Грім гармат лінкора “Шлезвіг-Гольштейн” розірвав ранковий туман над Гданьською затокою о 4:45 1 вересня 1939 року. Польські вояки на Westerplatte, крихітному півострові, відчули перші удари нацистської машини агресії. Цей постріл став сигналом для глобального лиха, яке поглинуло світ у полум’ї шістьох кривавих років. Німецькі танки ринули через кордон, а небо потемніло від роїв бомбардувальників – так почалася найбільша війна в історії людства.
Але чому саме Польща? І чому саме тоді? Корені сягають глибоко, у гірку кризу після Першої світової. Версальський договір 1919 року, ніби ланцюги на переможеній Німеччині, викликав лють. Репарації душили економіку, гіперінфляція 1923-го з’їдала заощадження мільйонів, а Велика депресія 1929-го добила надію. Адольф Гітлер, харизматичний оратор з тремтінням у голосі, обіцяв відродження. До влади в 1933-му, він почав переозброєння, ігноруючи обмеження Версаля. Рейнланд окупований у 1936-му, Аншлюс Австрії 1938-го, Мюнхенська угода – Захід поступався, сподіваючись на мир ціною Чехословаччини.
Пакт Молотова-Ріббентропа: чорна угода двох диктаторів
Ключ до нападу – таємна угода 23 серпня 1939-го в Москві. Міністр закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов і німецький колега Йоахім фон Ріббентроп підписали пакт про ненапад. Публічно – обіцянка миру на десять років. Але таємний протокол розділив Східну Європу: Німеччина брала захід Польщі, Радянський Союз – схід, плюс Прибалтику, Фінляндію, Бессарабію. Сталін отримав “буфер”, Гітлер – свободу рук на Заході. Ця угода, за даними uk.wikipedia.org, стала зеленим світлом для агресії, бо Москва нейтралізувала східний фронт.
Уявіть: два тоталітарні режими, ненавидячи один одного ідеологічно, потиснули руки заради здобичі. Гітлер планував “Барбароссу” проти СРСР, але спершу – Польща для Lebensraum, життєвого простору. Сталін, параноїдальний стратег, вигравав час на переозброєння. Пакт шокував світ: комуністи й нацисти – союзники? Таємний протокол оприлюднили лише в 1989-му, але його наслідки вдарили негайно.
Гляйвицький інцидент: фальшивий прапор для виправдання злочину
Напередодні, 31 серпня вночі, СС під командуванням Альфреда Науяокса інсценувало напад на радіостанцію в Гляйвиці (Глівіце). Німецькі саботажники в польській формі, з “полоненими” (концентраційними в’язнями, убитими пострілом у тил), транслювали антинімецькі гасла. “Поляки напали!” – загукала пропаганда Геббельса. Це класичний false flag, один із 21 інциденту на кордоні, щоб виправдати блицкриг.
Деталі вражають хитрістю: серед “польських диверсантів” – Франц Гушальт, в’язень з Дахау, “Гівно-Конрад” за прізвиськом через стан. Операція тривала хвилини, але дала Гітлеру привід для Рейхстагу: “Польща провокує!” Сучасні історики, спираючись на Нюрнберзький процес, підтверджують: це була чиста провокація для світової думки.
1 вересня 1939: Westerplatte тримається, світ завмирає
Перші години: обстріл і опір
О 4:45 “Шлезвіг-Гольштейн” відкрив вогонь по Westerplatte. Майор Генрик Сухарський з 182 вояками відбивав атаки есмінців, піхоти, пікірувальників Stuka. Вони трималися сім днів, до 7 вересня, коли склали зброю через брак набоїв. Героїзм поляків став символом: 15 загиблих оборонців проти 300 німців. Саме тут пролунали перші постріли Другої світової.
Бліцкриг розгортається
Вермахт кинув 60 дивізій, 2000 танків, 1900 літаків проти 950 тис. поляків. Люфтваффе знищило 400 польських машин на землі першого дня. Бомбардування Велиуна о 4:40 вбило 1200 цивільних – перший воєнний злочин. Танки Panzer рвали лінії, піхота зачищала. До 14 вересня Варшава в облозі.
Бомбардування українських земель: війна приходить на схід
Для українців дата початку – теж 1 вересня. Люфтваффе скинуло бомби на Львів о 11:30, убивши десятки. Станіславів (Івано-Франківськ), Тернопіль, Луцьк зазнали ударів. До 120 тис. українців служили в польській армії, гинули в перших боях. Західна Україна, під Польщею, відчула війну негайно – німецькі бомби падали на вокзали, мости. uinp.gov.ua підкреслює: це не 1941-й, а 1939-й для нас.
Карпато-Україна 14-15 березня 1939-го протистояла угорцям за підтримки Німеччини – деякі історики вважають це прелюдією. Але глобально й для Галичини – вересень 1939-го. Близько 9,5 млн українців загинуло за війну, чверть населення (slovoidilo.ua, 2025).
Реакція Заходу: “Дивна війна” починається
3 вересня о 11:00 Лондон, о 17:00 Париж оголосили війну Німеччині. Невеликі сутички, але фронт затих – фаза “Дивної війни” (Phoney War). Союзники чекали, готуючи Лінію Магіно. СРСР 17 вересня вторгнувся зі сходу: “Захищаємо білорусів і українців”. Спільний парад у Бресті 22 вересня – символ союзу.
Польща капітулювала 6 жовтня. Європа розділена, світ на порозі глобального конфлікту.
Хронологія ключових подій першого місяця
Щоб розібратися в шаленому ритмі подій, ось таблиця основних дат вересня 1939-го. Вона показує, як швидко розгорнувся блицкриг.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 31 серпня | Гляйвицький інцидент – false flag |
| 1 вересня | Напад на Westerplatte, бомбардування Львова |
| 3 вересня | Британія та Франція оголошують війну |
| 17 вересня | СРСР вторгається в Польщу |
| 28 вересня | Варшава капітулює |
Ця таблиця базується на даних encyclopedia.ushmm.org та uk.wikipedia.org. Вона ілюструє стрімкість: від провокації до краху – місяць. Після – окупація, депортації, Голокост на українських землях.
Цікаві факти про початок Другої світової
- Лінкор “Шлезвіг-Гольштейн” стояв у Гданьську як “друг” – і сам став катом Westerplatte.
- Польські радисти на Westerplatte подавали фальшиві сигнали: “Тримаємося!”, коли вже не могли.
- Перша жертва – цивільні Велиуна, бомбардування без воєнних цілей.
- Гітлер відкладав напад з 26 серпня через британсько-польський пакт – пакт з Москвою все змінив.
- У Львові перші бомби впали на вокзал – символ початку для Галичини.
Ці деталі, ніби шрами на тілі історії, нагадують про абсурд агресії. Вони роблять події живими, не сухими датами.
Уроки першого удару: чому Захід прогавив
Апейзмент Чемберлена провалився: Мюнхен не зупинив Гітлера, а піджив. Польща, здихаючи, трималася на волі, але без реальної допомоги. СРСР, граючи на два фронти, анексував Західну Україну – масові репресії НКВС послідували. Втрати Польщі: 66 тис. загиблих за місяць.
Для світу це сигнал: ізоляціонізм не працює. Бліцкриг змінив війну – мобільність понад укріплення. Україна, роздерта між окупантами, заплатила мільйонами життів, але й дала героїв: від Умані до Берліна. Ця дата, 1 вересня, пульсує в пам’яті як пересторога: агресія не спинить поступками. А події розгорталися далі, затягуючи континенти в вир.