Коли ціни на хліб стрибають на 10% за місяць, а бензин дорожчає ще швидше, звичайний українець відчуває це на гаманці одразу. Саме тут на сцену виходить індекс споживчих цін, або ІСЦ, – той самий барометр, що фіксує, як змінюється вартість типового кошика покупок для родини. Цей показник не просто суха статистика; він пульсує в ритмі економіки, сигналізуючи про інфляцію, яка то тихенько підкрадається, то раптово навалюється бурею.
Уявіть гігантський супермаркет, де кожен товар – від молока до квитка в метро – зважується за своєю важливістю в житті середньостатистичної сім’ї. ІСЦ вимірює, скільки гривен треба витратити сьогодні на той самий набір, що коштував певну суму вчора чи позавчора. Він показує зміну загального рівня цін на товари та послуги для невиробничого споживання, тобто все, що ми купуємо для себе, а не для бізнесу. Без нього урядовці не змогли б коригувати мінімалку чи пенсії, а банки – прогнозувати ставки.
Суть індексу: що ховається за абревіатурою ІСЦ
ІСЦ – це не випадковий набір цифр, а ретельно вивірений індекс, що відображає реалії гаманця українців. Він фіксує вартість фіксованого кошика товарів і послуг у поточному періоді порівняно з базовим. Базовий період в Україні – грудень попереднього року для річних розрахунків, а щомісяця порівняння йде з попереднім місяцем. Цей кошик включає близько 325 позицій – від хліба й м’яса до проїзду в автобусі та платежів за комуналку.
Чому саме ці товари? Бо вони репрезентують типові витрати родини: продукти займають найбільшу частку, бо ж без їжі нікуди. Потім йдуть житлово-комунальні послуги, транспорт, одяг. Алкоголь і тютюн теж у списку, хоч і з меншою вагою, – бо люди купують, і це реальність. Кошик оновлюється раз на 5 років, а ваги – щороку, щоб відповідати змінам у звичках споживачів, як-от зростання онлайн-покупок чи популярність електросамокатів.
Розрахунок веде Державна служба статистики, реєструючи ціни з 1 по 25 число кожного місяця на ринках, в магазинах і сервісах по всій країні – окрім окупованих територій і зон бойових дій. Ціни фіксують з ПДВ та акцизами, як платить покупець. Результат – місячний індекс, наприклад, 101,2% означає зростання на 1,2% за місяць.
Формула розрахунку: математика за лаштунками
Серце ІСЦ б’ється за формулою Ласпейреса, названою на честь економіста, який ще в XIX столітті придумав, як зважувати кошик. Простими словами: беремо ціни поточного періоду (p_t), множимо на кількість товарів базового періоду (q_0), ділимо на вартість базового кошика і множимо на 100. Формула виглядає так:
I = [Σ (p_t × q_0) / Σ (p_0 × q_0)] × 100
Де Σ – сума по всіх товарах. Це фіксований кошик базових кількостей, щоб уникнути спотворень від змін у споживанні. В Україні застосовують ланцюговий метод: місячні індекси множать для кварталу чи року. Індивідуальні індекси для кожного товару – геометрична середня цін по містах, а загальний – зважене агрегування.
- Спочатку фіксують ціни в 30+ містах на базових підприємствах – від супермаркетів до аптек.
- Розраховують середні ціни по регіонах, враховуючи населення.
- Агрегують з вагами: продукти ~39%, послуги ~25%, непродовольчі ~36% (дані з методології Держстату).
- Отримуємо національний ІСЦ.
Цей процес повторюється щомісяця, з корекціями на сезонність (огірки влітку дешевшають) чи заміну товарів (як-от перехід від DVD до стримінгу). Без таких нюансів індекс спотворював би реальність, ніби порівнювати яблука з апельсинами.
Історія ІСЦ в Україні: уроки гіперінфляції
У 1993 році ІСЦ сягнув шалених 10 155% – гривня (ще купоно-карбованець) знецінювалася щодня, хліб дорожчав удвічі за тиждень. Гіперінфляція розкотилася лавиною після розпаду СРСР: друкарський станок гудів, дефіцит панував, люди тягали вози грошей на базар. Тоді Держстат тільки починав фіксувати ціни, з серпня 1991-го.
Потім стабілізація: 2000-ті – двозначні відсотки, 2014-2015 – стрибок до 48% через війну і девальвацію. 2022-й приніс 26,6% на тлі вторгнення, але НБУ стримав до 5% у 2023-му. Кожен сплеск ІСЦ – як дзеркало криз: енергетична залежність, війна, глобальні шоки від COVID чи Чорного моря.
Сьогодні, у 2025-му, інфляція спокійніша, але волатильна: дефіцит енергоносіїв тисне на тарифи, а продукти реагують на урожай і логістику.
Актуальні дані: як виглядав ІСЦ у 2025 році
Рік 2025-й минув з помірною інфляцією – загальний ІСЦ склав 108,0%, тобто ціни зросли на 8%. Місячні коливання трималися в межах 0,2-1,5%, з дефляцією влітку через сезонні овочі. Ось ключові показники:
| Місяць | До попереднього місяця (%) | До грудня 2024 (%) |
|---|---|---|
| Січень | 101,2 | 101,2 |
| Лютий | 100,8 | 102,0 |
| Березень | 101,5 | 103,5 |
| Квітень | 100,7 | 104,2 |
| Травень | 101,3 | 105,5 |
| Червень | 100,8 | 106,3 |
| Липень | 99,8 | 106,1 |
| Серпень | 99,8 | 105,9 |
| Вересень | 100,3 | 106,2 |
| Жовтень | 100,9 | 107,1 |
| Листопад | 100,4 | 107,5 |
| Грудень | 100,2 | 108,0 |
Дані з Державної служби статистики України (ukrstat.gov.ua) та index.minfin.com.ua. Найбільше підскочили тарифи на енергію та транспорт, продукти ж стримувалися гарним урожаєм. Грудень закрився мінімальним +0,2%.
Базовий ІСЦ: чистий погляд на інфляцію
Не плутайте ІСЦ з базовим – той викидає “шум”: енергоносії, регульовані ціни, сезонні продукти. Базовий фокусується на монетарних факторах, показуючи стійкий тиск. У грудні 2025-го базовий склав 100,1% проти 100,2% загального. НБУ орієнтується на нього для ключової ставки, бо він стабільніший, ніби рентген для економіки без поверхневих подразників.
Різниця критична: під час енергокризи загальний ІСЦ стрибає, базовий – ні. Це допомагає розрізнити тимчасові шоки від системних проблем.
Де застосовують ІСЦ: від зарплати до інвестицій
ІСЦ – основа індексації зарплат і пенсій: якщо перевищує 100%, роботодавець мусить підвищити доходи на різницю від базового місяця. У 2025-му кумулятивний індекс сягнув 108%, тож індексація спрацювала для мільйонів. Податкові органи використовують для фіксованих активів, а інвестори – для корекції портфелів.
- Індексація доходів: розраховується наростаючим підсумком від січня.
- Прогнозування: НБУ ціль – 5±1%.
- Міжнародні порівняння: CPI США чи ЄС схожий, але кошики різні.
Для бізнесу ІСЦ сигналізує про коригування цін, для родин – про бюджетування. Ви не повірите, але багато хто ігнорує його, доки комуналка не “кусає”.
Типові помилки в розумінні ІСЦ
- Думають, що ІСЦ = особиста інфляція. Ваш кошик може відрізнятися – якщо ви веган чи водій таксі, реальність інша.
- Плутанина з базовим. Загальний реагує на газ, базовий – ніби “ядро” інфляції.
- Ігнор кумулятиву. Один місяць 101% здається дрібницею, але за рік – 108% з’їдає заощадження.
- Застарілі ваги. Кошик не враховує Netflix чи крипту одразу, бо ваги з опитувань.
Уникайте цих пасток – перевіряйте дані на ukrstat.gov.ua щомісяця, і ваш гаманець подякує.
ІСЦ і ваше життя: практичні поради
Інфляція краде купівельну спроможність тихенько, як миша сир. У 2025-му продукти додали 7-8%, комуналка – 12%. Щоб вистояти, фіксуйте витрати за кошиком ІСЦ: 40% на їжу – шукайте акції, 15% на житло – утепліть дім. Інвестуйте в ОВДП чи депозити з ставкою понад інфляцію +2%.
Плануйте бюджет з урахуванням прогнозу: НБУ обіцяє 6% у 2026-му, але війна диктує свої правила. Купуйте продукти оптом влітку, міняйте тарифи на інтернет. ІСЦ вчить: не чекайте, поки ціни наздоженуть – випереджайте їх.
Коли дивитеся на чек з магазину, згадайте цей індекс – він не просто цифра, а компас у бурхливому морі економіки. А що буде в січні 2026-го? Свіжі дані покажуть, чи продовжуємо курс на стабільність.