Хорхе Маріо Бергольйо, народжений у шумному кварталі Флорес у Буенос-Айресі 17 грудня 1936 року, виріс у родині італійських емігрантів, де запах свіжоспеченого хліба змішувався з розмовами про кращу долю. Батько, бухгалтер Маріо Хосе, і мати Регіна, домогосподарка, виховували п’ятьох синів у дусі працьовитості та віри. Юний Хорхе мріяв про футбол – фанатичний шанувальник клубу “Сан-Лоренсо”, він навіть став почесним членом у 2008-му. Але доля скерувала його інакше: після закінчення технікуму хіміка-технолога, де він блискуче складав іспити, покликання до священства перевернуло все з ніг на голову.
У 1958 році двадцятидворічний хлопець вступив до ордену єзуїтів, а свячення отримав аж у 1969-му через хворобу – видалили праву частку легені через кісти. Цей епізод став метафорою його життя: завжди на межі, але з незламним духом. Ви не повірите, але Папа Франциск жартував пізніше, що через це “дихає лівою ногою” – типовий його гумор, що розряджав напругу.
Шлях священника: випробування в Аргентині
Спочатку – скромні ролі: magister новиків, провінціал єзуїтів Аргентини з 1973 по 1979 рік. Це був час “брудної війни” – диктатура хунти тероризувала тисячі. Бергольйо звинувачували в пасивності щодо зниклих священників, але пізніші розслідування, включно з рішенням Верховного суду Аргентини 2013-го, спростували це. Він переховував людей у церквах, ризикуючи собою. Потім – ректор семінарії, сповідник, професор теології. У 1992-му – допоміжний єпископ Буенос-Айреса, а з 1998-го – архиєпископ.
Тут розкрився його талант пастиря бідних. Фавели, нетрі, де злочинність і наркотики панували, стали його домом. Він їздив на громадському транспорті, мив ноги ув’язненим, танцював танго з парафіянами. Архиєпископ Бергольйо перетворив Церкву на маяк для маргіналів, де віра – не ритуал, а щоденна боротьба. Кардинальська шапка від Івана Павла II у 2001-му не змінила скромності: на конклаві 2005-го він набрав 40 голосів, але поступився Бенедикту XVI.
Обрання 2013-го: єзуїт на троні Святого Петра
13 березня 2013-го, після зречення Бенедикта XVI, дим над Сікстинською капелою став білим. “Habemus Papam!” – і світ почув: Франциск. Перший папа з Нового Світу за 1200 років, перший єзуїт, перший неєвропеєць з часів Григорія III. Чому Франциск? На честь Ассизького – покровителя бідних і екології. Перше звернення: “Браття і сестри, добрий вечір!” – як сусід за чаєм. Він заплатив готельний рахунок, відмовився від палацу, оселився в Domus Sanctae Marthae. Цей жест став символом “Церкви для бідних”.
Реформи Ватикану: ламання стереотипів
Франциск узявся за куру – бюрократичний монстр. Рада кардиналів C9 (2013) розробила нову конституцію Praedicate Evangelium (2022), де дикастерії очолюють не тільки єпископи, а й миряни, жінки. Фінанси: аудит Vatican Bank компанією PricewaterhouseCoopers, звільнення корумпованих, нова комісія з 2013-го. Синодальність – ключ: синоди про сім’ю (2014-15), молодь (2018), Амазонію (2019), синодальність (2021-24). Жінки вперше голосували на синоді 2023-го, стали префектами.
Скасування титулу “монсеньйор” для молодих, Рік Милосердя (2015-16), Всесвітній день бідних (2017). Він зробив Церкву горизонтальною, як мережу друзів, а не пірамідою. Критики лаяли за хаос, але прихильники бачать відродження.
Енцикліки: голос совісті світу
Його документи – бомби в глобальних дебатах. Перед таблицею коротко: ось основні енцикліки, що змінили дискурс.
| Назва | Рік | Тема | Ключовий вплив |
|---|---|---|---|
| Lumen Fidei | 2013 | Віра | Спільна з Бенедиктом XVI, акцент на єдність. |
| Laudato si’ | 2015 | Екологія | Кліматична енцикліка, вплинула на Паризьку угоду (uk.wikipedia.org). |
| Fratelli tutti | 2020 | Братерство | Проти популізму, скасування смертної кари. |
| Laudate Deum | 2023 | Клімат | Критика заперечення змін клімату. |
Laudato si’ – шедевр: Папа порівнює Землю з “сестрою”, закликає до екологічної конверсії. За даними vatican.va, це перша енцикліка про довкілля. Після таблиці: ці тексти не суха теологія, а крик душі за справедливість.
Подорожі та дипломатія: посланець миру
43 апостольські поїздки – від Куби (нормалізація з США 2014) до Іраку (2021, перша для папи). У ОАЕ підписав Документ про людське братерство з Великим імамом. Г7 вперше запросив 2017-го – про війни й AI.
Ставлення до України: молитви, допомога, суперечки
Зв’язок з УГКЦ глибокий: вихованець отця Степана Чміля, ординарій УГКЦ в Аргентині. “Папа для України” (2020) зібрав мільйони євро. Відправив кардиналів Крайєвського й Черні під час вторгнення 2022-го, освятив Україну й Росію. Але скандали: хресна хода з росіянкою (2022), Дугіна як “жертва”, “білий прапор” (2024) – викликало лють Зеленського. Його миролюбство балансувало на лезі, але допомога реальна.
Скандали: тіні на понтифікаті
- Педофілія: McCarrick відлучений 2019-го, чилійські єпископи пішли у відставку після вибачень 2018-го, Vos estis lux mundi (2019) для розслідувань.
- Китай: угода про єпископів (2018, оновлена), але порушення.
- ЛГБТ: “Хто я, щоб судити?” (2013), Fiducia supplicans (2023) – благословення пар, але не шлюби; Африка відмовила.
- Rupnik: затримки з розслідуванням.
Ці бурі не зламали: Франциск визнавав помилки, йшов вперед. Гумор рятував – про критиків казав: “Моліться за них, бо вони нужденніші”.
Цікаві факти про Папу Франциска
- Танцював танго на площі Святого Петра – першим у історії!
- Мав Twitter з 2012-го (@Pontifex), 18 млн фоловерів.
- Любив мате – аргентинський чай, ділився з охороною.
- Перший папа, що подзвонив до президента (2013).
- Футбольний фанат: благословив кубок Лібертадорес.
Ці дрібниці роблять його живим, як дядько за сімейним столом.
Останні роки: хвороби й прощання
Хронічні болячки накопичилися: операція на коліні 2023-го, респіраторні кризи. Лютий 2025-го – бронхіт, пневмонія, ШВЛ. 20 квітня – остання великодня аудієнція. 21 квітня, у Светлий понеділок, о 7:35 – смерть від інсульту й серцевого колапсу у 88 років. Похований у Santa Maria Maggiore, як заповідав. Конклав обрав Лева XIV 8 травня.
Спадщина: Церква, що дихає милосердям
Франциск залишив Церкву глобальною, екологічною, відкритою. 163 кардинали з 76 країн – кінець євроцентризму. Критики кажуть: забагато хаосу, мало догматизму. Та мільйони побачили в ньому батька для знедолених. Його слова про бідних лунають досі, наче вітер з фавел, нагадуючи: віра – дія. А футбол? “Сан-Лоренсо” оплакував свого фаната. Історія триває, але Франциск назавжди змінив її хід.