У тихому осінньому Звенигородці на Черкащині, де вишневі сади шепочуть старовинні історії, 21 вересня 1957 року з’явився на світ хлопець, чиє ім’я згодом гримить у кулуарах Верховної Ради. Юрій Анатолійович Кармазін виріс серед простих буднів маленького провінційного містечка, де праця на землі та чесність слугували найкращими уроками життя. Цей юнак, з його гострим розумом і непохитною вдачею, не уявляв, як його доля сплететься з бурхливими хвилями української політики.
Ранні роки Юрія Кармазіна минали в ритмі радянської реальності, де мрії про справедливість ковувалися на заводах і в школах. Сім’я, скромна й працьовита, прищепила йому любов до рідної землі, яка згодом перетворилася на патріотичний вогонь. Він не поспішав до великих міст, а спершу вкусив шматок реального життя як робітник Смілянського міськпобуткомбінату з 1974 по липень 1976 року. Ті два роки, сповнені фізичної праці, загартували характер, ніби кузня, де молот б’є по розпеченому металу.
Освіта та перші кроки в юриспруденції
1976 рік став поворотним: Кармазін вступив на юридичний факультет Одеського національного університету імені Іллі Мечникова, де провів наступні п’ять років, до 1981-го. Студентські аудиторії Одеси, напоєні морським бризом, стали для нього школою не лише законів, а й етики. Диплом юриста в руках молодого чоловіка відкривав двері до прокуратури – системи, де кожен крок вимагав сталевої волі.
Ще під час навчання, з грудня 1980-го, він почав як помічник прокурора Центрального району Одеси. Далі пішли сходинки: помічник прокурора Одеської області (1982–1984), заступник спеціального прокурора тієї ж області (1984–1985). З листопада 1985-го по серпень 1992-го Кармазін очолював прокуратуру Приморського району Одеси – одного з найскандальніших куточків міста, де злочинність плела павутину корупції. Його робота там нагадувала бій з невидимим ворогом: розслідування, конфронтації, перемоги над мафією, яка ховалася за фасадами портових складів.
У липні 1992-го доля закинула його на суддівське крісло в Одеському обласному суді. Два роки Кармазін вершив правосуддя, розбираючи справи, що могли зламати долі. Його кар’єра юриста стала фундаментом для політичних амбіцій, адже прокуратура навчила бачити правду за ширмою брехні. Тоді ж, у 1994-му, він очолив слідчу комісію у гучній справі АСК «Бласко» – морської афери, яка сколихнула Україну.
Вхід у парламент: тріумф 1994 року
Політика кликала, як сирена Чорного моря. У 1994-му, на виборах до Верховної Ради другого скликання, Кармазін балотувався в Приморському окрузі №299 Одеси від трудового колективу, безпартійний. Перший тур – 15,17% голосів при явці 56,3%, другий – переконлива перемога з 60,29% серед 23 суперників, включно з Анатолієм Вассерманом. Народний депутат! Цей титул він носив до травня 1998-го, увійшовши в епоху становлення незалежної України.
Одеса, його форпост, стала плацдармом для національних баталій. Кармазін обирався депутатом Одеської обласної та Приморської районної рад, демонструючи локальну силу перед загальнонаціональним рингом. Перехід від мантії судді до трибуни парламенту був плавним, ніби ріка, що впадає в океан інтриг.
Парламентські скликання: лідерство в боротьбі з корупцією
Третє скликання (1998–2002) принесло нові вершини. У окрузі №134 Одеси самовисуванець Кармазін здобув 40% голосів при явці 65%. Спершу в фракції «Громада» Лазаренка (травень 1998 – лютий 2000), потім позафракційний, з липня 2000-го – у групі «Солідарність» Порошенка. Ключова роль: голова Комітету з законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (1998–2000), потім Комітету з боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Він став щитом проти злочинності, подаючи тисячі запитів і розкриваючи схеми, що душили молодну державу.
Четверте скликання (2002–2006): №17 у списку блоку «Наша Україна» Ющенка. Фракція «Наша Україна», голова підкомітету з правової політики. Найактивніший депутат: 1073 виступи з місця, 1093 з трибуни, 901 запит – рекорди, що змушували колег червоніти. П’яте скликання не вдалося: Блок Ю.К. набрав 0,65%, але на міського голову Києва – 5,45%, четверте місце.
Шосте (2007–2012): №58 у «Наша Україна – Народна Самооборона». Перший заступник голови Комітету з правосуддя. 2218 виступів з місця, 564 з трибуни – машина принципів у дії. Радник президента Ющенка (2007), заступник у ПАРЄ.
| Скликання | Округ/Список | Фракція/Група | Ключова посада |
|---|---|---|---|
| II (1994–1998) | №299 Одеса (маж.) | – | Депутат |
| III (1998–2002) | №134 Одеса (маж.) | Громада → Солідарність | Голова комітету з корупції |
| IV (2002–2006) | №17 Наша Україна | Наша Україна | Голова підкомітету правової політики |
| VI (2007–2012) | №58 НУ-НС | НУ-НС | Заступник голови комітету правосуддя |
Таблиця базується на даних з uk.wikipedia.org та офіційних архівів Верховної Ради. Джерело: uk.wikipedia.org.
Партійне лідерство та президентські амбіції
З травня 1999-го – голова Партії захисників Вітчизни, з 2001-го співголова «За Україну!». Кандидат у президенти 1999-го (0,35%, 10-е місце), 2019-го самовисуванець (0,08%). Балотувався в 2012 (ЦВК відмовила), 2013 (довибори), 2014 («Зелена планета»). Кожен раз – бій за принципи, ніби лицар у турнірі проти драконів корупції.
Участь в «Україна без Кучми» (2001), Помаранчева революція – його слід помітний. 2016-го організовував «Революційні праві сили» для «Третього Майдану». 2018-го став «гетьманом козацтва всієї України» – символом патріотизму. Навіть 11 березня 2022-го, через YouTube, закликав Зеленського визнати війну війною.
Скандали, що ковтали Україну
Кармазін не уникав бур: у 2005-му в «Бульварі» заявив, що не житиме з Януковичем в одній країні, посилаючись на «вищу силу». 2018-го звинуватив ICU у зв’язках з Трамповим радником Еліотом Броуді – скандал, що дійшов до Верховного Суду. У квітні 2021-го суд визнав вину його організації в наклепі (джерело: пресслужба ICU). Критики звинувачували в популізмі, але прихильники бачили бійця за прозорість.
Цікаві факти про Юрія Кармазіна
- У 1987–1991 роках надавав прихисток першій в СРСР благодійній організації – Фонду ім. Гааза.
- Найактивніший депутат IV скликання: понад 1000 виступів – рекорд, що досі вражає.
- Заслужений юрист України (1996), Орден «За заслуги» III ступеня (2009), Почесний працівник прокуратури.
- У 2018-му «гетьман» козацтва – від Ющенка до нього булава перейшла як символ.
- Православний, киянин, похований на Байковому кладовищі (ділянка 27а).
Ці штрихи малюють портрет не просто політика, а людини з вогнем у серці.
Сім’я та спадщина борця за Україну
Особисте життя Кармазіна – тиха гавань серед штормів. Одружений з Ларисою, батько двох дочок (1982 та 1998 р.н.). Сім’я підтримувала його в марафонах політики, де ночі за документами чергувалися з трибунами. Його спадщина – у законах проти корупції, тисячах запитів і натхненні для патріотів, які вірять у справедливість.
9 листопада 2022-го, на 66-му році, Юрій Кармазін пішов у вічність, залишивши порожнечу в українській політиці. Але його голос лунає в дебатах, де чесність бореться з брехнею, а принципи – з компромісами. Україна пам’ятатиме цього титана Одеси, чиї баталії формували нашу демократію.