бік” з підвищенням, повертається на материк. Цей вибір – не просто відмова, а акт патріотизму, що коштував кар’єри, але зберіг честь.
Далі – Західний регіон: старший прокурор Рівненської, потім Львівської прокуратури. Короткий етап, але ключовий для досвіду. А потім – східний фронт. У 2014–2015 роках Кравченко служить прокурором 33-ї військової прокуратури Південного регіону в зоні АТО: Дебальцеве, Артемівськ (нині Бахмут). Гарячі точки, де свистять кулі, а закон – єдиний щит. Він не брав безпосередньої участі в боях, але фіксував злочини, ризикуючи життям. За це – статус учасника бойових дій. Цей період закрив двері до “спокійної” кар’єри, відкривши шлях лідера.
Головний рубіж: військова прокуратура та гучні справи
З квітня 2015-го по лютий 2019-го – прокурор, потім заступник начальника відділу в Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури. Тут Кравченко стає державним обвинувачем у справі Віктора Януковича – екс-президента звинувачують у державній зраді та пособництві агресії. Тисячі сторінок доказів, судові баталії: його аргументи лягли в основу вироку. Ще одна справа – бійці “Торнадо”, обвинувачені в тяжких злочинах. Критика лунала з усіх боків, але Кравченко тримав лінію.
2019–2020: заступник військового прокурора Центрального регіону, потім прокурор у спеціалізованій прокуратурі. У 2020–2021 – начальник управління з злочинів в оборонно-промисловому комплексі. Тут він курирував провадження про корупцію в ЗСУ, саботаж. Ці роки – пік експертизи: від мікроскопічних порушень до стратегічних загроз.
Керівник на передовій: Буча, Київщина та виклики війни
Березень 2021-го: Кравченко очолює Бучанську окружну прокуратуру Київщини. Рівно через рік, після деокупації, його команда фіксує воєнні злочини росіян – масові поховання, тортури. З 31 березня 2022-го вони збирають докази для Гааги: фото, свідчення, експертизи. Буча стала символом, а Кравченко – одним з архітекторів правосуддя.
10 квітня 2023-го – указ президента: голова Київської ОВА. Війна триває, Київщина – щит столиці. Він керує евакуацією, відновленням, обороном. Жовтень 2023-го приніс скандал: ОДА замовила генератори для ЧАЕС за 5 млн грн, дорожче ринку. Критики зачепилися, але робота йшла: дороги, лікарні, дрони. До грудня 2024-го – звільнення за власною заявою.
ДПС і вершина: наймолодший генпрокурор
31 грудня 2024-го – голова Державної податкової служби. Шість місяців реформ: цифровізація, боротьба з уклоненням, надходження до бюджету під час війни. 16 червня 2025-го президент вносить подання, 21 червня ВР призначає: Руслан Кравченко – 18-й Генпрокурор, наймолодший в історії (35 років). З липня – член РНБО. Діяльність: реформи прокуратури, справи воєнних злочинів, антикор. Але критика не вщухла: роль у конфліктах з НАБУ/САП (протести липня 2025-го), погрози критикам, питання ЄС до реформ (грудень 2025-го).
Ось таблиця ключових етапів кар’єри для наочності:
| Період | Посада | Ключові події |
|---|---|---|
| 2012–2014 | Слідчий/старший слідчий, Севастополь | Відмова від колаборації |
| 2014–2015 | Прокурор 33-ї ВП, АТО | Статус УБД |
| 2015–2021 | Головвійськпрокуратура, спецпрокуратури | Справа Януковича |
| 2021–2023 | Голова Бучанської прокуратури | Воєнні злочини в Бучі |
| 2023–2024 | Голова Київської ОВА | Відновлення регіону |
| 2024–2025 | Голова ДПС | Податкові реформи |
| З червня 2025 | Генпрокурор | РНБО, реформи |
Дані з uk.wikipedia.org та gp.gov.ua. Таблиця ілюструє стрімкий ріст: від слідчого до генпрокурора за 13 років. Кожен етап додавав ваги, хоч і не без хуртовин.
Цікаві факти з життя Руслана Кравченка
- Наймолодший генпрокурор в історії України – лише 35 років на момент призначення.
- У Криму 2014-го відмовився від російських пропозицій служити, залишивши Севастополь пішки.
- Прокурор у справі “Торнадо” – ризикована роль, де його звинувачували в упередженості.
- У Бучі особисто ходив по вулицях, фіксуючи злочини, попри мінну небезпеку.
- Розлучений, без дітей; дружина Олена Шкробанець працювала в ПРООН до 2019-го.
Нагороди підкреслюють заслуги: орден Данила Галицького (2016), «За заслуги» III ступеня (2022), відзнака «За участь в АТО» (2016), Хрест заслуги ЗСУ (2025). Особисте життя скромне: розлучений, фокус на роботі. Критика лунає – провал доброчесності на НАБУ (2023), скандали з ДПС та ОВА, протести 2025-го проти “атак на антикор”. Та Кравченко стоїть твердо, обіцяючи справедливість. Його шлях – як ріка Луганки: бурхлива, але нестримна.