Блискучий ланцюжок, знайдений у бабусиній шкатулці, вабить сонячними відблисками, ніби обіцяє скарби з минулих часів. Але чи не ховається за цим сяйвом хитра підробка? У світі ювелірних прикрас, де ціни на золото 585 проби сягають тисяч гривень за грам, сумніви цілком виправдані. Домашні тести дозволяють швидко відрізнити справжній метал від фальшивки, хоч і не замінять лабораторний аналіз. Розберемо кожен метод крок за кроком, з науковим поясненням і практичними нюансами, щоб ви впевнено тримали ситуацію під контролем.
Огляньте виріб: перші ознаки справжності
Будь-яка перевірка починається з візуального інспекту. Візьміть лупу чи смартфон з камерою-макро – і вперед. Справжнє золото має чітке клеймо з пробою: у нас популярні 585 (58,5% чистого золота), 750 (75%) чи 999. Клеймо наноситься лазером або пуансоном, виглядає рівно, без розмитості. Якщо позначка стерта чи нагадує наклейку – тривожний дзвіночок.
Поверхня справжнього виробу гладка, без пухирців чи нерівностей, які видають лиття з дешевих сплавів. Біле золото часто має легкий жовтий відтінок під родієвим напиленням, а червоне – теплий рум’янець від міді в лігатурі. Подряпини на справжньому золоті поверхневі, бо метал м’який, але сплави твердіші. Перевірте зворотний бік сережок чи застібку ланцюжка – там проба має бути обов’язково.
Цей крок безкоштовний і безпечний, але не ігноруйте його. Багато підробок провалюють огляд ще на старті, бо майстри-підробники економлять на деталях.
Магнітний тест: відсіюємо залізні пастки
Неодимовий магніт з холодильника чи аптеки – ваш перший союзник. Золото діамагнітне, тобто слабко відштовхується від магнітного поля, але на практиці справжній метал просто не прилипає. Піднесіть сильний магніт (від 0,5 тесла) до каблучки чи монети. Якщо тягне – у сплаві залізо чи сталь, типова для дешевих китайських фейків.
- Візьміть магніт і виріб у сухому місці.
- Тримайте на відстані 1-2 см, повільно наближайте.
- Ніякого прилипання чи хитання – золото чинить опір.
Чому це працює? Феромагнітні домішки реагують на поле, а благородний метал – ні. Тест точний на 90% для грубих підробок, але не розрізняє проби. Для білих сплавів з нікелем може бути слабке притягання – тоді комбінуйте з іншими методами. Я тестував на кільці 585 проби: нуль реакції, натомість мідний браслет з “золотим” покриттям одразу полетів до магніту.
Керамічний тест: золотий слід на плитці
Знайдіть необпалену керамічну плитку – задню сторону чашки чи блюдця з глини підійде ідеально. Проведіть краєм прикраси по поверхні, наче олівцем. Справжнє золото залишить яскравий жовтий слід, бо не окислюється при терті. Підробки з міді чи латуні чорніють або зеленіють від оксидів.
- Очистіть плитку від пилу вологою ганчіркою.
- Легко, без натиску, проведіть виріб 2-3 рази.
- Зітріть слід пальцем: золотий розітреться рівно, без бруду.
Наука проста: золото інертне, не реагує з киснем, на відміну від базових металів. Метод старий, як ювелірне мистецтво, і надійний для 14-18 карат. Але уникайте глазурованої кераміки – вона дасть хибний результат. Уявіть: ваш бабусин перстень малює сонячну лінію, ніби підтверджуючи родинну легенду.
Хімічні тести: оцет, йод і нашатир у справі
Кухонні засоби перетворюються на детективи. Почніть з оцту: капніть 5% розчин на непомітне місце (внутрішню сторону кільця). За 5-10 хвилин справжнє золото не потемніє, бо стійке до слабких кислот. Мідь у фейках дасть зелений наліт – класичну реакцію оцтової кислоти з Cu.
Йод з аптечки ще жорсткіший: крапля на 30 секунд. На домішках срібла чи міді з’явиться чорний осад, золото лишиться чистим. Нашатирний спирт очищає поверхню: потріть ваткою – підробки темніють від окислення, справжнє сяє. Увага: ці тести залишають плями на родію чи емалі, змивайте одразу мильною водою.
- Оцет: для міді, безпечний для 585+ проб.
- Йод: чутливий до срібла, точність 80%.
- Нашатир: видаляє бруд, виявляє оксиди.
Хочете емоцій? Капніть йод на підозрілий браслет – і дивись, як він “сповідується” чорними плямами. Але для високих проб (999) реакція слабка, бо домішок мінімум.
Тест на щільність: математика ваги й об’єму
Для просунутих – вага, мірний стакан і калькулятор. Щільність чистого золота 19,32 г/см³, 585 проби – 12,85-14,76 г/см³ залежно від лігатури (мідь знижує, срібло підвищує). Зважте виріб на кухонних терезах (0,1 г точність), занурте у воду з ниткою – витіснений об’єм = вага води в грамах.
Формула: щільність = маса / об’єм. Приклад: кільце 10 г, об’єм 0,7 см³ – щільність 14,3 г/см³, типово для 585 з міддю. Таблиця нижче допоможе порівняти.
| Проба | Щільність, г/см³ | Тип лігатури |
|---|---|---|
| 999 | 19,32 | Чисте |
| 750 | 14,5-17,5 | Ag+Cu |
| 585 | 12,85-14,76 | Cu 33%, Ag 8% |
| 375 | 10-12 | Багато домішок |
Дані за zlato.ua. Тест точний для злитків чи монет, але для порожнистих прикрас складніше – вимірюйте об’єм Archimedes’ом. Ви не повірите, але раз я таким чином вирахував фейк: заявлені 585 виявились 10 г/см³!
Додаткові методи: звук, вогонь і вага
Постукайте монетою по склу – справжнє золото видає чистий, довгий дзвін, як дзвіночок, бо щільне й еластичне. Підробки гудуть глухо. Вага вражає: золото важке, 10-г ланка лягає в руку солідно, наче міні-скарб.
Гаряча вода чи запальничка: нагрійте до червоного – золото охолоне блискучим, сплави потемніють чи деформуються. Але уникайте емалей! Ці тести доповнюють основні, додаючи впевненості.
Типові помилки при перевірці золота
- Ігнор проби: фейк може пройти магніт, але клеймо видасть.
- Хибні тести на білому золоті: родій маскує реакції кислот.
- Переоцінка зубного тесту: сплави не дряпають емаль, як чисте Au.
- Недбалість з кислотами: плями не змиваються, псують антиквар.
- Один тест: комбінуйте 2-3 для 95% точності.
Багато гублять гроші, бо покладаються на блиск. Краще перестрахуватись!
Комбінуючи тести, ви отримуєте картину, ніби ювелір з багаторічним стажем. Для антиквару чи інвестицій – до лабораторії, але вдома це врятує від обману. Золото – як вірний друг: стійке, важке, вічне. Тримайте його в чистоті, і воно віддячить сяйвом роками.