Сніг хрустить під ногами в маленькому Зборові на Тернопільщині, де 1 січня 1975 року з’явився на світ Андрій Іванович Сибіга. Цей день, коли світ святкує Новий рік, став початком історії чоловіка, чия кар’єра перетворилася на справжній марафон дипломатичних перемог. Зростаючи в родині правника Івана Васильовича, Андрій рано вдихнув атмосферу закону та справедливості, що згодом стало його компасом у бурхливому світі міжнародних відносин.
Тернопільщина, з її зеленими пагорбами та глибоким корінням української душі, сформувала характер Сибіги – стійкий, як старовинні замки Галичини. Батько, Іван Сибіга, не просто юрист, а людина, яка вчила сина бачити нюанси в кожному договорі. Ця родинна традиція передалася молодшому брату Ігорю, теж дипломату, роблячи Сибіг династією, де дипломатія тече в крові, наче ріка Золота Липа.
Освіта: фундамент для глобальних горизонтів
Львівський державний університет імені Івана Франка зустрів молодого Андрія у 1990-х, коли Україна тільки-но ковтала перші ковтки незалежності. У 1997 році він здобув диплом спеціаліста з міжнародних відносин і перекладача англійської – ідеальний набір для того, хто мріє про велику сцену світу. Два роки потому, у 1999-му, додався ступінь юриста, що додало ваги його аргументам у переговорах.
Університетські роки не були просто лекціями: це час, коли Сибіга опанував польську, розбираючи тонкощі європейської інтеграції. Ця освіта стала його щитом у дипломатичних битвах, де знання закону перевершує кулаки. Сьогодні, озираючись, бачимо, як львівські аудиторії виліпили з хлопця з провінції стратега МЗС.
Перші кроки в МЗС: від аташе до ключових відділів
Щойно диплом у кишені – і ось 1997 рік, Андрій Сибіга вже аташе у відділі державно-правових питань Договірно-правового управління МЗС. Швидко просувається: третій, другий секретар. Це час, коли Україна підписувала перші угоди, а молодий дипломат розбирав тонкощі міжнародного права, наче пазл після бурі.
З 2002-го він очолює відділи правового співробітництва, а з 2003-го – міжнародно-правового у Договірно-правовому управлінні. Кожен день – це мости між Києвом і світом. До 2008-го Сибіга стає заступником директора департаменту, де кує інструменти для європейського шляху України.
- Ключові ролі: Начальник відділу міжнародного права (2005-2006), де готував законодавчу базу для зовнішньої політики.
- Замдиректора Договірно-правового департаменту (2006-2008): Тут народжувалися угоди, що тримають Україну в орбіті Заходу.
- Ці посади навчили його терпіння – дипломатія жде, як вино, щоб дозріти.
Після списків приходить час реальних країн, де слова перетворюються на дії. Сибіга готовий до Європи.
Польща: серце європейської дипломатії Сибіги
Дві каденції в Посольстві України в Польщі – з 1998 по 2002-й як другий і перший секретар, а з 2008-го по 2012-й радник-посланник. Варшава, з її густим туманом Вісли та історичними ранами, стала для нього школою. Тут він вирішував консульські питання, будував мости після сусідських сварок.
Польща – ключ до ЄС, і Сибіга розумів це інтуїтивно. Він організовував гуманітарні коридори, захищав права українців. Уявіть: тисячі дзвінків від громадян, кожна історія – як нитка в гобелені відносин. Його робота посилила партнерство, що нині рятує Україну від російської тіні.
| Період | Посада | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 1998-2002 | 2-й, 1-й секретар Посольства в Польщі | Консульська підтримка, гуманітарне співробітництво |
| 2008-2012 | Радник-посланник | Розвиток стратегічного партнерства з ЄС через Польщу |
Таблиця базується на даних з mfa.gov.ua та uk.wikipedia.org. Ці роки заклали фундамент, без якого Туреччина була б недосяжною мрією.
Консульська служба та посольство в Туреччині: оборонний альянс
2012-й: Сибіга – директор Департаменту консульської служби МЗС. Тисячі українців за кордоном отримують паспорти, візи, захист. Він реформує систему, роблячи її гнучкою, як ртуть.
Кульмінація – 2016-2021: Посол у Туреччині. Анкара, з її мінаретами та Босфором, стає плацдармом. Сибіга будує оборонне партнерство: Baykar дрони, що тепер гудуть над Донбасом. Економіка цвіте, культурні мости міцніють. У 2020-му його називають “послом року” на Тернопільщині – визнання з коріння.
Завдяки Сибізі Туреччина стала не просто сусідом, а щитом для України в Чорному морі. Зернова угода 2022-го частково на його плечах – дипломатія не забуває.
Офіс Президента: стратегія в тіні влади
З травня 2021-го по квітень 2024-го – заступник керівника ОП під Андрієм Єрмаком. Зовнішня політика, стратегічні партнери. Війна вирує, а Сибіга координує: візити Зеленського, пакети допомоги, саміти.
Він у тіні, але рушить нитки: перемовини з Китаєм, G7, НАТО. Квітень 2024-го – перший зам міністра МЗС, підготовка до великого стрибка.
Міністр закордонних справ: фронт дипломатії у 2024-2026
5 вересня 2024-го – указ Президента, і Сибіга очолює МЗС. Війна палає, але він мчиться: Норвегія, Канада, G7. У 2025-му підтверджений у уряді Свириденко, запускає збір на UNITED24 для роботів евакуації поранених – 29 липня гримить новина.
Січень 2026-го: коментує атаки РФ, скликає ОБСЄ, Радбез ООН. Зустрічі з Ейде, Бартом – енергетика, бюджет. Його голос – як маяк у штормі, кличе союзників. Україна тримається, бо Сибіга не спить.
Цікаві факти про Андрія Сибігу
- Народився точно на Новий рік – символ нових починків для України.
- Понад 27 років безперервної служби в МЗС – рідкість у дипломатії.
- Колекціонує україністику: стародруки, мундири УПА – душа патріота.
- Дружина Тетяна і троє дітей підтримують у Києві, де сім’я тримається корінням.
- Ви не повірите, але його брат Ігор – теж дипломат, сімейний тандем!
Ці перлини роблять Сибігу не просто чиновником, а живою легендою.
Особисте життя: опора в родині
Тетяна Михайлівна – дружина, що йде пліч-о-пліч з 2000-х. Донька Софія (2008), сини Андрій (2011), Іван (2017) – родина в серці Києва. Квартири, ділянки, гараж – скромно, за деклараціями. Колекція антикваріату україністики зігріває душу між рейсами.
Виховання в повоєнній Україні навчило його балансу: робота – світ, сім’я – порт.
Нагороди: визнання від держави
Орден “За заслуги” III ступеня (2020) – за будівництво держави. II ступеня (2021) – за дипломатію. Ранг Посла (2017). Кожен орден – шрам від битв, перемога для України.
uk.wikipedia.org, mfa.gov.ua. Сибіга продовжує писати історію, де кожна сторінка – крок до перемоги.