Сергій Володимирович Пашинський, народжений 14 жовтня 1966 року в тихому селі Зірне на Рівненщині, пройшов шлях від простого хлопця з вчительської родини до ключової фігури української політики та оборонної промисловості. Як народний депутат чотирьох скликань, тимчасовий виконувач обов’язків глави Адміністрації Президента у 2014-му та голова Комітету Верховної Ради з національної безпеки й оборони, він став одним з архітекторів сучасних оборонних реформ. Сьогодні, у 2026 році, як голова Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України (NAUDI), Пашинський просуває українські FPV-дрони на глобальних виставках, перетворюючи виклики війни на технологічні прориви.
Його кар’єра — це суміш бурхливих революцій, гострих скандалів і реальних досягнень у зміцненні армії. Від ініціатора Антитерористичної операції на Донбасі до лобіста інновацій у збройовій сфері, Пашинський викликає палкі емоції: для когось — символ стійкості, для інших — втілення суперечностей влади. Розберемося, як цей чоловік з провінції опинився в епіцентрі подій, що змінювали Україну.
Дитинство в Зірному: корені, що формують характер
Маленьке село Зірне, де народився Сергій Пашинський, нагадує тиху гавань серед рівненських лісів — місця, де час тече повільно, а праця на землі вчить витримки. Батьки, Володимир Олексійович і мати, обидва вчителі мов — англійської та німецької — прищепили сину любов до знань і дисципліни. Батько помер у 2019-му, залишивши спадщину скромного, але твердого виховання. Сергій ріс у типовій радянській родині, де освіта була єдиним квитком до кращого життя.
Після школи юний Пашинський служив в армії, працював токарем — руками, що згодом підписуватимуть закони про ракети. У 1991 році він закінчив Київський педагогічний інститут імені Горького за фахом історика-суспільствознавця. Ця освіта стала фундаментом для розуміння складних політичних процесів, які незабаром поглинуть його життя. Не дивно, що з дипломом у кишені він не пішов у школу, а кинувся в вир перебудови — час, коли амбітні люди будували бізнес з нуля.
Бізнес 90-х: від комерційних структур до Ощадбанку
Розпад СРСР викинув на ринок тисячі таких, як Пашинський — молодих, енергійних, готових ризикувати. До 1999 року він працював у торгівлі, виробництві та переробці сільгосппродукції, очолюючи ЗАТ “Торговий дім банку Україна”. Це були роки хаосу, коли успіх вимагав не лише розуму, а й залізних нервів: інфляція пожирала заощадження, а контракти ламалися через політичні бурі.
У 1999–2000 роках Пашинський ступив на новий рівень — заступник голови правління Ощадбанку. Тут він набрався досвіду в фінансах, що згодом знадобиться для енергетичного сектору. Цей період заклав основу його зв’язків у бізнес-елітах, але й привернув увагу опозиції. Уже тоді Сергій відчував поклик до політики, де гроші перетворюються на владу.
- Ключові бізнес-посади: Президент ЗАТ “Торговий дім банку Україна” (1998), заступник голови Ощадбанку (1999–2000).
- Гендиректор ДП “Укррезерв” (2005–2006) — робота з державними резервами, що ввела в коло енергетичних гігантів.
- Радник прем’єра Тимошенко (2005) — місток від бізнесу до політики.
Ці кроки не були випадковими: Пашинський розумів, що в Україні бізнес і влада — як дві сторони монети, що крутиться в шаленому ритмі.
Політичний старт: опозиція Кучмі та БЮТ
У 2002 році Сергій Пашинський увійшов в опозицію до Леоніда Кучми — арешт 26 листопада того року став першим ударом системи. Звинувачений у хуліганстві, він просидів до березня 2003-го, а звинувачення зняли лише після Помаранчевої революції. Цей досвід загартував його, перетворивши на лояльного соратника Юлії Тимошенко.
З 2006-го нардеп п’ятого скликання від БЮТ (№101 у списку), голова підкомітету з ПЕК. Шосте скликання — №73, член комітету з енергетики. Сьоме — №27 від “Батьківщини”, заступник голови фракції. Ці роки — час комітетської роботи, де Пашинський відточував навички лобіювання законів про ядерну безпеку та енергоринок.
Революції як доленосні повороти
Помаранчева революція 2004-го — Пашинський очолив штаб у Житомирській області, ставши голосом опозиції на місцях. Євромайдан 2013–2014-го кинув його в пекло: заступник Штабу національного спротиву в Будинку профспілок. Він не покинув Майдан 18 лютого, коли “Беркут” штурмував барикади. Відео з ним і карабіном Norinco CQ-M308 (знайденим у активіста) стало легендою — Пашинський передав зброю СБУ, спростувавши чутки про снайперів.
13 лютого 2014-го арешт на його майно від профспілок не зламав — навпаки, підсилив решимість. Ці події зробили його героєм для одних, підозрюваним для інших.
Вершина влади: АП і комітет нацбезпеки
5 березня 2014-го указом в.о. президента Турчинова — т.в.о. глави Адміністрації Президента. За три місяці Пашинський стабілізував владу після Януковича, увійшовши до наглядової ради “Укроборонпрому”. Звільнений Порошенком 10 червня, Борисом Ложкіним на зміну.
Восьме скликання — №12 від “Народного фронту”, голова Комітету з нацбезпеки. Тут розквіт: ініціатор АТО (накази про зброю в Слов’янськ і Краматорськ), реформи ВПК. “Стугна”, “Вільха”, “Корсар” — розробки, які пройшли бої. Нагороди: пістолет Glock 19 (2014), гвинтівка “Форт-224”.
| Рік | Подія | Роль Пашинського |
|---|---|---|
| 2014 | Початок АТО | Ініціатор поставок зброї |
| 2014–2016 | Голова наглядової “Укроборонпрому” | Реформи концерну |
| 2015–2019 | Комітет ВР | Затвердження бюджетів оборони |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, lb.ua.
Цікаві факти про оборонний внесок
Ви не повірите, але перші FPV-дрони в масовому бою — український винахід під його егідою. У 2026-му на World Defense Show у Ріяді NAUDI під керівництвом Пашинського продемонструвала експозицію, де Україна позиціонується піонером дронової війни. Понад 1468 експонентів, угоди на 33 млрд SAR — і наші дрони в центрі уваги.
- Син Антон — заступник гендиректора КБ “Луч” з 2022-го, топ-менеджер “Спецтехноекспорту” з 2015-го: сімейна династія оборонців.
- Благодійний фонд з 2007-го: мільйони на армію, екологію, від ремонту техніки до допомоги пораненим.
- Санкції РФ з 2014-го (321 особа) — знак, що Москва боїться його реформ.
Ці деталі показують: за фасадом скандалів — реальна робота, що рятує життя на фронті.
Скандали: стрілянина, нафта й судові баталії
31 грудня 2016-го біля Василькова — кульмінація: конфлікт з В’ячеславом Хімікусом. Пашинський отримав пляшкою по голові, вистрілив у відповідь (самооборона, за його словами). Підозра, арешт 2017-го, виправдання 18 березня 2021-го з компенсацією 1,5 млн грн Хімікусу. Справа повернулася до суду, але консенсус — необхідність захисту.
Лютий 2024-го: обшуки СБУ, підозра в заволодінні нафтопродуктами Курченка (97 тис. тонн, 817–1000 млн грн). ВАКС — арешт з заставою 272,5 млн грн, сплачено NAUDI 26 лютого. Апеляції тримають на волі. У 2019-му — хабарі в оборонці, але випустили. Кнопкодавство (3 випадки, спростовано), ФАРи (7, за Chesno) — тінь, але не кінець.
Ці історії — як шрами на тілі воїна: болять, але не зупиняють. Пашинський називає їх “політичним переслідуванням”, і в 2026-му він на волі, активний.
- Стрілянина 2016: Самооборона після удару пляшкою; виправданий, справа в апеляції.
- Нафтопродукти 2024: Схема з передачі активів; застава сплачено, розслідування триває (САП завершила 2025).
- Оборонні закупівлі: Звинувачення в завищених цінах; спростовано Полтораком.
Судові марафони виснажують, але Пашинський тримається, фокусуючись на оборонці.
Сім’я: опора в бурях
Одружений, двоє синів. Дружина — тиха підтримка, Антон — спадкоємець у ВПК: від “Спецтехноекспорту” до КБ “Луч”. Фонд Пашинського з 2007-го — волонтерство, освіта, екологія. Ця родина — як міцний дуб на Рівненщині: коріння глибокі, гілки витримують бурі.
2026-й: NAUDI та глобальний прорив
З 2022-го голова NAUDI — Пашинський веде український ОПК на світову арену. World Defense Show 2026 у Саудівській Аравії: FPV-дрони, САУ “Богдана”, боєприпаси. Україна — піонер масового дронового бою, угоди на мільярди. “Ми стали світовим лідером”, — коментує він у Facebook, і це не хвастощі: 89 країн, 1468 експонентів, наші технології в фокусі.
У час, коли війна тестує на міцність, Пашинський еволюціонує від депутата до стратега. Його історія — нагадування: в політиці, як на фронті, перемога за тими, хто не здається. А що чекає попереду — нові реформи чи нові виклики? Час покаже, але внесок уже в історії.